,
Справа № 264/157/19
3/264/440/2019
10.07.2019 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарях судового засідання Ткачук Г.В., Черноусові В.С., за участі захисника Ангеловського Л.М., правопорушника ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Попова В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення БД № 404365 ОСОБА_1 27 грудня 2018 року о 03.30 керувала транспортним засобом «Хюндай Соната» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, медогляд пройшла у встановленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатору «Драгер» 6820 в присутності двох свідків. Тест позитивний, результат 1,17 %. Від проходження медичного огляду в спеціалізованому медичному закладі відмовилась в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення БД 170258 ОСОБА_1 27 грудня 2018 року о 03.30, керуючи транспортним засобом «Хюндай Соната» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Курчатова біля будинку № 64, не була уважною, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась із керуванням та скоїла наїзд на електроопору № 51. При ДТП автомобіль отримав механічні ушкодження, чим завдано матеріальні збитки, а також пошкоджено електроопору, чим також завдано матеріальні збитки.
Правопорушник ОСОБА_1 , допитана в судовому засіданні, наполягала на своїй непричетності до скоєння вказаних правопорушень. Пояснила, що 26 грудня 2018 року вживала алкогольні напої зі своєю подругою в неї вдома, вночі подруга, образившись, пішла з дому, ОСОБА_1 разом із чоловіком подруги ОСОБА_2 на автомобілі «Хюндай Соната» під керуванням останнього вирушили її шукати. Рухаючись по вул. Курчатова, автомобіль наїхав на електроопору, вона вдарилась головою та втратила свідомість. Отямилась в квартирі ОСОБА_3 , звідки вийшла приблизно о 8 годині 27 грудня 2018 року та побачила пошкоджений автомобіль, біля якого був екіпаж поліції. Працівники поліції запропонували пройти медичний огляд на стан сп'яніння, вона погодилась, пройшла вказаний огляд на місці. Спочатку не заперечувала факт керування транспортним засобом, написала заяву до страхової компанії про настання дорожньо-транспортної події з її вини, оскільки вона перебувала у дружніх стосунках з сім'єю потерпілого та хотіла їм допомогти, потім зрозуміла наслідки та в судовому засіданні наполягала на тому, що її за кермом не було, а потерпілий скористався її станом.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував пояснення ОСОБА_1 щодо сумісного проведення часу разом з його дружиною. Між тим, зазначив, що приблизно о 3 годині ночі на пошуки його дружини вони поїхали разом з ОСОБА_4 , він був за кермом, ОСОБА_5 на передньому пасажирському сидінні. Вони зупинились біля кіоску, де треба було купити сигарети, він вийшов з автомобілю, пішов у кіоск, перебуваючи в якому, побачив, що його автомобіль почав рухатись, він побіг на автомобілем, який в результаті наїхав на електроопору. Він відкрив водійські двері, побачив за кермом ОСОБА_6 , спрацьовану подушку безпеки, від чого у ОСОБА_7 було пошкоджено обличчя, а сама ОСОБА_8 була без свідомості. Він зателефонував знайомому, який одразу приїхав та вони удвох її витягнули та обтирали снігом, вона опритомніла, потім знову втратила свідомість і вони віднесли її до потерпілого додому. Вранці він хотів забрати автомобіль, але від цього впала би електроопора, він викликав поліцію, працівникам якої він все розповів. Вони сказали привести винуватця події, він привів ОСОБА_6 та було складено протоколи про адміністративні правопорушення. Зазначив, що не викликав швидку медичну допомогу, так як самостійно надавав допомогу ОСОБА_9 . Поліцію викликав, але вона не приїхала.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 26 грудня 2018 року ввечері вони проводили разом час, потім вона пішла. Приблизно о 7.00 наступного дня вона побачила розбитий автомобіль, поліцію та ОСОБА_6 , яка казала, що розрахується за завдану шкоду. В неї було розбите обличчя від подушки безпеки.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він є знайомим ОСОБА_2 .. 27.12.2018 року з 02 до 03 години він повертався додому. Наближаючись до місця події почув удар. Коли виїхав на проїзджу частину побачив автомобіль ОСОБА_3 , наблизившись ще, побачив за кермом ОСОБА_6 , вона була майже в непритомному стані. Сам механізм скоєння ДТП він не бачив. Він запропонував ОСОБА_12 допомогу, той відмовився і він поїхав.
