Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" липня 2019 р. Справа № 922/1934/18
вх. № 15806
Суддя господарського суду: Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання: Кісельова С.М.
розглянувши матеріали скарги (вх. № 15806 від 01 липня 2019 року) Фізичної особи-підприємця Карасьова Андрія Петровича на дії приватного виконавця виконавчого органу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.06.2019 року
по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Карасьова Андрія Петровича, м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача (стягувача) - не з'явився
відповідача (боржника/заявника) - Іванченко А.В. (дог. №б/н від 26.09.2018 р.)
приватного виконавця - не з'явився
Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернуся до господарського суду Харківської області до Фізичної особи-підприємця Карасьова Андрія Петровича з позовною заявою, в якій просить суд:
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Карасьова Андрія Петровича заборгованість за Договором про надання траншу № 2.25545/FW206.110 від 08.02.2008р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW206.110 від 05.10.2007 р. у розмірі 818230,80 грн. (де: капітал - 705861,05 грн., проценти - 5082,92 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13992,68 грн., пеня - 93294,15 грн.);
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Карасьова Андрія Петровича заборгованість за Договором про надання траншу № 207.43185/FW206.110 від 31.08.2012р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW206.110 від 05.10.2007 р. у розмірі 933073,00 грн. (де: капітал - 819243,36 грн., проценти - 7026,05 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13681,48 грн., пеня - 93122,11 грн.).
- стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 26269,56 грн. за подання позову до суду.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Карасьова Андрія Петровича на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість за Договором про надання траншу № 2.25545/FW206.110 від 08.02.2008р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW206.110 від 05.10.2007 р. у розмірі 818230,80 грн. (де: капітал - 705861,05 грн., проценти - 5082,92 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13992,68 грн., пеня - 93294,15 грн.), заборгованість за Договором про надання траншу № 207.43185/FW206.110 від 31.08.2012р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW206.110 від 05.10.2007 р. у розмірі 933073,00 грн. (де: капітал - 819243,36 грн., проценти - 7026,05 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13681,48 грн., пеня - 93122,11 грн.), а також суму судового збору за подання позову у розмірі 26269,56 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2019 року вказане рішення залишено без змін.
01 липня 2019 року Фізична особа-підприємець Карасьов Андрій Петрович, як сторона виконавчого провадження, звернулась до господарського суду зі скаргою (вх. № 15806) на дії приватного виконавця Близнюкова Ю. В. та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.06.2019 року в якій просить:
- визнати дії приватного виконавця виконавчого органу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, щодо проведення опису та арешту майна боржника - незаконними;
- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого органу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.06.2019 року у виконавчому провадженні № 58878306.
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею визначено суддю Жигалкіна І. П.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ч. 1 ст. 340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Ухвалою суду від 02.07.2019р. прийнято скаргу (вх. № 15806 від 01 липня 2019 року) Фізичної особи-підприємця Карасева Андрія Петровича на дії приватного виконавця виконавчого органу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.06.2019 року до розгляду, який призначено на "11" липня 2019 р. о(об) 11:20.
Представник Позивача (стягувача) у судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та пояснень щодо розгляду скарги до суду не надав. Про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Представник Відповідача (боржника/заявника) надав заяву про долучення до матеріалів справи додаткові документи. У судовому засіданні підтримує скаргу (вх. № 15806) на дії приватного виконавця Близнюкова Ю. В. та просить суд задовольнити її у повному обсязі.
Приватний виконавець у судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та пояснень щодо розгляду скарги до суду не надав. Про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, а також, приписи ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, неявка стягувача, боржника, державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги та зважаючи на можливість доступу суду до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, суд дійшов висновку, про можливість розгляду скарги за відсутності сторін та приватного виконавця за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали скарги, з'ясувавши обставини справи, давши оцінку доказам, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець Карасев Андрій Петрович (скаржник/боржник) у своїй скарзі посилається на те, що при винесені приватним виконавцем постанови від 07.06.2019р. про опис та арешт майна (коштів) боржника, на підставі виконавчого листа "922/1934/18 виданого 14.03.2019р., якою описано та накладено арешт на нежитлову будівлю, яка знаходиться на першому поверсі одноповерхового будинку літ. "В-1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і складається з наступних приміщень: - торговий зал - 71,0кв.м.; - склад - 74,8 кв.м.; - підсобне приміщення - 18,9 кв.м.; - кладова - 3,4 кв.м.; - вбиральня - 3,5 кв.м.; - підсобне приміщення - 4,9 кв.м.; - склад - 14,3 кв.м.; - коридор - 10,9 кв.м. Загальна площа - 201,7 кв.м. Матеріал стін - цегла.", порушено вимоги чинного законодавства що передбачено ч. 10 розділу VIII Наказу Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. "Порядку звернення стягнення на майно боржника" та те, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження не отримав згоди боржника на входження до приміщення та проведення опису, не було вирішено питання про примусове проникнення до нежитлових приміщень через звернення до суду з відповідним поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження", яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон) визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Частиною 1, ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ст.1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Зі змісту норми частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 2 ст. 27 ГПК України передбачено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Закону України «Про виконавче провадження» (п. 1 ч. 2 ст. 18 цього Закону).
Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням. (ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Частиною першої статті 48 цього Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Вимоги до постанови про опис і арешт нерухомого майна чітко визначені у ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», так відповідно до п. п. 2 п. 5 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;» У оскаржує мої постанові всі зазначенні відомості наявні
Положення ч. 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, на яке посилається скаржник, носить загальний характер і суперечить ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», тому його застосування є недоцільним.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» 1. Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За наведених вище положень закону, встановлених судом фактів та змісту вимог скаржника, суд дійшов висновку про безпідставне звернення до суду зі скаргою (вх. № 15806 від 01 липня 2019 року) Фізичної особи-підприємця Карасева Андрія Петровича на дії приватного виконавця виконавчого органу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича щодо скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.06.2019 року, а отже відмовляє у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 343 ГПК України,
У задоволенні скарги (вх. № 15806 від 01 липня 2019 року) Фізичної особи-підприємця Карасева Андрія Петровича на дії приватного виконавця виконавчого органу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича щодо скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07.06.2019 року - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі та приватному виконавцю виконавчого органу Харківської області Близнюкову Юрію Володимировичу.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строк, визначений Розділом IV ГПК України.
Дата підписання ухвали 12.07.2019р.
Суддя Жигалкін І.П.