Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1501/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Є.Гедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 41022900) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.21/А),
до Фізичної особи-підприємця Лебідь Алли Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про виселення з займаної площі, стягнення неустойки
за участю представників :
позивача - Гудкової Т.А., ордер серії ХВ №000053 від 11.06.2019;
відповідача - не з'явився.
21 травня 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вхідний № 1501/19 від 21 травня 2019 року) до Фізичної особи - підприємця Лебідь Алли Іванівни про виселення Фізичної особи - підприємця Лебідь Алли Іванівни з займаної площі, яка розташована в цокольному поверсі вокзалу зі сторони південного тунелю при виході з метрополітену вокзалу станції Харків-Пасажирський, загальною площею 6,6 кв. м., що знаходиться за адресою: 61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1; стягнення з Фізичної особи - підприємця Лебідь Алли Іванівни неустойки в розмірі 21 107,54 грн.; стягнення з Фізичної особи - підприємця Лебідь Алли Іванівни витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 842,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що строк дії Договору оренди нерухомого майна припинив свою дію з 01.07.2018, але відповідач у порушення п.2.5 договору, ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України не повернув до теперішнього часу орендоване майно. Згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України позивачем відповідачу була нарахована неустойка в розмірі 23 184,54 грн, яку відповідач сплатив тільки частково у розмірі 2 077,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.06.2019 об 11:00 годині. Відповідачеві, згідно ст. 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов, також роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачеві, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання, а відповідачу - строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України.
В підготовчому судовому засіданні 19.06.2019 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.07.2019 об 10:00 годині.
Присутній у судовому засіданні 10.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст. 165 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.05.2019 та ухвала-повідомлення від 19.06.2019, були направлені на адресу відповідача - АДРЕСА_1 , яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.103-106), повернулись до суду 30.05.2019 та 01.07.2019 відповідно без доказів вручення відповідачеві з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі, ухвала-повідомлення) направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем був укладений Договір № 2117-Н від 21.12.2005 про оренду нерухомого майна, строк дії якого визначено до 20.11.2006 включно (п.10.1 Договору).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вбудоване нежитлове приміщення в цокольному поверсі вокзалу зі сторони південного тунелю при виході з метрополітену (надалі - Майно), загальною площею 7 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, пл.Привокзальна,1, що знаходиться на балансі Вокзал Харків - Пасажирський Південної залізниці.
Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі Майна (п.2.2 Договору).
У разі припинення Договору, Майно повертається Орендарем Орендодавцю та Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим Орендодавцю та Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.5 Договору).
Відповідно до п.5.7. Договору, у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язується повернути Орендодавцю та балансоутримувачу орендоване Майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.
Акт приймання-передачі орендованого майна до Договору № 2117-Н від 21.12.2005 підписаний 21.12.2005 (а.с.32).
Додатковими угодами до Договору оренди №2117-Н від 21.12.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Лебідь А.І. неодноразово було подовжено строк дії Договору .
Додатковою угодою № 3 від 18.02.2009 до Договору оренди №2117-Н від 21.12.2005 предмет договору викладено у новій редакції, а саме: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - вбудоване нежитлове приміщення в цокольному поверсі вокзалу зі сторони південного тунелю при виході з метрополітену, загальною площею 6,6 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, пл.Привокзальна,1, що знаходиться на балансі Вокзал Харків - Пасажирський Південної залізниці (а.с.37).
22.02.2016 між Юридичною особою за законодавством України - Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», що є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, в особі виконуючого обов'язки начальника регіональної філії «Південна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Уманця М .Г. та виконуючого обов'язки головного інженера - першого заступника начальника регіональної філії «Південна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Герасименка О. Д. , з одного боку, та Фізичною особою за законодавством України - підприємцем Лебідь А.І. , з другого боку, у зв'язку з утворенням публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 №4442-УІ, постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 № 200 та керуючись ст.15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», сторонами складено Додатковий договір №П/Л-16243/НЮ до договору оренди від 21.12.2005 №2117-Н (а.с.51-52).
Зазначеним Додатковим договором встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 21.12.2005 №2117-Н, є ПАТ «Укрзалізниця» (п.1 Додаткового договору).
Пунктом 3 зазначеного Додаткового договору сторони по договору внесли зміни до договору, а саме у пункт 3.1. викладено в наступній редакції:
"3.1. Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 становить 592,05 грн. без ПДВ.
