Рішення від 08.07.2019 по справі 908/1157/19

номер провадження справи 4/81/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2019 Справа № 908/1157/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с № 1800)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя», (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, офіс 38)

до відповідача 2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1)

про стягнення 146073,35 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

14.05.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 25.04.2019 (вх. № 1251/08-07/19 від 14.05.2019) Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя», м. Запоріжжя і до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.06.2018 в загальному розмірі 146073,35 грн., яка складається з: 146018,48 грн. - заборгованість за кредитом, 31,35 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 23,52 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019 справу № 908/1157/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2019 у зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі № 908/1157/19, присвоєно справі номер провадження 4/81/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.07.2019.

В судовому засіданні 08.07.2019 справу розглянуто та прийнято рішення.

Позивач в судове засіданні 08.07.2019 не з'явився без повідомлення суду про поважність причин неявки. Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином ухвалами суду від 07.06.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1157/19, які направлялися на юридичну адресу та адресу для листування позивача і які станом на час проведення судового засідання до суду не поверталися. Крім того, за письмовою заявкою позивача про отримання процесуальних документів в електронному вигляді позивач мав можливість отримати ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.06.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1157/19 в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Відповідач 1 в судове засіданні 08.07.2019 не з'явився без повідомлення суду про поважність причин неявки. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач 1 повідомлений належним чином ухвалою суду від 07.06.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1157/19, яка отримана уповноваженою особою ТОВ «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» 14.06.2019, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрих-код 6900118276038).

Відповідач 2 в судове засіданні 08.07.2019 не з'явився без повідомлення суду про поважність причин неявки. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач 2 повідомлявся належним чином ухвалою суду від 07.06.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1157/19. Станом на час проведення судового засідання рекомендоване повідомлення, з яким ухвала суду від 07.06.2019 по справі № 908/1157/18 направлялася на адресу відповідача 2, і сама ухвала до суду не поверталися.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Позовні вимоги викладені у позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 212, 509, 526, 530, 543, 549, 554, 559, 610, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст., ст. 173, 174, 193, 216, 230-232 ГК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 25.06.2018 ТОВ «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» в особі ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписало Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви відповідач 1 приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» (позивача) http://privatbank.ua і які разом із заявою складають кредитний договір б/н від 25.06.2018, та взяв на себе зобов'язання виконати умови цього договору. Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. 27.06.2018 на підставі укладеного сторонами договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 1 кредитні кошти в розмірі 490000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою банку. На виконання Умов та правил надання банківських послуг відповідач 1 підписанням Анкети-заяви погодився на такі істотні умови договору: вид кредиту - строковий; розмір кредиту - визначається ПриватБанком, вказується у профайлі Позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом - 2 % в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і порядку згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до виписки банку відповідачем 1 здійснювалося часткове погашення кредиту. Станом на 19.04.2019 загальний залишок заборгованості відповідача 1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 146018,48 грн., з яких: 23518,45 грн. - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом і 122500,03 грн. - залишок поточної заборгованості за наданим кредитом. У зв'язку із порушення відповідачем 1 умов кредитного договору б/н від 25.06.2018 в частині вчасного повернення кредитних коштів, позивачем відповідачу 1 на прострочену заборгованість нараховані відсотки згідно п., п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов в розмірі 31,35 грн. і пеня згідно п. 3.2.8.10.1. Умов в розмірі 23,52 грн. 25.06.2018 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 (керівник ТОВ «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя», відповідач 2) укладено договір поруки № POR1529938134489, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов'язань відповідача 1, які випливають з кредитного договору б/н від 25.06.2018. З урахуванням викладених обставин, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.06.2018 в загальному розмірі 146073,35 грн.

Ухвалою суду по справі від 07.06.2019 відповідачам 1 і 2 запропоновано у строк не пізніше 25.06.2019 подати суду відзив на позовну заяву з його документальним обґрунтуванням, а також у разі незгоди з сумою заборгованості та нарахованими штрафними санкціями - навести свій контррозрахунок.

Ні відповідач 1, ні від відповідач 2 відзив на адресу суду не направили.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Нормами ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю сторін.

Розглянувши зібрані у справі докази, суд

УСТАНОВИВ

25.06.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» (відповідачем 1 у справі) в особі керівника ОСОБА_1 (відповідача 2 у справі), який діяв на підставі Статуту, через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви відповідач 1 (Позичальник) приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги «КУБ», які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» (позивача у справі) http://privatbank.ua, а також прийняв на себе всі зобов'язання, зазначені в цих Умовах.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідачем 1 та позивачем укладено кредитний договір № б/н від 25.06.2018, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що Банк (позивач) за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту (відповідачу) строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору АТ КБ «Приватбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) 25.06.2018 шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів укладено Договір поруки № POR1529938134489, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» (Боржник) зобов'язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 «Кредит КУБ» Умов та правил надання банківських послуг (далі Угода 1) по сплаті: кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1 (пп. б) п.1.1.1 Договору поруки).

