Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1125/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГРАНД-МАРКЕТ", м. Харків
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
про скасування рішення
за участю представників:
позивача - Соловцов С.І.,
відповідача - Калашник А.Б.
В квітні 2018 року ТОВ «Альфа-Рітейл» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 01.03.2018 № 15-р/к у справі № 2/12-95-17 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Позовна заява мотивована тим, що Рішення відповідача передчасне, незаконне, необґрунтоване та таке, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та його висновки не відповідають обставинам справи.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2018 р., залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 р., позов було задоволено повністю.
Верховний Суд постановою від 19.02.2019 року у справі за № 922/1125/18 касаційну скаргу Відділення частково задовольнив, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасував та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019 р., для розгляду справи № 922/1125/18 визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Шатерніков М. І. Ухвалою від 18.03.2019 р. було заявлено самовідвід судді господарського суду Харківської області Шатернікова М.І. у справі № 922/1125/18.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019 року для розгляду справи визначено суддю Лаврову Л.С. Ухвалою від 20.03.2019 р. справу було прийнято до нового розгляду, призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою від 22.04.2019 р. було замінено позивача ТОВ «Альфа-Рітейл» його правонаступником - ТОВ "КОМПАНІЯ "ГРАНД-МАРКЕТ" (61162, Харківська обл., місто Харків, Комінтернівський район, ПРОСПЕКТ ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, будинок 136/8, ідентифікаційний код особи 38978614).
Ухвалою від 10.06.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.06.2019 р. о 10:30.
В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити. Представник відповідача висловив заперечення проти позову з підстав, викладених у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані сторонами докази та викладені доводи, а також вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, судом встановлено наступне.
Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 11.08.2017 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "Альфа-Рітейл" за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61162, м. Харків, просп. Героїв Сталінграду, 136/8, рекомендованим листом № 6102221753258 з поштового відділення № 22 м. Харкова було направлено Вимогу голови Відділення про надання інформації, згідно з якою Товариство було зобов'язано у 14-тиденний строк з дня її отримання надати запитувану інформацію.
На запит голови Відділення № 02-26/2-3690 Харківська дирекція приватного акціонерного товариства Укрпошта листом від 27.11.2017 № 01-20/855 повідомила, що рекомендований лист № 6102221753258 вручений 14.08.2017 уповноваженій особі позивача - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 01.01.2017 р. №18. Відділення дійшло висновку про те, що позивач отримав вимогу 14.08.2017 та не подав інформацію, запитувану Вимогою, у встановлений строк - 14 днів з дня отримання (до 28.08.2017 р.).
Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 12.12.2017 р. № 180-рп/к було розпочато розгляд справи у зв'язку з наявністю бездіяльності Товариства, яка полягає у неподанні інформації, передбаченої Вимогою голови Відділення, у встановлений строк.
18.12.2017 р. Відділенням на ім'я Товариства була направлена вимога № 02-26/2-4191, в якій Товариство було зобов'язано в строк до 22.01.2018 р. надати до Відділення наступну інформацію: дату отримання Товариством Вимоги; зазначити особу (ПІБ), яка отримала Вимогу; причини неподання інформації на Вимогу у встановлені строки; дохід (виручку) Товариства від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) за 2017 рік.
На виконання вимоги від 18.12.2017 р. Товариство листом від 22.01.2018 р. повідомило Відділення про те, що першу Вимогу не отримувало. Також було повідомлено, що своєю довіреністю від 01.01.2017 р. Товариство уповноважило ОСОБА_1 на отримання всіх видів вхідної кореспонденції, що надходить на адресу останнього, а перевіркою факту вручення 14.08.2017 р. рекомендованого листа № 6102221753258 ОСОБА_1 встановлено, що даний лист (Вимогу) вказана особа не отримувала, а її підпис на повідомленні про вручення є підробленим, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулася до Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України за фактом підроблення її підпису на повідомленні про отримання рекомендованого листа № 6102221753258.
26.02.2018 р. ТОВ "Альфа-Рітейл" відповідачу були надані: клопотання/заява № 1 про винесення розпорядження про зупинення розгляду справи №2/12-95-17 на час проведення Слобідським ВП ГУНП В Харківській області досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018220540000477 та отримання висновків почеркознавчої експертизи на документах про вручення рекомендованого листа № 6102221753258 щодо встановлення або спростування факту підробки підпису гр. ОСОБА_1 ; клопотання/заява № 2 про відкладення до 01.04.2018 розгляду справи №2/12-95-17 у зв'язку з необхідністю більш тривалого часу для розгляду подання та підготовки відповіді з доданням доказів; клопотання/заява № 3 про повідомлення про дату, час і місце розгляду справи №2/12-95-17 за п'ять днів до дня її розгляду; клопотання/заява № 4 про призначення почеркознавчої експертизи підпису на документі про вручення рекомендованого листа №6102221753258 щодо встановлення або спростування факту підробки підпису гр. ОСОБА_1 на даному документі; клопотання/заява № 5 про долучення до матеріалів справи письмових пояснень директора ТОВ "Альфа-Рітейл" та письмових пояснень гр. ОСОБА_1 та одержати під час розгляду справи № 2/12-95-17 від даних осіб усні пояснення, які зафіксувати в протоколі, вилучити у ПАТ "УКРПОШТА" повідомлення про вручення рекомендованого листа № 6102221753258; письмові пояснення (пояснення службової особи) директора ТОВ "Альфа-Рітейл" від 26.02.2018 р.