Орендна плата, визначена за домовленістю сторін, за перший місяць оренди - грудень 2015 року становить 1073,36 грн. без ПДВ».
Пункт 10.1 Договору оренди від 21.12.2005 №2117-Н доповнено абзацом такого змісту: «Цей договір продовжено з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2016 року включно» (п.6 Додаткового договору).
Також 22 лютого 2016 року сторонами було підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна (а.с.54), в якому також зазначено, що об'єкт оренди обліковується на балансі Вокзалу станції Харків-Пасажирський філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».
Додатковими договорами до договору оренди нерухомого майна від 21.12.2005 № 2117-Н неодноразово було продовжено строк чинності Договору (а.с.55-60,62).
Листом від 31.05.2018 Філією «Пасажирської компанії» ПАТ «Українська залізниця» було повідомлено відповідача про те, що Кабінетом Міністрів України постановою від 22 листопада 2017 року №1054 затверджено Порядок розпорядження майном ПАТ «Укрзалізниця», яким передбачені умови надання майна в оренду. Оренда майна буде здійснюватись на конкурсних засадах шляхом проведення електронних аукціонів (п.13 Порядку). Відповідно до рішення правління ПАТ «Укрзалізниця» (протокол №Ц-64/33 Ком.т.засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 30.03.2018), договори оренди від 01.12.2005 №2088-Н нерухомого майна на нежитлове приміщення у цокольному поверсі площею 33,5 кв.м., від 21.12.2005 №2117-Н нерухомого майна на площу під кіоском у цокольному поверсі площею 6,6 кв.м. за адресою: м. Харків, майдан Привокзальний,1, що обліковується на балансі виробничого підрозділу вокзал станції Харків-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» після закінчення терміну дії продовжуватись не будуть. Термін дії вказаних договорів до 30.06.2018. Враховуючи викладене, орендоване майно необхідно повернути 30.06.2018 балансоутримувачу та підписати акти приймання-передачі орендованого майна (акти додаються) (а.с.63).
16.07.2018, 15.08.2018, 28.08.2018 та 14.01.2019 Філією «Пасажирської компанії» ПАТ «Українська залізниця» відповідачу направлено листи про припинення чинності договорів відповідно до п.10.11 Договору внаслідок закінчення строку, на який якого було укладено, вимогу негайно звільнити займані площі та підписати акти приймання-передачі, а також сплатити неустойку за несвоєчасне повернення майна разом з рахунками про сплату неустойки за липень 2018 по березень 2019 у розмірі 23 184,54 грн. (а.с.64,67, 68, 71, 72-80).
В свою чергу відповідач, у порушення п. 5.7 Договору, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України не повернув до теперішнього часу позивачу орендоване майно, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про виселення відповідача з займаної площі, яка розташована в цокольному поверсі вокзалу зі сторони південного тунелю при виході з метрополітену вокзалу станції Харків-пасажирський, загальною площею 6,6 кв.м., що знаходиться за адресою: 61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1, а також про стягнення з відповідача суми неустойки у розмірі 21107,54 грн. згідно ч.2 ст. 785 ЦК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України, реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору оренди, згідно якого в силу положень ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідач отримав майно в оренду, про що свідчать акти приймання - передачі нежитлового приміщення, яке розташоване в цокольному поверсі вокзалу зі сторони південного тунелю при виході з метрополітену вокзалу станції Харків-Пасажирський, загальною площею 6,6 кв.м., що знаходиться за адресою: 61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
За аналізом статей 284 ГК України та 764 ЦК України, для продовження строку договору оренди має значення виключно відсутність заперечень орендодавця щодо продовження строку дії договору оренди та відсутність заяви сторін договору про припинення його дії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 31.05.2018 №ПКВОК-2-01/1245 (а.с.63) із попередженням відповідача про не продовження терміну дії договору оренди, повернення орендованого майна та підписання акту приймання - передачі цього майна. Отже відповідач, як орендодавець за договором оренди та додатковим договором, був заздалегідь до закінчення строку дії договору повідомлений про заперечення позивача у справі, як орендодавця проти продовження строку дії договору оренди, при цьому, законом не вимагається від орендодавця повідомляти орендаря про підстави, причини та мотиви не продовження строку дії договору оренди.