Суд, вислухавши сторони, свідків, пояснення експерта, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю складів адміністративних правопорушень з наступних підстав.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно диспозиції ст.. 124 КУпАП адміністративне стягнення накладається за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП, вбачається, що згідно протоколу серії БД № 404365 ОСОБА_1 27 грудня 2018 року о 03.30 керувала транспортним засобом «Хюндай Соната» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, медогляд пройшла у встановленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатору «Драгер» 6820 в присутності двох свідків. Тест позитивний, результат 1,17 %. Від проходження медичного огляду в спеціалізованому медичному закладі відмовилась в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення, як і протокол про адміністративне правопорушення БД 170258, відповідно до якого ОСОБА_1 27 грудня 2018 року о 03.30, керуючи транспортним засобом «Хюндай Соната» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Курчатова біля будинку № 64, не була уважною, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась із керуванням та скоїла наїзд на електроопору № 51, в результаті чого автомобіль отримав механічні ушкодження, чим завдано матеріальні збитки, а також пошкоджено електроопору, чим також завдано матеріальні збитки, складено 27 грудня 2018 року о 09.05.
Згідно роздруківки результатів тестування ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатору «Драгер» 6820 стан сп'яніння ОСОБА_13 складає 1,17%. Дата та час тестування 27 грудня 2018 року 08.58.
Оцінюючи вказаний доказ, суд виходить з того, що основним нормативно - правовим актом, який регулює порядок огляду водія на стан сп'яніння є наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до п. 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що огляд на стан сп'яніння проводиться саме на місці зупинки транспортного засобу. Між тим, у випадку справи, що є предметом розгляду, освідування ОСОБА_13 відбулось більш, ніж через 5 годин після ДТП, що підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, які складені 27 грудня 2018 року о 09.05, і як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на місці знаходження транспортного засобу на час прибуття працівників поліції не перебувала.
З цих же самих міркувань суд не бере за основу в якості доказу і відеозапис, на якому ОСОБА_8 в ході спілкування в салоні автомобілю з працівником поліції визнає факт керування автомобілем.
Щодо дорожньо-транспортної події, винуватість ОСОБА_1 в якій намагались довести потерпілий та свідки з його боку, суд приходить до наступних висновків.
Потерпілий в судовому засіданні наполягав на керуванні саме ОСОБА_4 його транспортним засобом. При цьому, за наявності настання дорожньо-транспортної події, незрозумілим є поведінка самого потерпілого, який не викликав ані швидку медичну допомогу для надання допомоги ОСОБА_9 , яка, за його словами, втратила свідомість, ані працівників поліції, які мали б своєчасно зафіксувати подію та обставини скоєної ДТП.
Письмова заява ОСОБА_1 до страхової компанії підтверджує тільки факт такого звернення і аж ніяк не доводить її участі в дорожньо-транспортній події, яка може бути встановлена тільки рішенням суду.
Показання свідків ОСОБА_14 , яка є дружиною потерпілого, та його знайомого ОСОБА_11 суд не сприймає як беззаперечне підтвердження подій, які викладені в протоколах, тому що вони зацікавлені в результатах справи на користь потерпілого.
Спростовує показання потерпілого та свідка ОСОБА_11 щодо перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля і висновок судово-медичного експерта № 117 від 01 лютого 2019 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1 при зверненні по медичну допомогу : закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, садно лоба справа, садно носа, гематома на верхньому віці справа; садно правого коліна утворились в результаті дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля при ДТП, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах ухвали суду, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели за собою короткочасний розлад здоров'я на термін понад 6, але не більш 21 дня, оскільки згідно методичних рекомендацій до трактування і експертної оцінки клінічного діагнозу «Струсу і забою головного мозку» - струс головного мозку є найбільш легким пошкодженням, що характеризується нетривалим функціональним порушенням, які нормалізуються після травми на першому або другому тижні. Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень, ОСОБА_1 могла знаходитись в якості пасажира як на передньому, так і на задньому сидінні справа. Будь-яких ушкоджень в наданих медичних документах, що характерні для знаходження її за кермом автомобіля (на водійському сидінні), не мається.
В судовому засіданні був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_15 з метою роз'яснення висновку, який пояснив, що тілесні ушкодження, які характерні для водія, - це взаємодія тіла о кермову установку. Такими тілесними ушкодження можуть бути садна, перелами ребер, грудини, а, виходячи із тілесних ушкоджень, зафіксованих у ОСОБА_13 при зверненні за медичною допомогою, вони властиві пасажиру, який перебуває або на передньому пасажирському сидінні справа, або на задньому пасажирському сидінні справа.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Статтею 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України визначено, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням того, що суд прийшов до переконання про непричетність ОСОБА_7 до скоєних правопорушень, справа підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в її діях складів адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.130 ч. 1, 124, 247, 283, 284 КУпАП , суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
На постанову суду може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з моменту його винесення.
Суддя: Ю. О. Матвєєва