вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/709/19
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асортимент Ликів», Донецька область, м. Маріуполь
про стягнення заборгованості
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №85/7 від 13.03.2019 року (вх. №740/19 від 15.03.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №41 від 01.01.2014 року в розмірі 153159,89 грн., з яких 150758,93 грн. основного боргу та 2400,86 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №41 від 01.01.2014 року щодо оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою суду від 08.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/709/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.05.2019 року.
До суду від позивача надійшла заява №120/7 від 03.05.2019 року (вх. №8836/19 від 07.05.2019 року) про заміну найменування відповідача, так як відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань №1005296496 від 02.05.2019 вбачається, що 25.04.2019 року внесено щодо зміни повного найменування, скороченого найменування та місцезнаходження юридичної особи відповідача, а саме: змінено назву у найменуванні та місцезнаходженні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3А) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Асортимент Ликів» (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 116 А).
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 07.05.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.
Представником позивача у судовому засіданні 07.05.2019 року подано клопотання про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 07.05.2019 року змінено назву та місцезнаходження відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 11.06.2019 року.
До суду від позивача надійшов лист №141/7 від 15.05.2019 року (вх. №9945/19 від 20.05.2019 року) на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2019 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 11.06.2019 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.
Ухвалою суду від 11.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/709/19 та призначено розгляд справи по суті на 09.07.2019 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.07.2019 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судове засідання 09.07.2019 року не з'явився, однак надіслав до суду заяву №211/7 від 05.07.2019 року (вх. №13380/19 від 08.07.2019 року), в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов та провести судове засідання без участі його представника.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судом враховано, що ухвали суду направлені судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний район, вул. Італійська, буд. 116 А, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №1005312180 станом на 07.05.2019 року та повернуті ПАТ «Укрпошта» із зазначенням причини - «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язок щодо пересилання поштового відправлення».
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 09.07.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега» (змінено найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «Асортимент Ликів») (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» (за договором - покупець) 01.01.2014 року укладено Договір поставки №41 (далі - Договір), згідно умов п.1.1. якого, постачальник зобов'язаний передати у власність покупцеві медикаменти, вироби медичного призначення, косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни Торгових марок «Др.Тайсс Натурварен ГмбХ» та ТМ «Лакалут» (далі - товар) згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, вказаним в Специфікаціях, котрі являються невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 2.1., 2.2. Договору, постачальник проводить відпуск товару покупцю по цінах, котрі вказані в Специфікації. Ціни в Специфікації вказуються в гривні. Загальна сума даного Договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару.
Відповідно до п. 3.2. Договору, поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту подання покупцем заявки в порядку, передбаченому п.п.1.2, 1.3. цього Договору та погодження її постачальником.
В пункті 3.3. Договору сторони погодили, що датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю. Право власності на партію товару переходить покупцю в момент отримання останнім товару. Моментом отримання товару вважається відмітка покупця про отримання товару на видатковій накладній постачальника.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що покупець зобов'язаний провести оплату за кожну партію поставленого товару на умовах передоплати або у визначений в Додаткових Угодах строк після отримання товару. В тому випадку, якщо товар оплачується покупцем на умовах інших ніж передоплата, сторони погоджують умови оплати в додаткових угодах до даного Договору.
Відповідно до п. 10.3. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до « 31» грудня 2014 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.
Згідно п. 1. Додаткової угоди від 31.12.2015 року до Договору поставки №41 від 01.01.2014 року, сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору поставки №41 від 01.01.2014 року до « 31» грудня 2015 року включно.
Згідно п. 1 Угоди від 14.12.2017 року до Договору поставки №41 від 01.01.2014 року сторони домовились продовжити термін дії Договору поставки №41 від 14.01.2014 року до « 31» грудня 2019 року включно.
Крім того, 31.08.2018 року сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору поставки №41 від 01.01.2014 року, за умовами якої сторони погодили умови відпуску товару ТМ «Лакалут», ТМ «Др.Тайсс», ТМ «Долгіт». Згідно п. 4.8. Додаткової угоди, покупець проводить оплату за товар ТМ «Лакалут», ТМ «Др.Тайсс» на умовах відстрочення платежу на 46 календарних днів, з моменту відпуску товару постачальником покупцю , а ТМ «Долгіт» на умовах передоплати. Відповідно п. п. 4.10., 4.11. Додаткової угоди, у випадку дострокової оплати покупцем товару ТМ «Др.Тайсс» та ТМ «Лакалут», по кожній окремій накладній, постачальник надає покупцю знижку для товару ТМ «Др.Тайсс» та ТМ «Лакалут» в розмірі 14% від суми проведеної оплати за ці товари без врахування ПДВ, за звітний місяць. Надання знижки, передбаченої п. 4.10. даної угоди, погоджується сторонами в «Акті коригування вартості товару», який повинен бути наданий протягом 10 календарних днів з моменту настання обставин, що дають право на надання знижки (знижок). Одночасно постачальник надає розрахунок корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на суму наданої знижки.
