11.07.2019 Справа № 920/495/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу № 920/495/19
за позовом: Фізичної особи-підприємця Козуб Юрія Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ),
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дяченко Любові Дмитрівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ),
про стягнення 111 186 грн. 47 коп. заборгованості по договору поставки №104/19 від 13.03.2019 р.,
20.05.2019 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 111 186 грн. 47 коп., з яких: 21 655 грн. 09 коп. основного боргу, 745 грн. 51 коп. пені, 75792 грн. 82 коп. штрафу, 12993 грн. 05 коп. - 60% штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №104/19 від 13.03.2019 р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не здійснив оплату товару, отриманого відповідно до видаткових накладних № 16874 від 25.03.2019 p., №16877 від 25.03.2019 p., № 16879 від 25.03.2019 p., № 16852 від 25.03.2019 p., № 16889 від 25.03.2019 р., чим порушив взяті на себе зобов'язання по договору поставки №104/19 від 13.03.2019 р.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.06.2019 відкрито провадження у справі № 920/495/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті було призначене на 11.07.2019, відповідачу надано термін 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 21.06.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, відповідачем у встановлений термін письмового відзиву на позов не подано.
Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
13 березня 2019 року між ФОП Козуб Ю.Г. і ФОП Дяченко Л.Д. був укладений Договір поставки № 104/19 (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання передавати, а відповідач - приймати для подальшого продажу продукти харчування, товари першої потреби, господарчі товари тощо (Товар), ціна кількість та асортимент якого вказуються у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.5. Договору передбачено, що товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем по кількості та якості після підписання відповідних накладних на товар.
Згідно п. 2.8 Договору відповідач здійснює розрахунок за поставлений Товар протягом 14 календарних днів, з дня підписання супровідних документів на прийнятий Товар. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковій формі (перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача), шляхом внесення відповідачем грошових коштів безпосередньо до каси позивача (готівкова форма розрахунку) чи в будь-який інший спосіб, не заборонений діючим законодавством.
Зі змісту п. 5.2. Договору вбачається, що факт прийому-передачі товару оформлюється шляхом підписання відповідної накладної та/або інших супроводжувальних документів.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних № 16874 від 25.03.2019 p., №16877 від 25.03.2019 p., № 16879 від 25.03.2019 p., № 16852 від 25.03.2019 p., № 16889 від 25.03.2019 р. на загальну суму 21655 грн. 08 коп., проте відповідач в обумовлений сторонами строк зобов'язання щодо оплати товару не виконав і станом на 13.05.2019 р. заборгованість відповідача становить 21655 грн. 08 коп.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі змісту ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, вбачається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Письмовими матеріалами справи підтверджується розмір суми основного боргу 21655 грн. 08 коп., а саме: видатковими накладними № 16874 від 25.03.2019 p., №16877 від 25.03.2019 p., № 16879 від 25.03.2019 p., № 16852 від 25.03.2019 p., № 16889 від 25.03.2019 р., актом звірки взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін /а.с. 15-18,25, 27-28/.
Враховуючи те, що відповідачем сума основного боргу не сплачена, не подано доказів повернення отриманого товару або обґрунтованих заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 21655 грн. 08 коп. основного боргу.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 745 грн. 51 коп. пені, нарахованої за період з 08.04.2019 р. по 13.05.2019 р., відповідно до п. 6.2. Договору, яким передбачено, що у випадку несвоєчасної або неповної сплати Покупцем вартості поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару. При цьому пеня нараховується протягом всього часу існування заборгованості.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених статтею 611 цього ж Кодексу є сплата неустойки. За змістом статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що пеня нарахована позивачем за період з 08.04.2019 р. по 13.05.2019 р.
Враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов'язання з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 745 грн. 51 коп. пені, нарахованої за період з 08.04.2019 р. по 13.05.2019 р.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 12 993 грн. 05 коп. - 60% штрафу, нарахованого відповідно до вимог п. 6.2. Договору, яким передбачено, що у разі порушення встановленого строку розрахунку за поставлений Товар (партію товару) більш ніж на 20 календарних днів відповідач, крім пені, також сплачує позивачу штраф у розмірі 60% від суми заборгованості.
Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Беручи до уваги те, що судом було встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов'язання в період з 08.04.2019 р. по 13.05.2019 р., а сплата штрафу передбачена умовами Договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 12 993 грн. 05 коп. - 60% штрафу
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на свою користь 75 792 грн. 82 коп. штрафу, передбаченого умовами п. 6.3. Договору, згідно якого у разі несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за користування чужими грошовими коштами (відповідно до ст. 536 ЦК України) у розмірі 10% від суми боргу, за кожен день такого прострочення.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Зі змісту п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вбачається, що проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України).
Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання (п. 6.2. цієї ж Постанови).
Враховуючи те, що судом вище було встановлено факт порушення грошового зобов'язання, а сторонами в договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 75 792 грн. 82 коп. штрафу.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дяченко Любові Дмитрівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Козуб Юрія Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 21 655 грн. 09 коп. основного боргу, 745 грн. 51 коп. пені, 75792 грн. 82 коп. штрафу, 12993 грн. 05 коп. - 60% штрафу, 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 15.07.2019 р.
Суддя О.В. Коваленко