Листом від 28.02.2018 р. № 02-26/2-753 ХОТВ АМК України повідомило ТОВ "Альфа-Рітейл" про те, що за результатами розгляду поданих клопотань/заяв було вирішено: приймати розпорядження щодо зупинення розгляду справи №2/12-95-17 ХОТВ АМК України вважає недоцільним; клопотання про відкладення розгляду справи є невмотивованим та підстави для його задоволення відсутні; з метою дотримання п. 26 Правил розгляду справ територіальним відділенням 23.02.2018, тобто за п'ять днів до дня розгляду справи, розміщено на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України інформацію щодо попередніх висновків у справі, із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи; ТОВ "Альфа-Рітейл" не обмежене в праві надавати будь-які докази в ході розгляду справи, в тому числі й експертизи; письмові пояснення директора ТОВ "Альфа-Рітейл" та письмові пояснення гр. ОСОБА_1 долучені до матеріалів справи.
Листом від 07.03.2018 р. № 02-26/2-848 Відділення направило Товариству копію Рішення АМК, яким: визнано, що Товариство, не подавши інформацію, передбачену Вимогою голови Відділення у встановлений строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (пункт 1); за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 41300 грн. (пункт 2).
В рамках кримінального провадженню №12018220540000477 була проведена почеркознавча експертиза, експертом сектора технічних досліджень та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, з приводу того, "чи виконано підпис на аркуші книги для запису рекомендаційних поштових відправлень і повідомлень (ф.№8) за 14.08.2017 поштового відділення №162 ПАТ "Укрпошта" виконаний ОСОБА_1 чи іншою особою?". Згідно даного висновку №147 від 20.04.2018, підпис на аркуші книги для запису рекомендаційних поштових відправлень і повідомлень (ф.№8) за 14.08.2017 поштового відділення №162 ПАТ "Укрпошта" виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
З огляду на викладене, прийняте рішення відповідача, на думку позивача, є передчасним, незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, за невідповідність його висновків обставинам справи.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Альфа-Рітейл», суди при первісному розгляді справи виходили з того, що висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20.04.2018 № 147 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , директора Товариства Відділенню повністю спростовується факт отримання Вимоги ОСОБА_1 , а, отже, і Товариством (за відсутності іншого висновку експертизи або вироку суду про притягнення експерта до кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок). Попередні судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 50, 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано незаконним накладенням Рішенням АМК на Товариство штрафу за вчинення правопорушення у вигляді ненадання відповіді на вимогу голови Відділення від 11.08.2017 № 02-26/2-2519/7 за наявності доказів її неотримання позивачем.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 74 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Відділення при витребуванні у Товариства інформації, в разі заперечення суб'єктом господарювання отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту, а відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку. Враховуючи викладене, Суд зазначив, що попереднім судовим інстанціям необхідно було дослідити та з'ясувати: чи було Відділенням належними доказами доведено відправлення Вимоги Товариству та її отримання відповідно до Правил надання поштового зв'язку, з урахуванням того, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим Товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням; дослідити лист від 27.11.2017 № 01-20/855 Харківської дирекції приватного акціонерного товариства "Укрпошта" та з'ясувати, де була отримана Вимога та чи була вона отримана відповідно до Правил надання поштового зв'язку.
Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог та наданих вказівок суду касаційної інстанції, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
Пункт 1 статті 3 вказаного Закону визначає, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до частини першої, другої та третьої статті дванадцятої:
- для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення;
- повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
- територіальне відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення. Голова територіального відділення та його заступник призначаються та звільняються Головою Антимонопольного комітету України. Заступник голови територіального відділення призначається та звільняється Головою Комітету за поданням голови територіального відділення.
Згідно пункту 5 та 12 частини першої статті 17 Закону Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Згідно зі статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Стаття 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначає, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання. Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.
Згідно пункту 13 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 р. №15 Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Таким чином, за вимогами законодавства свідченням надіслання органом антимонопольного комітету України письмової вимоги та її отримання підприємством є наявність доказів її направлення та отримання від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначаються Правилами надання поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Вказаними правилами встановлено такий порядок надання послуг поштового зв'язку:
- реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина (пункт 89);
- адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку (пункт 90);
- довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання (пункт 90);
- прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти (пункт 94);
- реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку (пункт 96);
- для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред'явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись (пункт 105).
Виходячи із зазначеного, отримання реєстрованої поштової кореспонденції юридичною особою, реалізується шляхом її отримання у поштовому відділенні належним представником, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку, з одночасним занесенням у бланк повідомлення:
1) даних документа, що посвідчує особу;
2) дати одержання поштового відправлення;
3) особистого підпису представника.
