вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2574/18
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
судді Мальованої Л.Я.
судді Антонової В.М.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/2574/18
за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство
«Чорноморнафтогаз», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укратоменерго»,
с. Білогородка, Києво-Святошинський район
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія
«Нафтогаз України», м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова
Група Кондишнд Респонс», м. Київ
про визнання недійсним договору про надання послуг
представники:
від позивача: Кириленко О.П., адвокат, ордер серії ЗП № 031517 від 03.12.2018;
від відповідача: Бутович С.О., адвокат, довіреність від 12.02.2019;
від третьої особи на стороні позивача: Єгоров В.С., адвокат, довіреність № 14-183 від
13.05.2019;
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився;
вільний слухач: ОСОБА_1 .
Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укратоменерго» (надалі - відповідач) про визнання недійсним договору про надання послуг.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем здійснено незаконне заволодіння первинними документами бухгалтерського обліку позивача, які є предметом злочину; відсутність у відповідача необхідних можливостей для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; службовими особами відповідача вчинене службове підроблення окремих частин Договору № 1002 від 08.11.2013 та документів про його виконання. З врахуванням зазначеного вище позивач вважає, що договір про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКР № 1002 від 08.11.2013, спрямований на незаконне заволодіння майном позивача та держави, внаслідок чого порушує публічний порядок, а отже є нікчемний відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України.
Ухвалою суду від 26.11.2018 позовну заяву Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» залишено без руху, запропоновано заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито провадження у справі № 911/2574/18, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в судовому засіданні на 09.01.2019.
26.12.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 36060/19), в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, відповідач вказує на те, що правомірність укладеного Договір № 1002 від 08.11.2013 та його належне виконання встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2015 у справі № 910/23142/14, залишеного без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 та Вищого господарського суду України від 02.12.2015; відсутні неправомірні дії посадових осіб відповідача щодо захоплення майна позивача; невірне припущення позивача про відсутність у відповідача управлінського та технічного персоналу, коштів, виробничих активів, приміщень та транспортних засобів, а отже й не спроможність відповідача виконувати взяті на себе зобов'язання за Договором № 1002 від 08.11.2013; хибність висновків позивача про те, що акти здачі-приймання наданих послуг за договором №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 від 10.02.2014 не підтверджують проведення між позивачем та відповідачем господарських операцій; відсутність доводів позивач яким саме інтересам держави і суспільства суперечить Договір № 1002 від 08.11.2013, і в якої із сторін був на це намір. Разом з цим, відповідачем у своєму відзиві заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності із зверненням до господарського суду із відповідним позовом.
Ухвалою суду від 09.01.2019 підготовче засідання у справі № 911/2574/18 відкладено на 28.01.2019, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - третя особа 1), залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова Група Кондишнд Респонс» (надалі - третя особа 2).
21.01.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 1219/18), в якій позивач стверджує про те, що Договір № 1002 від 08.11.2013 укладений з перевищенням повноважень представника; відсутній посвідчувальний напис ДАТ «Чорноморнафтогаз» на копії аркушу погодження договору; не вірна дата підписання договору; акти здачі-приймання послуг, підписані між позивачем та відповідачем, не можуть бути належними доказами надання послуг; порушена процедура державних закупівель; відсутність у відповідача належних ліцензій, дозволів та сертифікатів на виконання взятих на себе зобов'язань за договором; невідповідність приймального акту від 02.12.2013 та довідок про використання хімічних реагентів затвердженим типовим формам та вимогам до первинних документів, що у своїй сукупності є підтвердженням того, що договір укладений в порушення публічного порядку.
24.01.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. № 1419/19), в якій останній надає пояснення щодо фактичних обставин порушення публічного порядку при укладенні оспорюванного правочину та обізнаності посадових осіб відповідача про укладення договору з порушенням публічного порядку.
28.01.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 1661/19) про витребування доказів.
28.01.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1662/19), в яких відповідач вказує на те, що заперечення позивача щодо дати підписання договору ґрунтуються на його припущені та не правильному прочитанні написів на аркуші погодження договору; відповідач вказує на належне дотримання ним процедури закупівель та наявність відповідної інформації про проведення закупівель на офіційному загальнодержавному веб-порталі tender.me.gov.ua; відповідач вказує про те, що останнім до матеріалів справи були додані копії своїх ліцензій, дозволів та сертифікатів і, що останній має досвід на виконання робіт на об'єктах енергетики, сертифіковані системи контролю якості та кваліфікований персонал; діяльність для надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин концентрованими дегідраційними системами не потребує отримання ліцензії, а дозвіл на буріння, експлуатацію та капітальний ремонт свердловин потребують особи, які безпосередньо займаються такою діяльністю; відсутність на приймальному акті від 02.12.2013 такої примітки як дата складення не є підставою для невизнання господарської операції.
