ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2019Справа № 910/5012/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна»
до акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 81081,09 грн.,
Представники:
не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» звернулося до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 924538,73 грн., з яких: 873777,60 грн. боргу, 32991,07 грн. пені, 5498,51 грн. 3% річних, 12271,55 грн. інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № ПЗ/НХ-181582/НЮ від 22.10.2018 в частині своєчасної та повної оплати поставленого за договором товару.
Суд відкрив провадження у справі № 910/5012/19 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначив, що відповідач в період з 08.05.2019 по 07.06.2019 сплатив 873777,60 грн. боргу.
У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача: 48289,93 грн. пені, 24702,54 грн., 8088,62 грн. 3% річних. Також позивач просить покласти на відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничудопомогу.
Таким чином предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 81081,09 грн. Суд не розглядає вимоги про стягнення 873777,60 грн. боргу.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
22.10.2018 товариство з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (постачальник) та публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (покупець) уклали договір поставки №ПЗ/НХ-181582/НЮ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується у 2018 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію, далі товар, відповідно до специфікації №1 (додаток № 1), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.
У пункті 5.6 Договору сторони погодили, що датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної та акта приймання-передачі.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата за поставлений товар по даному договору здійснюється покупцем у безготівковій формі не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів після дати поставки партії товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію товару, обумовлену згідно з п. 6.1 договору та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.
Позивач поставляв, а відповідач отримував товар.
Відповідач сплачував за товар несвоєчасно.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 8.2.1. Договору, у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 48289,93 грн. пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягають 8088,62 грн. 3% річних та 24702,54 грн. інфляційних.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач надав суду належні докази понесення 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правової допомоги № 11-03/19-ЮО від 11.02.2019, платіжне доручення № НД2459 від 14.06.2019, ордер серії КС № 413387 від 01.03.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1921,00 грн.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог. За таких обставин, 11947,08 грн. судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» до акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити повністю.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (вул. Черняховського, 29, м. Київ, 04111, код 41323412) 48289,93 грн. пені, 24702,54 грн. інфляційних збитків, 8088,62 грн. 3% річних, 1921,00 грн. судового збору, 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (вул. Черняховського, 29, м. Київ, 04111, код 41323412) з Державного бюджету України 11947,08 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Суддя С. А. Ковтун