Належним доказом отримання поштової кореспонденції юридичною особою є наявність запису в книзі поштових відправлень і повідомлень з зазначенням: факту її видачі поштовим відділенням зв'язку, даних, що посвідчують особу та право на одержання нею від юридичної особи поштового відправлення, особистого підпису особи одержувача.
На підтвердження факту отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рітейл" письмової вимоги відповідача надано:
- витяг з книги запису поштових відправлень і повідомлень (ф.№8) за 14.08.2017 поштового відділення №162 ПАТ "Укрпошта" про вручення згрупованого відправлення, у т. ч. листа за №6102221753282, фізичною особою ОСОБА_1 , яке містить дані щодо дати отримання - 14.08.2017 та особистий підпис ОСОБА_1 ;
- копія витягу з книги ф.8 довіреностей - отриману від особи одержувача копію довіреності №18 від 01.01.2017 р., видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Рітейл" особі ОСОБА_1 на право отримання та відправлення поштової кореспонденції підприємства.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що фізична особа ОСОБА_1 на підставі довіреності №18 від 01.01.2017 р. була уповноважена позивачем на отримання та відправку поштової кореспонденції від імені Товариства.
На підтвердження неотримання Вимоги позивач посилався на пояснення ОСОБА_1 та на висновок експертизи Харківського НДЕКЦ від 20.04.2018 р. №147, яким встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Розписка в одержанні (прізвище одержувача)» документа ф.8 №7 від 14.08.2017 р. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Також, відповідач повідомляв, що через ПАТ «Укрпошта» до ТОВ «Компанія «Альфа-Рітеіл» надійшов рекомендований лист, у якості відправника якого вказувався ОСОБА_4 , в якому повідомляється, що ОСОБА_4 14.08.2017 р. ПАТ «Укрпошта» помилково був вручений рекомендований лист №6102221753228, адресований ХОТВ антимонопольного комітету України на адресу ТОВ «Компанія «Альфа-Рітейл». У зв'язку з вказаним, як стверджує ОСОБА_4 зазначений запечатаний лист (конверт) №6102221753228 він повернув до ХОТВ Антимонопольного комітету України, шляхом надсилання через ПАТ «Укрпошта» цінним листом №6102407970739 з описом відповідного вкладення. При цьому ОСОБА_4 на підтвердження викладеного надав опис відповідного вкладення та чек ПАТ «Укрпошта».
Однак, суд не може розглядати вказаний лист та додані копії документів як докази, оскільки вони не є належним, достовірним та достатнім доказом того, що саме Вимогу було помилково вручено іншій особі. Також, з даних документів неможливо встановити, що саме було повернуто ХОТВ антимонопольного комітету України.
Надаючи оцінку висновку почеркознавчої експертизи №147 від 20.04.2018, проведеної в рамках кримінального провадження № 12018220540000477, якою встановлено, що підпис на аркуші книги для запису рекомендаційних поштових відправлень і повідомлень (ф.№8) за 14.08.2017 поштового відділення №162 ПАТ "Укрпошта" виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, суд виходить з такого.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд не приймає як єдиний та достатній доказ - висновок почеркознавчої експертизи №147 від 20.04.2018 р., проведеної в рамках кримінального провадження № 12018220540000477, оскільки факт отримання позивачем Вимоги відповідача підтверджується іншими доказами в їх сукупності.
Не можуть бути визнані обґрунтованими і доводи позивача щодо того, що оригінал довіреності на ОСОБА_1 постійно зберігався у Харківській дирекції приватного акціонерного товариства «Укрпошта» та при недобросовісному виконанні обов'язків працівниками ПАТ «Укрпошта» дана довіреність могла бути використана третіми особами, оскільки дані доводи побудовані виключно на припущеннях та не мають жодної доказової сили.
Дослідивши лист Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 27.11.2017 № 01-20/855 та додані до нього документи суд встановив, що рекомендований лист №6102221753258, поданий до пересилання 11.08.2017 р. на адресу ТОВ «Альфа-Рітейл», пр. Героїв Сталінграду, 136/8, м.Харків, 61162 надійшов до адресного відділення поштового зв'язку Харків-162 14.08.2017 р. і в цей же день був доставлений за вказаною адресою та вручений уповноваженій особі ОСОБА_1 на підставі довіреності від 01.01.2017 р. №18.
Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").
В контексті зазначеного, суд виходить з того, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України). Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Вживши всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, перевіривши та оцінивши доводи учасників справи і надані до матеріалів справи докази, суд прийшов до висновку, що наявні докази у своїй сукупності підтверджують надсилання Відділенням Вимоги за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270. Встановлені обставини свідчать про необґрунтованість доводів позивача щодо передчасності, незаконності і необґрунтованості рішення адміністративної колегії Відділення від 01.03.2018 № 15-р/к у справі № 2/12-95-17 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 310, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено "15" липня 2019 р.
Суддя Л.С. Лаврова