Через канцелярію суду (вх. № 1666/19 від 28.01.2019) від позивача надійшло клопотання від 28.01.2019 про надіслання до прокуратури Автономної Республіки Крим повідомлення про наявність у діяннях службових осіб відповідача та третьої особи на стороні відповідача порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.
Суд зазначає, що нормами діючого Господарського процесуального кодексу України передбачено постановлено окремих ухвал у разі виявлення судом при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.
Нормами діючого ГПК України не передбачено направлення судом повідомлень до правоохоронних органів та прокуратури, не встановлено порушень законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, тому клопотання позивача (вх. № 1666/19 від 28.01.2019) залишається без задоволення.
В підготовчому засіданні 28.01.2019 судом оголошено перерву до 13.02.2019.
11.02.2019 та 12.02.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 2827/19 та № 2899/19 відповідно).
В підготовчому засіданні 13.02.2019 судом продовжений строк проведення підготовчого провадження та оголошено перерву до 27.02.2019.
26.02.2019 через канцелярію суду від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» надійшли письмові пояснення № 14/4-622 від 22.02.2019 (вх. № 3904/19), в яких останнім зазначено, що твердження відповідача про укладення Договору № 1002 від 08.11.2013 на підставі належного дозволу НАК «Нафтогаз України», як акціонера ДАТ «Чорноморнафтогаз», а також відсутність порушення публічного порядку, не ґрунтуються на відповідному рішення голови правління НАК «Нафтогаз України» або особи, яка виконує його обов'язки та на думку третьої особи містить посилання на фіктивний службовий документ, який посвідчувався керівником ТОВ «Укратоменерго» на його відповідність з оригіналом.
26.02.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. № 13/19), в якій останній просив призначити розгляд справи № 911/2574/18 колегіально.
На підставі протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 28.02.2019 та ухвали суду від 01.03.2019 розгляд справи № 911/2574/18 призначено колегію у складі: головуючий суддя Христенко О.О., судді Мальована Л.Я., Грабець С.Ю., призначено підготовче засідання у справі на 20.03.2019.
15.03.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява (вх. № 5174/19) про долучення доказів, зокрема, копії заяви свідка.
20.03.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла промова (заключне слово) (вх. № 5531/19), в якій останній вказує на те, що позивачем надані відповідні докази, як на підтвердження фактичних обставин справи щодо порушення публічного порядку укладення Договору № 1002 від 08.11.2013, а також щодо обізнаності посадових осіб ТОВ «Укратоменерго» про укладення Договору № 1002 від 08.11.2013 з порушенням його публічного порядку; вказані факти за твердженням позивача свідчать про те, що на підставі відповідного договору послуги за кодом 09.10.01 «Послуги допоміжні щодо добування нафти та природного газу» фактично не виконувались та не могли бути виконані.
В підготовчому засіданні 20.03.2019 колегією суддів було розглянуто заяву свідка, подану відповідачем 15.03.2019 та відмовлено в її прийнятті, оскільки така подана з порушенням норм ст. 88 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 20.03.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2574/18, справа призначена до розгляду по суті на 12.04.2019.
02.04.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 6558/19) про долучення доказів до матеріалів справи разом із заявою свідка.
11.04.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 7190/19).
В судовому засіданні 12.04.2019, колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про виклик та допит свідка (вх. № 6558/19), дійшла висновку щодо відмови в його задоволенні, оскільки таке клопотання подано з порушенням вимог ст. 80 та ч. 4 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 12.04.2019 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 13.05.2019.
03.05.2019 та 07.05.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 8648/19) та заява (вх. № 8855/19).
В судовому засіданні 13.05.2019 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 29.05.2019.
23.05.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 10260/19) з приводу письмових доказів.
28.05.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. № 10680/19).
Ухвалою суду від 29.05.2019 відкладено розгляд справи по суті на 19.06.2019.
На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Київської області від 18.06.2019, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 та ухвали господарського суду від 19.06.2019 справу № 911/2574/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Христенко О.О., судді Мальована Л.Я., Антонова В.М., розгляд справи по суті призначений на 26.06.2019.
26.06.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява (вх. № 12634/19) про долучення документів до матеріалів справи.