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з пунктами 1.3 та 1.5 Договору поруки Поручитель з умовами «Угоди 1» ознайомлений. У випадку невиконання Боржником зобов'язань за угодою, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 4.1 Договору поруки визначено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за «Угодою 1» цей Договір припиняє свою дію.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме: 27.06.2018 на підставі кредитного договору позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 490000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за період з 01.01.2000 по 25.04.2019.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.8.3.1.3. Умов).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах, а саме: 2 % від початкової суми кредиту (п. 1.4. Анкети-заяви).

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1.Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п.1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом з матеріалів справи, протягом 2018 - 2019 років відповідачем 1 здійснювалося часткове повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим станом на 19.04.2019 загальний залишок заборгованості відповідача 1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 146018,48 грн., з яких: 23518,45 грн. - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом і 122500,03 грн. - залишок поточної заборгованості за наданим кредитом, що підтверджується випискою за рахунком № НОМЕР_1 .

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

16.04.2019 Банк звернувся до відповідача 1 (боржника) і відповідача 2 (поручителя) з повідомленням-претензією вих. № 30.1.0.0/2 від 09.04.2019, в якій вимагав негайно сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.06.2018.

Вказана претензія відповідачами залишена без відповіді та задоволення.

Не сплата відповідачами заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.06.2018 стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно із ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом):

- «Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ»;

- «Договір поруки № POR1529938134489 від 25.06.2018»;

- «Об'єкт перевірки: Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf», який свідчить про накладення на документ «Анкета - заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf» керівником ТОВ «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» ОСОБА_1 25.06.2018 електронного цифрового підпису та електронної печатки Товариства, а також ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк. Вірність вказаних підписів (ЕЦП та електронної печатки) підтверджено Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», діяльність якого здійснюється на підставі свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії А № 45, атестату відповідності № 9885 від 28.02.2014 та експертного висновку № 05/02/02-3000 від 15.08.2014 (які є загальнодоступними на сайті https://acsk.privatbank.ua/acskdoc);

- «Об'єкт перевірки: Договір поруки № POR1529938134489.pdf», який свідчить про накладення на документ «Договір поруки № POR1529938134489.pdf» ЕЦП фізичної особи ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ/ДРФО: НОМЕР_3 ) та ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк. Вірність підписів (ЕЦП) підтверджено Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Відповідачем 1 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання 25.06.2018 керівником ТОВ «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» ОСОБА_1 за допомогою ЕЦП та електронної печатки Товариства відповідача 1 «Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ» через систему інтернет-клієнт-банкінгу позивача, а також факт отримання від позивача кредитних коштів у сумі 490000,00 грн. та наявності боргу за кредитним договором № б/н від 25.06.2018 в загальному розмірі 146073,35 грн.

ОСОБА_1 (відповідачем 2) також не надано до справи заперечень щодо факту підписання за допомогою електронного цифрового підпису договору поруки від 25.06.2018 № POR1529938134489 через систему інтернет-клієнт-банкінгу позивача.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах цієї господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя» шляхом накладення 25.06.2018 позивачем та відповідачем 1 їх ЕЦП (печатки) на документ «Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ» укладено в письмовій формі кредитний договір № б/н від 25.06.2018, а між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 шляхом накладення 25.06.2018 вказаними особами (юридичною та фізичною) їх ЕЦП на документ «Договір поруки № POR1529938134489 від 25.06.2018» укладено в письмові формі договір поруки № POR1529938134489 від 25.06.2018.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачі доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 25.06.2018 в повному обсязі суду не надали.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі спла тою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки від 25.06.2018 № POR1529938134489, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитним лімітом в сумі 146018,48 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 146018,48 грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню судом.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст.. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього договору.

У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 48 % річних від суми залишку непогашеного кредиту (п. 1.6. Анкети-заяви).

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов)

Враховуючи викладене, за період з 28.11.2018 по 19.04.2019 за відсотковою ставкою 48 % річних на прострочену суму заборгованості відповідачу 1 нараховано 31,35 грн. відсотків за користування кредитом.

Нарахування відсотків позивачем здійснено правильно, розрахунок відповідачами не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 1 і 2 заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 31,35 грн. заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Як вже зазначалося раніше, правовими наслідками порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктками 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції.

Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Оскільки сторонами було визначено інший період нарахування штрафних санкцій, то нарахування пені понад строки встановлені ч. 6 ст.232 ГК України з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано не суперечить вимогам чинного законодавства.

З урахування вимог п. 3.2.8.10.1. Умов позивачем пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 23,52 грн.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд прийшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний правильно.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідачів пені в сумі 23,52 грн. заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надали.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя», м. Запоріжжя і до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.06.2018 в загальному розмірі 146073,35 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя», (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, офіс 38, ідентифікаційний код юридичної особи 39174349) і фізичної особи ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 146018 (сто сорок шість тисяч вісімнадцять) грн. 48 коп. заборгованості за кредитом, 31 (тридцять одну) грн. 35 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 23 (двадцять три) грн. 52 коп. пені та 2191 (дві тисячі сто дев'яносто одну) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 15» липня 2019 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Попередній документ
83001800
Наступний документ
83001802
Інформація про рішення:
№ рішення: 83001801
№ справи: 908/1157/19
Дата рішення: 08.07.2019
Дата публікації: 15.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; забезпечення виконання зобов’язань