"04" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/966/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Борисовій Н.В.,
розглянувши справу №916/966/19
За позовом: Управління поліції охорони в Одеській області
до відповідача: Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод"
про стягнення 524 400,00 грн.,-
за участю представників:
Від позивача: Мазуркевич Р.В. за довіреністю № 3567-43/35/01-2018 від 26.12.2018р.;
Від відповідача: не з'явився;
03.04.2019 року позивач - Управління поліції охорони в Одеській області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №985/19) до відповідача - Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" про стягнення 524 400,00 грн.
08.04.2019 року ухвалою Господарського суду Одеської області було відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2019 року підготовче засідання було відкладене на 28.05.2019 року о10:00 год.
28.05.2019 року ухвалою Господарського суду Одеської області було закрито підготовче провадження у справі № 916/96619 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "06" червня 2019 р. о 11:15 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2019 року розгляд справи було відкладено на 04 липня 2019 року о 09:45 год.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 04.07.2019р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" умов договору № Б-2/3-19 про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 01.02.2019р. Позивач у справі зазначив, що між Управлінням поліції охорони в Одеській області та Державним підприємством «Одеський нафтопереробний завод» був укладений Договір № Б-2/3-19 від 01.02.2019 року про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку.
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Договору та Додатку 1 до Договору, позивач взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги з охорони публічної безпеки і порядку на об'єкті - майновий комплекс Одеського нафтопереробного заводу, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1. Як зазначає позивач, у дислокації об'єкту було визначено, що: послуги на об'єкті надаються силами 1 (одного) одинарного стаціонарного поліцейського поста та 1 (одним) мобільним нарядом у складі 1 (одного) поліцейського та 1 (одного) працівника воєнізованої охорони на службовому автомобілі УПО в Одеській області; час надання послуг: щоденно у цілодобовому режимі (з 09.00 годин до09.00 годин). Цінові умови надання вказаних послуг визначено Додатком 2 до Договору - Протоколом погодження ціни послуг, а саме: 132 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ, за одну годину надання послуг одним поліцейським УПО в Одеській області; 86 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ, за одну годину надання послуг одним працівником воєнізованої охорони УПО в Одеській області; вартість утримання службового автомобіля УПО в Одеській області становить 8 грн. 00 коп. за 1 км. пробігу.
Пунктом 6.1. розділу 6 Договору було визначено, що Договір укладається на термін з 18,00 годин 01.02.2019 року та діє до 24.00 годин 19.02.2019 року. У додатку 3 до Договору - Розрахунок вартості послуг з охорони публічної безпеки та порядку визначено, що загальна вартість послуг за період з 18.00 годин 01.02.2019 року до 24.00 годин 19.02.2019 року становить 175 200 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.
Як вказує позивач, 19 лютого 2019 року сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, пунктом 1 якої строк дії Договору було продовжено до 09.00 годин 28.03.2019 року. Пунктом 2 вказаної додаткової угоди затверджено Розрахунок вартості послуг з охорони публічної безпеки та порядку на період з 00.00 годин 20 лютого 2019 року до 09.00 годин 28 березня 2019 року (додаток 4 до Договору). У додатку 4 до Договору визначено, що: загальна вартість послуг за період з 00.00 годин 20.02.2019 року до 24.00годин 28.02.2019 року становить 86 400 грн, 00 коп., в т.ч. ПДВ; загальна вартість послуг за період з 00.00 годин 01.03.2019 року до 09.00 годин 28.03.2019 року становить 262 800 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.
Як зазначє позивач, більше строк дії Договору сторонами не продовжувався, та договірні відносини припинені з 09.00 годин 28.03.2019 року.
Згідно з пунктом 2.2. розділу 2 Договору (в редакції пункту 4 додаткової угоди № 1 від 19.02.2019 року до Договору), оплата послуг повинна була здійснюватися відповідачем на умовах 100% попередньої оплати, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, а саме:
- до 05 лютого 2019 року сплачується вартість послуг за період з 18.00 годин
01.02.2019 року до 24.00 годин 19.02.2019 року;
- до 22 лютого 2019 року сплачується вартість послуг за період з 00.00 годин
20.02.2019 року до 24,00 годин 28.02.2019 року;
- до 05 березня 2019 року сплачується вартість послуг за період з 00.00 годин
01.03.2019 року до 09.00 годин 28.03.2019 року.