В судових засіданнях представником позивача підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, наведених у позові, відповіді на відзив та у додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник третьої особи на стороні позивача підтримав надані суду пояснення по суті спору, який підлягає розгляду.
Представник третьої особи на стороні відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень по суті спору, який підлягає розгляду до суду не надіслав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області
08.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», в подальшому було змінено назву на Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» («замовник», позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укратоменерго» («виконавець», відповідач) було укладено Договір № 1002 про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКР, відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язався надати за завданням замовника послуги з обробки пластів колекторів свердловин Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору складає 28 775 000,00 грн., включаючи ПДВ.
За умовами п. 4.1 укладеного між сторонами правочину оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником за рахунком-фактурою, складеним на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання та виставлення рахунку-фактури.
Здавання виконавцем наданих послуг та приймання їх замовником здійснюється на території замовника. Після завершення надання послуг на кожній свердловині окремо, виконавець протягом 10 робочих днів, за кожною свердловиною окремо, готує 2 екземпляри акту здачі-приймання, інформаційний звіт по техніці та технології обробки свердловини і передає їх замовнику (п. 5.5 договору).
Відповідно до п.п. 6.1.4 та 6.1.5 договору позивач зобов'язаний надати відповідачу територію на промисловій базі позивача для складування технологічного обладнання, матеріалів відповідача перед завантаженням та направленням їх на об'єкти виконя робіт; позивач зобов'язаний здійснити навантажувальні роботи, транспортування техніки, технологічного обладнання, матеріалів, необхідних для надання послуг від промислової бази позивача на об'єкти (з об'єктів) надання послуг.
При підписані актів здачі-приймання замовником до актів в обов'язковому порядку мають бути додані завірені копії договорів виконавця с третіми особами, актів здачі-приймання з третіми особами, пакет правовстановлюючих та дозвільних документів третіх осіб на надання виду послуг (п.п. 6.4.2.1, 6.4.2.2 договору).
Відповідно до п. 10.1 договору даний договір набирає сили і вважається укладеним з моменту (дати) його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2014.
На виконання умов договору сторонами було погоджено технічне завдання на надання послуг з обробок колекторів свердловин, затверджено кошторис вартості наведених послуг та типовий план проведення робіт з обробки свердловин Штормового ГКР конденсованими дегідратаційними системами.
Листом (вх. № 07/1-41 від 29.11.2013) Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Укратоменерго» про готовність прийняти персонал виконавця для надання послуг.
Між ТОВ «Укратоменерго» («замовник», відповідач) та ТОВ «Консалтінгова Група Кондишнд Респонс» («виконавець», третя особа 2) укладено договір про надання послуг з проведення обробки пластів колекторів свердловин ДАТ «Чорноморнафтогаз» № 11АН/2013 від 11.10.2013, відповідно до умов якого третя особа 2 зобов'язується надати послуги з матеріалів відповідача (хімреагенти для приготування рідини) з проведення обробки пластів колекторів свердловин ДАТ «Чорноморнафтогаз», а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги. Метою виконання послуг з проведення обробки пластів колекторів свердловин ДАТ «Чорноморнафтогаз» є покращення газогідродинамічних характеристик та стабілізація видобутку вуглеводнів на 10 свердловинах Штормового ГКР шляхом обробки їх конденсованими дегідратаційними системами.
Додатком № 1 до договору № 11АН/2013 від 11.10.2013 є кошторис вартості проведення послуг.
Виконання наданих послуг за договором № 11АН/2013 від 11.10.2013 підтверджується підписаними між відповідачем та третьою особою 2 актами прийому-здачі наданих послуг від 06.02.2014.
Оплата наданих третьою особою 2 послуг за договором № 11АН/2013 від 11.10.2013 здійснена відповідачем, що підтверджується випискою з банківського рахунку, наявною в матеріалах справи.
Так, на підставі договору № 1002 від 08.11.2013 відповідачем було надано, а позивачем прийнято послуги з обробки пластів колекторів конденсованими дегідратаційними системами Штормового ГКР на загальну суму 28 774 667,95 грн. Вказана обставина підтверджується актами № 1 від 10.02.2014 на суму 71 145,05 грн., № 2 від 10.02.2014 на суму 3 092 015,60 грн., № 3 від 10.02.2014 на суму 2 679 547,85 грн., № 4 від 10.02.2014 на суму 2 462 987,90 грн., № 5 від 10.02.2014 на суму 2 192 525,15 грн., № 6 від 10.02.2014 на суму 3 494 893,25 грн., № 7 від 10.02.2014 на суму 2 002 916,60 грн., № 8 від 10.02.2014 на суму 2 815 253,60 грн., № 9 від 10.02.2014 на суму 2 869 156,40 грн., № 10 від 10.02.2014 на суму 1 624 648,25 грн. та № 11 від 10.02.2014 на суму 5 469 578,30 грн. Вказані акти підписано представниками обох сторін та скріплено печатками товариств.
