вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1407/19
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком», м. Київ
до Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації, Київська область, м. Яготин
про стягнення заборгованості
за участю представників:
від позивача: Я.А.Чорноморець
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №11/99 від 30.05.2019 року (вх. №1466/19 від 03.06.2019 року) до Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в розмірі 273543,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 07.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1407/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.07.2019 року.
До суду від позивача надійшло клопотання №11/108 від 14.06.2019 року (вх. №12029/19 від 18.06.2019 року) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме, акту звіряння заборгованості станом на 30.05.2019 року а також відповідь на відзив №11/107 від 14.06.2019 року (вх. №13128/19 від 18.06.2019 року).
До суду від відповідача надійшла заява №03.01/1812 від 14.06.2019 року (вх. №12245/19 від 20.06.2019 року) про визнання позовних вимог. Крім того, у зазначеній заяві відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.07.2019 року не з'явився.
Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2019 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи зазначене та достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 09.07.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач в якості обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на ПАТ «Укртелеком», як на оператора телекомунікацій згідно ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, покладено обов'язок надавати телекомунікаційні послуги з урахуванням пільг, відповідно до законодавства України.
Позивач надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ, Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 року №1584-ІІІ, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ, Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.2008 року №203/98-ВР, Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XІІ та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-ІІІ.
Так, Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ, "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 № 1584-ІІІ, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 № 203/98-ВР, "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ та "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-ІІІ встановлені пільги з оплати послуг зв'язку для окремих категорій осіб.
Згідно п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до п. 2 постанови КМУ №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ №256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 1 п. 8 порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 порядку №256).
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є Управління соціального захисту населення Яготинської РДА, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень постанови та порядку №256, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Відповідно до п. 2 постанови КМУ №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".
Згідно п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Положення) підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці згідно з формою « 2-пільга».
Відповідно до п. 11 Положення №117 уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, та складають акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3-пільга».
В процесі розгляду справи судом встановлено, що у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року позивачем було надано відповідним категоріям споживачів телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 273543,79 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області по витратах, понесених ПАТ «Укртелеком», за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року станом на 30.05.2019 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.02.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.03.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.04.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.05.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.06.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.07.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.08.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.09.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.10.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.11.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.12.2018 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.01.2019 року та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, складених ПАТ «Укртелеком» за січень - 2018 року, за лютий 2018 року, за березень 2018 року, за квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за липень 2018 року, за серпень 2018 року, за вересень 2018 року, за жовтень 2018 року, за листопад 2018 року, за грудень 2018 року, які наявні в матеріалах справи.
Крім того, на виконання п. 10 Положення позивачем відповідачу супровідними листами №82і250/58-282 від 08.02.2018 року; №82і250/58-349 від 06.03.2018 року; № 82і250/58-448 від 10.04.2018 року; № 82і250/58-552 від 10.05.2018 року; №82і250/58-671 від 05.06.2018 року; №82і250/58-825 від 10.07.2018 року; № 82і250/58-908 від 07.08.2018 року; №82і250/58-973 від 10.09.2018 року; № 82і250/58-1051 від 09.10.2018 року; №82і250/58-1247 від 07.11.2018 року; №82і250/58-2001 від 10.12.2018 року; №82і250/58-48 від 09.01.2019 року з описом вкладення та на електронну адресу 03193608@mаіl.gоv.uа, надсилались розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, форма « 2-пільга», зокрема: за січень 2018 на суму 23438,54 грн., за лютий 2018 на суму 23517,39 грн., за березень 2018 на суму 22754,64 грн., за квітень 2018 на суму 23129,05 грн., за травень 2018 на суму 22917,35 грн., за червень 2018 на суму 22895,34 грн., за липень 2018 на суму 21734,86 грн., за серпень 2018 на суму 21555,97 грн., за вересень 2018 на суму 21453,41 грн., за жовтень 2018 на суму 21077,71 грн., за листопад 2018 на суму 24668,39 грн., за грудень 2018 на суму 24401,14 грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку по складанню Актів за формою « 3-пільга», такі акти були складені позивачем та направлені відповідачу (докази надіслання наявні в матеріалах справи). Отримання зазначених листів підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Судом також встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено листи №82і250/58-147 від 30.01.2018 року, №82і250/58-1155 від 02.11.2018 року, №82і250/58-1340 від 05.12.2018 року про наявність заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, необхідність її сплати та про забезпечення дотримання вимог законодавства, про прийняття звітів та проведення звірки, а також лист №82і250/58-207 від 01.02.2018 року з проектом договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які мають право на пільги.
Також, позивачем на адресу відповідача надсилались претензії №33 від 05.10.2018 року, №50 від 07.12.2018 року, №8 від 02.04.2019 року щодо відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у 2018 році. У відповідь на зазначені претензії відповідач листами №03.04/2560 від 16.10.2018 року, №03.04/3183 від 12.12.2018 року, №03.04/1061 від 11.04.2019 року повідомив позивача, що вимоги претензій визнає в повному обсязі та зазначив, про неможливість погашення наявної заборгованості у зв'язку із відсутністю фінансування.
Крім того, на адресу відповідача позивачем направлено лист №82і250/58-355 від 14.03.2019 року про необхідність дотримання вимог законодавства щодо прийняття від позивача розрахунків вартості наданих послуг та проведення розрахунків, про наявність заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, про необхідність її сплати та з пропозицією підписати договір.
Листом №03.04/1232 від 15.04.2019 року відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з тим, що кошти на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах не передбачені, відсутні підстави для укладення договору про порядок відшкодування пільг за телекомунікаційні послуги на 2019 рік.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням телекомунікаційних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про телекомунікації», іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Предметом позову є вимоги про стягнення 273543,79 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Судом встановлено, що відповідачем не відшкодовано витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, внаслідок чого заборгованість за надані на пільгових умовах телекомунікаційні послуги за цей період становить 273543,79 грн., що не заперечується відповідачем.
Враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 273543,79 грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 273543,79 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, визнана відповідачем, а тому, підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При розгляді даної справи судом враховано правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 08.10.2018 року у справі №911/2865/17, від 06.06.2018 року у справі №911/1541/17, від 17.04.2018 року у справі №911/4249/16.
Суд також зазначає, що чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, при цьому, такі зобов'язання виникають безпосередньо із законів України. Тобто, обов'язкове укладення договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян чинним законодавством не передбачено.
Оскільки, телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ «Укртелеком» надавались на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то в результаті уповноважений на те державою орган - відповідач у справі - в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17.
Посилання відповідача на відсутність фінансування, як на підставу несплати заборгованості суд вважає необґрунтованими, враховуючи, що відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог законів України.
Посилання відповідача на відсутність в нього зобов'язання з проведення розрахунків з позивачем внаслідок відсутності бюджетних коштів є безпідставними, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №11/446 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року.
В свою чергу, відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України» від 20.11.2011 року щодо принципу належного урядування, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації про стягнення 273543,79 грн. заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації (07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Пирятинська, буд. 1, код 03193608) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, 18, код 21560766) 273543 (двісті сімдесят три тисячі п'ятсот сорок три) грн. 79 коп. заборгованості по витратах понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та 4103 (чотири тисячі сто три) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 15.07.2019 року.
Суддя Д.Г. Заєць