ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення зустрічної позовної заяви
м. Київ
15.07.2019Справа № 910/6688/19
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши матеріали
зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту»
вул. Княжий затон, 2/30, оф.640, м. Київ, 02095
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ 21, 01021
про визнання правовідносин припиненими
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ 21, 01021
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту"
вул. Княжий затон, 2/30, оф.640, м. Київ, 02095
про виконання в натурі зобов'язання
24.05.2019 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" про виконання в натурі зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань із поставки частини товару за Договором про закупівлю товару №т-20/18020000782 від 21.02.2018, запасної частини до МК-8 - кришку силіконового циліндра 8209-1400-1 в кількості 1 шт. загальною вартістю 54 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6688/19 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
12.06.2019 позивачем подано клопотання, в якому проти розгляду справи №910/6688/19 в порядку спрощеного позовного провадження не заперечує, проте просить проводити розгляд справи з повідомленням сторін у судовому засіданні, обґрунтовуючи своє клопотання необхідністю належного захисту прав та інтересів позивача, складністю справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін у судовому засіданні, судове засідання у справі призначено на 10.07.2019.
19.06.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" надійшов відзив на позовну заяву.
10.07.2019 через відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання правовідносин за Договором про закупівлю товарів від 21.02.2018 припиненими
Обґрунтовуючи вимоги зустрічної позовної заяви позивач зазначає, що укладений між сторонами Договір набрав чинності з дати його підписання та в частині поставки товару діяв до 31.12.2018, а отже, на думку позивача за зустрічним позовом, строк дії зобов'язання щодо поставки товарів за договором закінчився, що є підставою для визнання правовідносин за договором припиненими.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, господарський суд виходить з наступного.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Отже, відповідач повинен був пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №910/6688/19 було встановлено відповідачу строк для подачі обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, який становив п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103050566238 ухвалу про відкриття провадження у справі від 29.05.2019 вручено відповідачу 01.06.2019.
За висновками суду, беручи до уваги встановлений ухвалою суду строк подання відзиву на позовну заяву та дату вручення відповідної ухвали відповідачу, останній день для подання відзиву на позовну заяву та для подання відповідачем зустрічної позовної заяви - 17.06.2019.
Отже, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" 10.07.2019 є таким, що поданий з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 7 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати поважною причину пропуску для подання зустрічної позовної заяви та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" строк для подання зустрічного позову, обґрунтовуючи причини поважності пропуску строку тим, що у Товариства погіршився фінансовий стан, оскільки у зв'язку із фінансовою ситуацією, що склалася на підприємстві, позивач за зустрічним позовом не завжди має можливість забезпечити себе належною правовою допомогою.
Проте, на підтвердження свого скрутного майнового становища позивач не надав жодного фінансового документа чи будь-якого іншого належного та допустимого доказу.
У статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Окрім того, суд зауважує що відповідач не був позбавлений права на звернення до суду із зустрічним позовом у порядку самопредставництва юридичної особи через свого керівника.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач за первісним позовом не роз'яснює причини пропуску строку і підстави, з яких останній вважає ці причини поважними. Також до позовної заяви позивачем за зустрічним позовом не долучено доказів того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у нього не було можливості.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини першої та третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Одночасно з цим, судом враховано, що за приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Жодних доказів, що підтверджують неможливість подати зустрічний позов разом із поданим відзивом у строк, визначений судом відповідачем не надано.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Наразі господарський суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 5 ч. 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Господарським судом враховано, що відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Так, господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Судом враховано, що оскарження відповідачем ухвали про повернення зустрічного позову може призвести до затягування строків судового розгляду та порушення прав іншого учасника процесу.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
У даному випадку, керуючись обов'язком суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, господарський суд вважає за необхідне наголосити відповідачу про неприпустимість зловживання своїми процесуальними правами, у тому числі правом на апеляційне оскарження ухвали про повернення зустрічного позову, що може призвести до безпідставного затягування судового процесу.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Оскільки зустрічний позов поданий Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" з пропущенням встановленого строку, що тягне за собою наслідки, передбачені ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, а саме повернення такої заяви заявнику.
Між тим, суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 46, ч.ч. 1, 6 ст. 180, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Повернути зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Квірту" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання правовідносин за Договором про закупівлю товарів від 21.02.2018 припиненими у справі №910/6688/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 15.07.2019.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.О. Лиськов