До кожного з актів на виконання умов спірного правочину було складено та затверджено інформаційні звіти про техніку і технологію проведення робіт з обробки свердловин.
Твердження позивача про те, що акти здачі-приймання послуг № 1 від 10.02.2014, № 2 від 10.02.2014, № 3 від 10.02.2014, № 4 від 10.02.2014, № 5 від 10.02.2014, № 6 від 10.02.2014, № 7 від 10.02.2014, № 8 від 10.02.2014, № 9 від 10.02.2014, № 10 від 10.02.2014, № 11 від 10.02.2014, підписані між позивачем та відповідачем, не можуть бути належними доказами надання послуг, оскільки вони не підписані з боку ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс» оцінюються судом критично, виходячи з наступного.
Пунктом 5.7 Договору № 1002 від 08.11.2013 визначено, що після отримання замовником від виконавця актів здачі-приймання наданих послуг та за відсутності заперечень, замовник підписує такі акти й зі своєї сторони.
Відповідно до п.п. 6.4.2.3, 6.4.2.4 Договору № 1002 від 08.11.2013 на момент укладення договору, третьою особою, на підставі Договору № 11АН/2013 від 11.10.2013 залучається ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс» (співвиконавець). Надані співвиконавцем послуги оформлюються актами здачі-приймання наданих послуг (окремо по кожній свердловині) та підписуються виконавцем та співвиконавцем.
Факт належного виконання ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс» послуг з обробки пластів колекторів Штормового ГКР за Договором № 11АН/2013 від 11.10.2013 та їх прийняття відповідачем підтверджено наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі наданих послуг від 06.02.2014. Загальна вартість наданих послуг ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс» становить 381 155,00 грн., яка була повністю оплачена відповідачем.
Таким чином, умовами оспорювання договору не встановлений обов'язок підписання актів здачі-приймання наданих відповідачем послуг та отримання їх позивачем з боку третьої особи, оскільки ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс» не є стороною за Договором № 1002 від 08.11.2013, а лише залучається для виконання певного обсягу робіт, про що узгоджено між позивачем та відповідачем при підписанні спірного договору.
При цьому, між позивачем та відповідачем погоджено лише передачу актів прийому-передачі наданих послуг, які підписані між відповідачем та ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс», як співвиконавцем.
Позивач зазначає про порушення відповідачем процедури закупівель.
26.07.2013 в державному офіційному друкованому видані з питань державних закупівель та на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгів України за № 156632 (№ 58/3 (801/3)) оприлюднене оголошення про проведення ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» процедури закупівлі.
14.10.2013 в державному офіційному друкованому видані з питань державних закупівель та на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгів України за № 183533 (81(824)) оприлюднене повідомлення про акцепт пропозиції ТОВ «Укратоменерго» конкурсних торгів.
15.11.2013 в державному офіційному друкованому видані з питань державних закупівель та на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгів України за № 200084 оприлюднене оголошення про результати проведення торгів.
Матеріали справи також містять протокол № 30 від 04.11.2013 засідання правління ДАТ «Чорноморнафтогаз», на якому вирішено на підставі протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 10.10.2013 № 646-т укласти з переможцем конкурсних торгів ТОВ «Укратоменерго» договір про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин ДАТ «Чорноморнафтогаз» Штормового ГКР на суму 28 775 000,00 грн.
Враховуючи наведене, твердження позивача про те, що останнім не проводилась процедура конкурсних торгів по закупівлі послуг допоміжних щодо добування нафти та природного газу спростовується наявними в матеріалах доказами.
Позивач зазначає про відсутність у відповідача належних ліцензій та дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин та механізмів підвищеної небезпеки.
Надаючи відзив на позов (вх. № 36060/19 від 26.12.2018) відповідачем були надані ліцензія серія АД № 037891 видана Державною інспекцією техногенної безпеки України за якою відповідач має право надавати послуги і виконувати роботи протипожежного призначення; ліцензія, серії АВ № 590379 видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України на здійснення відповідачем діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; дозволи № 54.12.32 щодо виконання відповідачем робіт підвищеної небезпеки при будівництві, № 78.12.32 щодо робіт верхолазів, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхньою ґрунту, з перекриття або робочого настилу та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів, № 681.13.32 щодо виконання газонебезпечних робіт у вибухопожеженебезпечних зонах, № 454.13.30 щодо виконання відповідачем робіт підвищеної небезпеки, які видані територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві.