Факт отримання відповідачем листа позивача від 31.05.2018 №ПКВОК-2-01/1245 із попередженням про відсутність наміру продовження строку дії додаткового договору підтверджується листом відповідача від 29.08.2018, з якого вбачається, що відповідач бажає прийняти участь в електронних аукціонах з метою отримання права на нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке розташоване в цокольному поверсі вокзалу станції Харків-Пасажирський площею 33,5 кв.м. та на площу під кіоском у цокольному поверсі площею 6,6 кв.м., з посиланням на п.13 Порядку розпорядження майном ПАТ «Укрзалізниця», згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 1054 (а.с.65).
Отже, отримання відповідачем в строк, передбачений законом, попередження від позивача про припинення договору у зв'язку з закінченням строку його дії, повернення орендованого майна та підписання акту приймання-передачі, є обставиною, яка визнається відповідачем, та згідно ч.1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню та вказані обставини свідчать про відсутність підстав для продовження договору на новий строк згідно ст. 764 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене, строк дії Договору від 21.12.2005, а також Додаткового договору від 22.02.2016, як й право відповідача як орендаря за вказаним договором припинилися 01.07.2018, отже й займання відповідачем орендованого приміщення, яке розташоване в цокольному поверсі вокзалу зі сторони південного тунелю при виході з метрополітену вокзалу станції Харків-Пасажирський, загальною площею 6,6 кв.м., що знаходиться за адресою: 61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1, з 01.07.2018 є неправомірним.
Згідно ст. 291 ЦК України, підставою для припинення договору оренди є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ч.3 ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речево-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом між власником спірного майна (позивачем) та орендарем (відповідачем) вказаного майна припинилися договірні відносини 01.07.2018 і майно перебуває у відповідача не на підставі укладеного з власником договору.
У п.9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення" господарським судам України роз'яснено, що у резолютивній частині рішення про вчинення певних дій або про припинення певних дій господарські суди повинні зазначати - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.
Суд, зазначає, що відповідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено неправомірне зайняття відповідачем займаної площі, яка розташована в цокольному поверсі вокзалу зі сторони південного тунелю при виході з метрополітену вокзалу станції Харків-Пасажирський, загальною площею 6,6 кв.м., що знаходиться за адресою: 61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1, що була в користуванні відповідача за договором оренди, а в подальшому за додатковим договором, строк дії якого закінчився, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача звільнити вищевказане приміщення, оскільки воно займається ним без достатніх правових підстав.
Також, позивачем заявлено до стягнення неустойку, що нарахована позивачем згідно ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України у розмірі 21 107,54 грн., з моменту закінчення строку дії договору з 01 липня 2018р. по 31 березня 2019 року.
Судом встановлено, що Договір припинив свою дію з 01.07.2018, проте спірне нерухоме майно після закінчення строку дії договору відповідачем не повернуто та майно, передане йому в оренду, знаходиться в його користуванні.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст.785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Оскільки орендар після закінчення строку дії Договору не повернув і не намагався повернути об'єкт оренди орендодавцю у визначений Договором строк, а продовжив користування орендованим майном, суд приходить до висновку про те, що неповернення об'єкту оренди за договором у період, зокрема, з липня 2018 року по березень 2019 року включно відбулося виключно з вини самого орендаря, що є умовою для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.
Загальна сума неустойки за користування майном після закінчення терміну дії договору оренди у розмірі подвійної орендної плати згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України склала 23 184,54 грн. Відповідач частково сплатив неустойку в сумі 2 077,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку в матеріалах справи (а.с.81-91).
Суд, перевіривши розрахунок позивача (а.с.25) та враховуючи, що позивачем нараховано неустойку з моменту закінчення строку дії договору, вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 21 107,54 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 785 Цивільного кодексу України, статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Лебідь Алли Іванівни про виселення з займаної площі, стягнення неустойки - задовольнити.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Лебідь Аллу Іванівну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване в цокольному поверсі вокзалу зі сторони південного тунелю при виході з метрополітену вокзалу станції Харків-пасажирський, загальною площею 6,6 кв.м., що знаходиться за адресою: 61052, м. Харків, майдан Привокзальний, 1.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лебідь Алли Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Є.Гедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.21/А) (р/р НОМЕР_2 в філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», код банку 322669) суму неустойки у розмірі 21 107,54 грн. та судовий збір у розмірі 3 842,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "15" липня 2019 р.
Суддя Т.О. Пономаренко