ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2019 р.Справа № 910/17155/18
За позовом Фізичної особи-підприємця Золотаревського Романа Михайловича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ"
про стягнення 985 894,88 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Коваленко О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Фізична особа-підприємець Золотаревський Роман Михайлович (далі - позивач) звернувся господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" (далі - відповідач) про стягнення 985 894,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 21/11-2017 від 21.11.2017 р.
Ухвалою суду від 26.12.2018 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Золотаревського Романа Михайловича залишено без руху, зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 29.01.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.02.2019 р.
Ухвалою суду від 27.02.2019р. підготовче засідання відкладено на 03.04.2019р.
Ухвалою суду від 03.04.2019р. учасників справи викликано у засідання на 24.04.2019р.
24.04.2019р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 24.04.2019 р. викликано учасників справи у засідання на 22.05.2019р.
Ухвалою від 22.05.2019 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано від Комунального підприємства виконавчого органу КМДА "Київський центр розвитку міського середовища" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" оригінали документів, які підтверджують правовідносини між Покупцем та Замовником, а також оригінали документів щодо взаєморозрахунків (оплата Замовником виконаних робіт за договором № 21/11/17 від 21.11.2017р.) за період з 01.10.2017 р. по 24.04.2019 р. в межах відповідальності та виконання обов'язків ТОВ "БК КУБ" перед ФОП Золотаревський Р.М. на підставі договору № 21/11/17 від 21.11.2017р.; та відкладено судове засідання на 25.06.2019 р.
25.06.2019 р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить повторно витребувати від Комунального підприємства виконавчого органу КМДА "Київський центр розвитку міського середовища" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" оригінали документів, які підтверджують правовідносини між Покупцем та Замовником, а також оригінали документів щодо взаєморозрахунків (оплата Замовником виконаних робіт за договором № 21/11/17 від 21.11.2017р.) за період з 01.10.2017 р. по 24.04.2019 р. в межах відповідальності та виконання обов'язків ТОВ "БК КУБ" перед ФОП Золотаревський Р.М. на підставі договору № 21/11/17 від 21.11.2017р.
У судовому засіданні 25.06.2019 р. представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів від 25.06.2019 р.
Оскільки заявлені до витребування докази вже були витребувані ухвалою суду від 22.05.2019 р., і неподання таких доказів не є підставою для їх повторного витребування, суд протокольною ухвалою від 25.06.2019 р. відмовив у задоволенні відповідного клопотання позивача від 25.06.2019 р.
У судовому засіданні 25.06.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 25.06.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
21.11.2017 р. між Фізичною особою-підприємцем Золотаревським Романом Михайловичем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" (Покупець) укладено Договір поставки №21/11-2017 (надалі - Договір).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти товар й оплатити його. Товаром, відповідно до Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктами 1.3., 1.4. Договору передбачено, що загальна сума товару складає 676 890,00 грн. без ПДВ. Право власності на Товар у Покупця виникає після отримання ним від Постачальника партії товару у відповідності до умов цього Договору.
Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові ціну товару протягом 7 (семи) банківських днів після надходження бюджетних коштів від Замовника. Оплата проводиться в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок І Постачальника. Датою поставки є дата, зазначена у видатковій накладній, яка складена на відповідну партію товару.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
27.11.2017 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар, погоджений у Специфікації (а.с.23-24), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №А-00010 від 27.11.2017 р.(а.с.26), на загальну суму 676890,00 грн. цього ж дня позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №А-00010 (а.с.25), проте станом на час розгляду даної справи відповідач вартість поставленого позивачем товару не сплатив.
22.11.2018 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №2211/1 про сплату заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем власних зобов'язань за Договором в частині оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача, крім суми заборгованості, також 228 343,70 грн. пені, 20 417,97 грн. 3% річних та 60 243,21 грн. інфляційних втрат.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує та зазначає, що зі сторони відповідача відсутнє прострочення виконання зобов'язань з оплати товару, оскільки кошти від замовника не надійшли (п.2.1. Договору).
Суд зазначає, що відповідач прийняв товар від позивача у листопаді 2017 року, який станом на час розгляду справи (25.06.2019 р.), залишається несплаченим. При цьому, ні належних доказів ненадходження коштів від Замовника, ні жодних доказів вжиття відповідачем належних заходів з метою забезпечення такого надходження (як у досудовому, так і у судовому порядках), до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначені заперечення відповідача належить відхилити як необґрунтовані і недоведені, а позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 676 980,00 грн. підлягають задоволенню.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 5.1. Договору, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із Договору поставки №21/11-2017 від 21.11.2017 р. вбачається, що сторони не погоджували розмір штрафних санкцій (пені) за порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару.
Таким чином, нарахування пені позивачем здійснено безпідставно, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.
Також суд встановив, що пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові ціну товару протягом 7 (семи) банківських днів після надходження бюджетних коштів від Замовника (Комунального підприємства виконавчого органу КМДА "Київський центр розвитку міського середовища").
Таким чином, датою початку прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором є 8-й банківський день після надходження бюджетних коштів від Замовника. Водночас, у матеріалах справи відсутні докази надходження таких коштів відповідачу.
За таких обставин, дата початку прострочення (для цілей нарахування 3% річних та інфляційних втрат) відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару позивачем у встановленому законом порядку не доведена, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 20 417,97 грн. 3% річних та 60 243,21 грн. інфляційних втрат.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 676 890,00 грн. заборгованості доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні вимог про стягнення 228 343,70 грн. пені, 20 417,97 грн. 3% річних та 60 243,21 грн. інфляційних втрат суд відмовляє із зазначених вище підстав.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" (02000, м. Київ, вулиця Івана Миколайчука, будинок 3А; код ЄДРПОУ 34834325) на користь Фізичної особи-підприємця Золотаревського Романа Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 676 890 (шістсот сімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. заборгованості та 10 153 (десять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 35 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.07.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна