ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2019Справа № 910/5173/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи
за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Державного агентства резерву України
про стягнення 575754,04 грн.,
Представники:
не викликались
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до суду з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення 575754,04 грн. витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву у 4 кварталі 2018 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат за зберігання матеріальних цінностей за IV квартал 2018 року.
Суд своєю ухвалою від 23.04.2019 відкрив провадження у справі № 910/5173/19, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що позивач не узгодив з відповідачем витрати за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за IV квартал 2018 року та не підписав з відповідачем відповідний акт взаєморозрахунків фактичних витрат.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
29.04.2003 публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (зберігач) та Державний комітет з державного матеріального резерву, правонаступником якого є Державне агентство резерву України (комітет) уклали договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № ОД/НР-03-670-НЮ (далі - Договір), за умовами якого комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з затвердженою номенклатурою у кількості та за вартістю згідно з актом форми №1 (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.1. Договору, зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (далі - цінності) здійснюється на складських приміщеннях, майданчиках зберігача.
Комітет зобов'язаний відшкодувати зберігачу витрати на зберігання цінностей згідно з погодженим зведеним кошторисом витрат між зберігачем та комітетом у межах асигнувань, передбачених на ці цілі (п. 3.1. Договору).
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що зберігач надає комітетові щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою.
Згідно з п. 4.4. Договору, відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) із зберігання цінностей здійснюється в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п. 4.3. цього договору, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним кварталом.
Пунктом 4.5. Договору встановлено, що оплата робіт із закладення поставки цінностей до мобілізаційного резерву проводиться після отримання комітетом акта форми №1.
Позивач склав звіт про витрати на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву у 4-му кварталі 2018 року та акт на відшкодування витрат на суму 575754,04 грн.
14.01.2019 позивач супровідним листом № НР-04/21 надіслав на адресу відповідача звіт про витрати на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву за 4-й квартал 2018 року, проект акту на відшкодування витрат, копії звітних документів про витрати на зберігання матеріальних цінностей мобрезерву за 4-й квартал 2018 року.
Враховуючи, що згідно з п. 4.4 Договору, відшкодування витрат позивачу на зберігання цінностей мобілізаційного резерву відповідач здійснює не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у відповідача перед позивачем виникло грошове зобов'язання з відшкодування витрат за 4 квартал 2018 року на суму 575754,04 грн. та з 30.01.2019 є простроченим (невиконаним).
Відповідач не сплатив позивачеві 575754,04 грн.
Посилання відповідача на відсутність акту взаєморозрахунків фактичних витрат на заявлену позивачем суму як підстави для оплати послуг є не обґрунтованими, оскільки всі підтверджуючі документи понесених витрат, як те передбачено умовами Договору, в тому числі й акти взаєморозрахунків, було надіслано відповідачу, при цьому вказані звіти та акти не погоджені саме з боку відповідача. Сам факт не підписання (відмови від підписання) таких актів та звітів про витрати, за відсутності вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про те, що такі витрати не були понесені позивачем.
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 статті 936 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 946 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 575754,04 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» до Державного агентства резерву України.
Стягнути з Державного агентства резерву України (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01004, код 37472392) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код 40081200) 575754,04 грн. заборгованості за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в 4 кварталі 2018 року, 8636,31 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Суддя С. А. Ковтун