Між Позивачем та Відповідачем були підписані:
Акт прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ОД-0572900 від 19.02.2019 року, що підтверджує факт надання позивачем охоронних послуг з 18,00 годин 01.02.2019 року до 24.00 годин 19.02.2019 року на загальну суму 175 200 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ;
Акт прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ОД-05732Ю від 28.02.2019 року, що підтверджує факт надання позивачем охоронних послуг з 00.00 годин 20.02.2019 року до 24.00 годин 28.02.2019 року на загальну суму 86 400 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ;
Акт прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ОД-0573214 від 28.03.2019 року, що підтверджує факт надання позивачем охоронних послуг з 00.00 годин 01.03.2019 року до 09.00 годин 28.03.2019 року на загальну суму 262 800 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.
Як вказує позивач, у вищевказаних Актах прийому-здачі виконаних робіт/послуг зазначено, що претензій по якості та об'єму наданих послуг відповідач до позивача не має.
Як зазначив позивач, в той же час, з боку відповідача залишаються невиконаними його договірні зобов'язання з оплати послуг охорони. Внаслідок невиконання з боку відповідача умов пункту 2.2. розділу 2 Договору, утворилась та до теперішнього часу залишається непогашеною заборгованість за лютий-березень 2019 року на загальну суму 524 400 грн. 00 коп., а саме: борг за лютий 2019 року становить 175 200 грн. 00 коп. (договірна загальна вартість послуг за період з 18.00. годин 01.02.2019 року до 24.00 годин 19.02.2019 року) + 86 400 грн. 00 коп. (договірна загальна вартість послуг за період з 00.00 годин 20.02.2019 року до 24,00 годин 28.02.2019 року) разом загальна сума становить 261 600 грн. 00 коп. (повна договірна вартість послуг за лютий 2019 року); Борг за березень 2019 року (з 00.00 годин 01.03.2019 року до 09.00 годин 28.03.2019 року становить 262 800 грн. 00 коп. (повна договірна вартість послуг за березень 2019 року).
Крім того, позивач вказує, що відповідач не заперечує проти існування цієї заборгованості, про що зазначено у листі відповідача від 28.02.2019 № 54. Однак, реальних заходів щодо погашення боргу відповідач не вживає, і запропоновані ним у вказаному листі строки реструктуризації заборгованості позивача не влаштовують.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та відзив на позов не надав. При цьому, про дату, час і місце підготовчих засідань відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вище встановлено Господарським судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку позивачем у лютому 2019 року надані відповідачу послуги на загальну суму 175 200 грн. 00 коп. (договірна загальна вартість послуг за період з 18.00. годин 01.02.2019 року до 24.00 годин 19.02.2019 року), згідно акту прийому-здачі виконаних робіт №ОД-0572900 (аркуш справи 29). Згідно акту прийому-здачі виконаних робіт №ОД-0573210 (аркуш справи 30) сума боргу становить 86 400 грн. 00 коп. (договірна загальна вартість послуг за період з 00.00 годин 20.02.2019 року до 24,00 годин 28.02.2019 року). Відповідно акту прийому-здачі виконаних робіт №ОД-0573214 (аркуш справи 31) борг за березень 2019 року (з 00.00 годин 01.03.2019 року до 09.00 годин 28.03.2019 року становить 262 800 грн. 00 коп. (повна договірна вартість послуг за березень 2019 року).
При цьому, жодних зауважень щодо наданих позивачем послуг та їх вартості відповідач до суду не надав, як і не надав жодних заперечень щодо наявного боргу в розмірі 524 400,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 524 400,00 грн.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1.Позов Управління поліції охорони в Одеській області задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, к. 511, код ЄДРПОУ 41864238) на користь Управління поліції охорони в Одеській області (65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 70-А, код ЄДРПОУ 40108934) борг за послуги з охорони публічної безпеки та порядку у розмірі 524 400 (п'ятсот двадцять чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп., та судовий збір у розмірі 7 866 (сім тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 00 коп.
3.Стягнути з Державного підприємства "Одеський нафтопереробний завод" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, к. 511, код ЄДРПОУ 41864238) на користь Управління поліції охорони в Одеській області (65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 70-А, код ЄДРПОУ 40108934) судовий збір у розмірі 7 866 (сім тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України
Повне рішення складено 15 липня 2019 р.
Суддя С.Ф. Гут