ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2019Справа № 910/5236/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІДІМ»
до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна зализня акціонерного товариства «Укрзалізниця»
про стягнення 77854,69 грн.,
Представники: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІДІМ» звернулося до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна зализня акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення 77854,69 грн., з яких: 45703,19 грн. пені, 24305,67 грн. інфляційних, 7845,83 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ПЗ/НХ-18-18620/НЮ від 03.04.2018.
Суд відкрив провадження у справі № 910/5236/19 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
03.04.2018 товариство з обмеженою відповідальністю «МІДІМ» (постачальник) та структурний підрозділ «Служба матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Південна-Західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (покупець) уклали договір поставки № ПЗ/НХ-18-18620/НЮ (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується у 2018 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію, далі товар, відповідно до специфікації № 1 (Додаток № 1), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.
Відповідно до умов п. 4.1. Договору оплата за кожну партію поставленого товару по даному договору здійснюється покупцем у безготівковій формі протягом 10 банківських днів після дати поставки партії товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію товару обумовлену згідно з п. 6.1. договору та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно п. 5.7. договору датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної та акта приймання-передачі.
Позивач поставив, а відповідач оплатив товар:
1. За видатковою накладною № 1 від 17.04.2018 оплата за якою здійснена в сумі 583052 грн. 40 коп. 15.06.2018.
2. За видатковою накладною № 11 від 04.06.2018 оплата за якою здійснена в сумі 248900 грн. 40 коп. 11.07.2018.
3. За видатковою накладною № 12 від 04.06.2018 оплата за якою здійснена в сумі 179499 грн. 60 коп. 11.07.2018.
4. За видатковою накладною № 21 від 18.07.2018 оплата за якою здійснена в сумі 1285200 грн. 40 коп. 22.08.2018.
5. За видатковою накладною № 41 від 18.09.2018 оплата за якою здійснена в сумі 223196 грн. 40 коп. 18.02.2019.
Водночас згідно з умовами Договору, відповідач повинен був сплатити в такі строки:
- за видатковою накладною № 1 від 17.04.2018, яка підписана 25.04.2018, - до 10.05.2018;
- за видатковою накладною № 11 від 04.06.2018, яка підписана 12.06.2018, - до 25.06.2018;
- за видатковою накладною № 12 від 04.06.2018, яка підписана 12.06.2018, - до 25.06.2018;
- за видатковою накладною № 21 від 18.07.2018, яка підписана 01.08.2018, - до 14.08.2018;
- за видатковою накладною № 41 від 18.09.2018, яка підписана 26.11.2018, - до 10.12.2018.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати (п. 8.2.1 Договору).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач завив до стягнення з відповідача 45703,19 грн. пені, 24305,67 грн. інфляційних, 7845,83 грн. 3% річних, визначаючи початком прострочення дату видаткової накладної та враховуючи 10 календарних днів, тоді, як відповідно до умов Договору, покупець повинен сплатити за товар протягом 10 банківських днів з дати підписання видаткової накладної.
Таким чином оплата прострочена:
- за видатковою накладною № 1 від 17.04.2018, яка підписана 25.04.2018, з 11.05.2018;
- за видатковою накладною № 11 від 04.06.2018, яка підписана 12.06.2018, з 26.06.2018;
- за видатковою накладною № 12 від 04.06.2018, яка підписана 12.06.2018, з 26.06.2018;
- за видатковою накладною № 21 від 18.07.2018, яка підписана 01.08.2018, з 15.08.2018;
- за видатковою накладною № 41 від 18.09.2018, яка підписана 26.11.2018, - 11.12.2018.
За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 25713,02 грн. пені (9776,11+1854,82+1337,64+4929,53+ 7814,92), 5171,54 грн. інфляційних втрат (накладна № 41 від 18.09.2018), 4436,12 грн. 3% річних (1725,20+327,32+236,05+845,06+1302,49).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 25713,02 грн. пені, 5171,54 грн. інфляційних втрат, 4436,12 грн. 3% річних, а загалом 35320,68 грн. Суд відмовляє в іншій частині.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «МІДІМ» до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна зализня акціонерного товариства «Укрзалізниця».
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна зализня акціонерного товариства «Укрзалізниця» (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, код 40081221) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МІДІМ» (вул. Європейська, 30, м. Дніпро, 49010, код 41565393) 25713,02 грн. пені, 5171,54 грн. інфляційних втрат, 4436,12 грн. 3% річних, 871,51 грн. судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Суддя С. А. Ковтун