На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними: №КІЕ00053184 від 12.12.2018 року, з терміном оплати до 28.01.2019 року на суму 111399,20 грн. У зв'язку з частковою оплатою товару у сумі оплати 40000,00 грн., та з урахуванням передбаченої п.п 4.10, 4.11 Додаткової угоди №4 від 31.08.2018 року знижки за дострокову оплату за товар відпущений за накладними, що не є предметом даного спору, на суму 26901,91 грн. (що підтверджується бухгалтерською довідкою №ТЕТ00002994 від 19.12.2018 року та Актамим коригування вартості товару №ТЕТ00000910 від 13.12.2018 року, №ТЕТ00000911 від 13.12.2018 року, №ТЕТ00000912 від 13.12.2018 року, №ТЕТ00000913 від 13.12.2018 року), сума заборгованості по даній накладній складає 44497,29 грн.; №КІЕ00001678 від 16.01.2019 року, з терміном оплати до 04.03.2019 року на суму 49324,54 грн.; №КІЕ00001679 від 16.01.2019 року, з терміном оплати до 04.03.2019 на суму 9898,38 грн.; №КІЕ00002477 від 23.01.2019року, з терміном оплати до 11.03.2019 року на суму 17912,46 грн.; №КІЕ00002478 від 23.01.2019року, з терміном оплати до 11.03.2019 року на суму 29126,26 грн., які підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками, а також довіреностями на отримання ТМЦ за такими накладними №5818 від 12.12.2018року, №5985 від 16.01.2019 року, №6008 від 23.01.2019 року.
Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково, сплативши 40000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1310952129 від 13.02.2019 року. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 150758,93 грн.
В матеріалах справи також наявний підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 року по 05.03.2019 року, який підтверджує, що станом на 05.03.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 843294,92 грн.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 190758,93 грн. згідно видаткових накладних №КІЕ00053184 від 12.12.2018 року, №КІЕ00001678 від 16.01.2019 року, №КІЕ00001679 від 16.01.2019 року, №КІЕ00002477 від 23.01.2019 року, №КІЕ00002478 від 23.01.2019 року, а відповідач оплатив поставлений товар частково на суму 40000,00 грн., у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 150758,93 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар у сумі 150758,93 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем товару не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 150758,93 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, крім стягнення основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача передбачену п. 8.4. Договору пеню у загальному розмірі 2400,86 грн., нараховану на заборгованість відповідача за видатковою накладною №КІЕ00053184 від 12.12.2018 року на суму 44497,29 грн. за період з 29.01.2019 року по 12.03.2019 року у сумі 1887,17 грн., за видатковою накладною №КІЕ00001678 від 16.01.2019 року на суму 49324,54 грн. за період з 05.03.2019 року по 12.03.2019 року у сумі 389,19 грн., за видатковою накладною №КІЕ00001679 від 16.01.2019 року на суму 9898,38 грн. за період з 05.03.2019 року по 12.03.2019 року у сумі 78,10 грн., за видатковою накладною №КІЕ 00002477 від 23.01.2019 року на суму 17912,46 грн. за період з 12.03.2019 року по 12.03.2019 року у сумі 17,67 грн., за видатковою накладною №КІЕ00002478 від 23.01.2019 року на суму 29126,26 грн. за період з 12.03.2019 року по 12.03.2019 року у сумі 28,73 грн.
Відповідно до п. 8.4. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати за товар передбачених п. 4.1. цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 2400,86 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асортимент Ликів» про стягнення 153159,79 грн. заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асортимент Ликів» (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний район, вул. Італійська, буд. 116 А, код ЄДРПОУ 36852896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Софіївська, буд. 1, код ЄДРПОУ 21139268) 150758 (сто п'ятдесят тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 63 коп. заборгованості, 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 86 коп. пені, та 2297 (дві тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 15.07.2019 року.
Суддя Д.Г. Заєць