Вказані дозволи та ліцензії діяли на момент укладення Договору № 1002 від 08.11.2013.
Поміж цим, відповідачем до матеріалів справи надані сертифікати якості та результати щорічних наглядових аудитів Центру незалежних сертифікацій «Євросерт», які підтверджують відповідність здійснюваних ТОВ «Укратоменерго» видів діяльності вимогам міжнародних стандартів ISO 14001:2004, ISO 9001:2008, ISO 18001:2007.
Для надання послуг обробки пластів колекторів свердловин Штормового ГКР, відповідачем було залучено третю особу ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс», на підставі укладеного Договору № 11АН/2013 від 11.10.2013, із залученням спеціалістів у відповідній галузі. Належне виконання ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс» взятих на себе зобов'язань підтверджена вищезазначеними актами прийому-передачі наданих послуг.
Щодо невідповідності приймального акту від 02.12.2013 та довідок про використання хімічних реагентів затвердженим типовим формам та вимогам до первинних документів, суд відзначає.
Матеріали справи містять приймальний акт від 02.12.2013, згідно з яким ТОВ «Укратоменерго» передало, а ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс» прийняло, на підставі Договору № 11АН/2013 від 11.10.2013 на відповідальне зберігання хімреагенти, що належать ТОВ «Укратоменерго». Крім того, між ТОВ «Укратоменерго» та ТОВ «Консалтингова група Кондишнд Респонс» складені довідки про використання хімічних реагентів.
Як обумовлено п. 5.3.2 Договору № 11АН/2013 від 11.10.2013 третя особа 2 взяла на себе обов'язок по прийняттю від відповідача хімреагенти для надання послуг на базі буріння та облаштування УР та ЕБ Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» в бухті Ярилгач та забезпечити їх доставку на МСП-17 Штормового ГКР (шельф Чорного моря); нести відповідальність за збереження переданих матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», а також п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в яких наведений перелік необхідних реквізитів для первинних та облікових зведених документів визначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складення документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Акт про витрату давальницьких матеріалів за формою № М-23 застосовується для оформлення витрат матеріалів відкритого зберігання, які належать замовнику, але витрачаються будівельною або монтажною організацією, яка виконує роботи.
Предметом Договору № 11АН/2013 від 11.10.2013 є надання саме послуг з проведення обробки пластів колекторів свердловин, а не проведення будівельних або монтажних робіт.
Таким чином, наведені позивачем підстави невідповідності приймального акту від 02.12.2013 та довідок про використання хімічних реагентів затвердженим типовим формам, у контексті наданих доказів, не є підставою для визнання господарської операції недійсною.
Позивач зазначає, що оскаржуваний договір не був погоджений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як власником 100% акцій позивача.
Відповідно до п. 3 протоколу засідання правління ДАТ «Черноморнафтогаз» № 30 від 04.11.2013 вирішено на підставі протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 10.10.2013 № 646-т укласти з переможцем конкурсних торів ТОВ «Укратоменерго» договір про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин ДАТ «Чорноморнафтогаз» (обробка 10-ти свердловин Штормового ГКР конденсованими дегідратаційними системами) на суму 28 775 000,00 грн., після погодження з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
В матеріалах справи наявна копія листа вих. № 6281/110-13 від 27.11.2013 за підписом заступника голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ОСОБА_2 про погодження укладення позивачем договору з відповідачем на надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» на суму 28 775 000,00 грн.
Позивач стверджує про підроблення вказаного листа відповідачем та про наявність листа НАК «Нафтогаз України» вих. № 28-6281/1.10-13 від 27.11.2013 за підписом заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_2 , яким не погоджено укладення договору з ТОВ «Укратоменерго» на надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин ДАТ «Чорноморнафтогаз» на суму 28 775 000,00 грн.
Доказів встановлення уповноваженими органами факту підроблення листа вих. № 6281/110-13 від 27.11.2013 за підписом заступника голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ОСОБА_2 про погодження укладення позивачем договору з відповідачем на надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» на суму 28 775 000,00 грн., до суду не надано.
