ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2019Справа № 910/4769/19
Розглянувши позовну заяву Мальчева Дмитра Дмитровича до Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю та Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним договору, подану у межах справи
За позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю
До Акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
про визнання недійсним договору
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.
Без виклику учасників судового процесу
Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним кредитного договору № 252-СВ від 04.03.2004р.
В обґрунтування поданого позову зазначено про те, що під час укладання договору банк скористався його юридичною необізнаністю, істотно порушив вимоги діючого законодавства щодо надання валютних кредитів. За своїм змістом кредитний договір не відповідає законодавству України, порушує його права та інтереси, суперечить частині першій статті 524 Цивільного кодексу України, в якій вказано, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, однак кредит був виданий у євро. Іноземна валюта не може бути предметом кредитного договору. Невідповідність кредитного договору вимогам закону в момент його укладання є підставою для визнання такого договору недійсним.
Ухвалою від 24.04.2019р. судом було відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.05.2019р.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що Акціонерним комерційним банком «ХФБ БАНК Україна» було отримано банківську ліцензію та дозвіл №185-1 від 221.03.2002р., згідно яких банк мав право на розміщення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик та здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями. Одночасно, твердження позивача про неповновноважність осіб, які з боку банку підписали оспорюваний правочин є безпідставними та позбавлені належного обґрунтування.
22.05.2019р. судом було відкладено підготовче засідання на 11.06.2019р.
У зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. 11.06.2019р. на лікарняному, судове засідання не відбулось.
Ухвалою від 18.06.2019р. судом було призначено судове засідання на 02.07.2019р.
02.07.2019р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2019р.
10.07.2019р. до Господарського суду міста Києва надійшов позов Мальчева Дмитра Дмитровича , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю та Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним договору № 252-СВ від 04.03.2004р.
В обґрунтування вказаного позову заявник посилався на те, що між Фізичною особою-підприємцем Мальчевим Дмитром Дмитровичем , як позикодавцем, та Делічебаном М.В. , як позичальникомо було укладено договір позики. В забезпечення виконання позичальником своїх обов'язків за договором позики, між Мальчевим Д.Д. , Делічебаном М.В. та Фірмою«Т.М.М. » - Товариство з обмеженою відповідальністю було укладено договір поруки, за умовами якого виконання обов'язків позичальника забезпечувалось нерухомим майном, яке належало поручителю. Наразі, Мальчеву Д.В. стало відомо, що нерухоме майно, яке є предметом вказаного забезпечувального зобов'язання за договором було передано Фірмою «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 252-СВ від 04.03.2004р., який було укладено з Акціонерним комерційним банком «ХФБ БАНК Україна». Вказані обставини, за твердженнями Мальчева Д.Д. позбавили останнього можливості з Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю в солідарному порядку суми заборгованості в межах договорів поручительства та поруки.
Розглянувши позов Мальчева Дмитра Дмитровича , суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його прийняття до сумісного розгляду з первісним позовом та повернення його заявнику. При цьому, суд виходить з наступного.
Частинами 1 та 5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 ст.180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Наразі, за висновками суду, строк вступу у справу третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, визначено саме ст.49 Господарського процесуального кодексу України, як спеціальною по відношенню до 180 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, наведене не нівелює правових наслідків подання третьою особою відповідного позову з порушенням строків, встановлених законом.
Такі наслідки і визначено ч.6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Як вказувалось вище, 02.07.2019р. судом було закрито підготовче провадження, тоді як позов Мальчевим Дмитром Дмитровичем було подано до суду 10.07.2019р., тобто з порушенням строку, який визначено ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку щодо повернення позову Мальчеву Дмитру Дмитровичу .
При цьому, судом враховано, що згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі «Bellet v. France» Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.
При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі «Golder проти Сполученого Королівства» Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
У даному випадку суд зазначає, що повернення позову ніяким чином не призведе до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворення державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Мальчев Дмитро Дмитрович не позбавлений права та можливості захистити свої права та законні інтереси шляхом подання окремого позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 49, 180, ст.234, ст.235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи Мальчеву Дмитру Дмитровичу .
2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2019р.
Суддя О.М. Спичак