15.07.2019 р. Справа№ 914/1364/19
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Борніт», м. Львів,
про: забезпечення позову,
у справі № 914/1364/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Борніт», м. Львів,
до відповідача: Акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ,
про: скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Луцького, 30; відновлення записів у Державному реєстрі речових прав на майно та у реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо власника Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) фірма «Борніт» на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Луцького, 30.
Суддя Козак І.Б.
Без виклику сторін.
ПРОЦЕС.
12.07.2019 р. до Господарського суду Львівської області представником позивача одночасно із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Луцького, 30.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
Заявник зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Станом на момент звернення із позовом до суду спірне приміщення оформлене за відповідачем по справі, який в будь-який момент може його відчужити, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду оскільки станом на сьогодні банк вже незаконно зареєстрував за собою право власності, тому банк має право в будь-який спосіб відчужити спірне нежитлове приміщення до вирішення спору.
З огляду на це, заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Луцького, 30.
ОЦІНКА СУДУ.
Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пункту 1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.140 ГПК України).
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п. 2, 6 ст. 139 ГПК України).
Частиною 1 ст.73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положення ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
У статті 79 ГПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У постанові №16 від 26.12.2011р. Пленум Вищого Господарського суду України звертає увагу судів на те, що достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем подальших конкретних дій щодо спірного приміщення без надання належних доказів, що підтверджують вказані факти, не є підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечуючи позов, суд також враховує адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з даним положенням адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи та поданої заяви, суд зазначає, що заявником недостатньо обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Суд звертає увагу Позивача на те, що останнім не долучено жодних належних доказів, з яких випливав би факт вчинення Відповідачем незаконних дій щодо оспорюваної нежитлової будівлі загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Луцького, 30.
Відтак, з проведеного судом аналізу підстав застосування заходів забезпечення позову за поданою заявою вбачається, що заявником не обґрунтовано належним чином підстав вжиття заходів у вигляді накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 316.1 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Луцького, 30., а судом не встановлено реальності настання обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття таких заходів. Позивач не подав жодних належних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. За відсутності достатніх доказів протиправності дій відповідача, з метою запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, та непорушності законного порядку, відсутні правові підстави для задоволення поданої заяви. Також, вказану заяву подано до суду без дотримання всіх вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову. Таким чином, суд відмовляє у в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.136-140 ГПК України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Борніт» у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №914/1364/19.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її підписання.
Інформацію по справі можна отримати зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя Козак І.Б.