Оригінал листа НАК «Нафтогаз України» вих. № 28-6281/1.10-13 від 27.11.2013 за підписом заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_2 , яким не погоджено укладення договору з ТОВ «Укратоменерго» на надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин ДАТ «Чорноморнафтогаз» на суму 28 775 000,00 грн., до суду не надано (надано копію засвідчену заступником начальника відділу - завідувачем архіву).
Крім того, позивач не довів належними доказами те, що укладення спірного договору не погоджувалось акціонером - третьою особою на стороні позивача, адже відповідальність за його погодження покладена саме на позивача і, що притягнуто до відповідальності посадових осіб позивача за неналежне погодження спірного договору.
Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 910/23142/14 за позовом ТОВ «Укратоменерго» до ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чороморнафтогаз», за участю третьої особи без самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, за участю прокуратури міста Києва про стягнення 28 774 667,95 грн. заборгованості за договором № 1002 від 08.11.2013 про надання послуг на обробку пластів колекторів свердловин Штормового ГКР (спірний договір).
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2015 у справі № 910/23142/14 позов задоволено, стягнуто з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь ТОВ «Укратоменерго» 28 774 667,95 грн. основної заборгованості.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2015 по справі № 910/23142/14 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2015 рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у справі № 910/23142/14 залишено без змін.
При розгляді вказаної справи в господарському суді міста Києва АТ «Чорноморнафтогаз» не заперечувало погодження ПАТ «НАК «Нафтогаз України» спірного договору, не надавало в якості доказу листа НАК «Нафтогаз України» вих. № 28-6281/1.10-13 від 27.11.2013 за підписом заступника голо правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_2 , яким не погоджено укладення договору з ТОВ «Укратоменерго» на надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин ДАТ «Чорноморнафтогаз» на суму 28 775 000,00 грн., та не зазначало про нікчемність спірного договору в силу закону з моменту його укладення.
Звертаючись з позовом, позивач стверджує, що укладений між ним та відповідачем договір є недійсним, оскільки суперечить публічному порядку (ст. 228 Цивільного кодексу України).
Так, стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3).
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1). Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2). У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3).
Необхідно з урахуванням приписів ст. 215 ЦК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч. 2 ст. 228 ЦК України), і оспорюванні, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 230, ч. 1 ст. 232 ЦК України).
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 надані роз'яснення правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.
Таким чином, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.
При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Отже, під час вирішення такого спору необхідно встановлювати такі обставини: наявність або відсутність підстав для визнання недійсною спірної угоди, передбачених нормами, на які посилається позивач, мотивуючи позовні вимоги; правові норми, які підлягають застосуванню до цих спірних правовідносин; відповідність або невідповідність змісту цієї угоди ЦК України та ГК України, іншим актам законодавства, інтересам суспільства, його моральним засадам.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вона (вони), виходячи з обставин, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Стаття 228 ЦК України не містить припису щодо обов'язкового встановлення умислу (наміру) сторін (сторони) правочину (господарського договору) "на незаконний результат" виключно під час досудового провадження справи і розгляду її в суді або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення, так само як не містять і положення про те, що доказом вини обов'язково має бути вирок суду у кримінальній справі, і що в іншій спосіб та іншими доказами наявність такого умислу (вини у формі умислу) чи наміру судом встановлюватися не може, у тому числі в розгляді господарської справи.
Питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може також доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16 та постанові від 31.05.2018 у справі № 911/639/17.
За змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.
Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
При розгляді справи № 910/23142/14 за позовом ТОВ «Укратоменерго» до ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення основної заборгованості в сумі 28 774 667,95 грн. за неналежне виконання Договору надання послуг по обробці пластів колекторів свердловин Штормового ГКР № 1002 від 08.11.2013 господарським судом міста Києва не було встановлено нікчемності вказаного договору в силу закона.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПУ України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001).
Позивачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні вимог ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України, а судом не встановлено, умислу у відповідача на настання протиправних наслідків, а позивачем не доведено порушення публічного порядку укладенням між сторонами оспорюваного договору.
У відзиві відповідач просив застосувати позовну давність до заявлених вимог.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як зазначено у п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 № 10 за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Так, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже перш, ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.
Такий ж висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/12.
Враховуючи відсутність встановлення судом порушення прав чи інтересів позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до вимог позивача про визнання недійсним договору про надання послуг № 1002 від 08.11.2013, укладеного між позивачем та відповідачем.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укратоменерго» про визнання недійсним договору про надання послуг відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 12.07.2019
Головуючий суддя О.О. Христенко
суддя Л.Я. Мальована
суддя В.М.Антонова