ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2019 р.Справа № 910/1330/19
За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії
Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"
до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне
управління № 24"
про стягнення 1 322 903,63 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Коваленко О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" (далі - відповідач) про стягнення 1 322 903,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 863/17 від 17.07.2017 р.
Ухвалою суду від 11.02.2019 р. позовну заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" залишено без руху, зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.
25.02.2019 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 26.02.2019 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27.03.2019 р.
07.03.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що прострочення виконання зобов'язань за Договором відбулось у зв'язку із форс-мажорними обставинами; всі роботи за Договором станом на час розгляду справи виконані у повному обсязі.
18.03.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.
25.03.2019 р. від відповідача надійшли заперечення до відповіді на відзив.
Протокольною ухвалою від 27.03.2019 р. підготовче засідання відкладено на 24.04.2019 р.
02.04.2019 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 24.04.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 28.05.2019 р.
Протокольною ухвалою від 28.05.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2019 р.
У судовому засіданні 25.06.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову повністю заперечив з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 25.06.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
17.07.2017 р. між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (Замовник) та Приватним акціонерним товариством "Спеціалізоване монтажне управління №24" (Підрядник) укладено договір № 863/17 будівельного підряду "Під ключ" (далі - Договір), з подальшими змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами №1 від 17.07.2017 р., №2 від 13.10.2017 р., №3 від 06.11.2017 р., №4 від 29.12.2017 р., №5 від 23.03.2017 р.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, а також необхідними матеріалами побудувати та укомплектувати необхідним устаткуванням за завданням Замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов Договору та здати у встановлений строк об'єкт, a Замовник зобов'язується прийняти й оплатити закінчений будівництвом та обладнаний об'єкт. Вид робіт - будівельно-монтажні, пуско-налагоджувальні роботи з укомплектуванням необхідним устаткуванням.
Пунктом 1.3. Договору визначено найменування та місцезнаходження об'єкту: "Облаштування Валюхівського НГКР. Нове будівництво міжпромислового газопровіду-підключення від Валюхівської УКПГ на період проведення геолого-розвідувальних робіт для транспортування газу з північного напрямку групи родовищ (Тимофіївського НГКР, Куличихинського НГКР, Валюхівського НГКР, Новотроїцького НГКР, Західно-Новотроїцького НГКР) до газопроводів Глинсько-Розбишівський ГП-1 Ду500 Ру5,5МПа та ГП-2 Ду700 Ру5,5 МПа (за межами населених пунктів та території адміністративного підпорядкування Мало-Побиванської, Сергіївської, Качанівської сільських рад Гадяцького району та Погарщинської сільської ради Лохвицького району Полтавської області)". Вузол обліку газу. Будівельно-монтажні роботи "Під ключ" (далі - об'єкт), Полтавська область, Лохвицький район, на території адміністративного підпорядкування Погарщинської сільської ради (за межами населених пунктів).
Згідно із п. 1.4 Договору, обсяг, перелік і зміст робіт визначаються у проектно-кошторисній документації, що є невід'ємною частиною Договору та погоджується Сторонами шляхом підписання Зведеної договірної ціни (Додаток №2).
Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. Договору, початок виконання робіт - протягом п'яти робочих днів після передачі будівельного майданчика. Строки виконання робіт та поставки устаткування передбачені у Графіку виконання будівельних робіт (Додаток №1) та Графіку поставки устаткування (Додаток №5). Ці додатки є невід'ємними частинами даного Договору.
За умовами п. 2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №5 від 23.03.2018р.), сторони визначили строк закінчення виконання робіт - згідно Графіку виконання будівельних робіт (Додаток №1).
Також, Додатковою угодою №5 від 23.03.2018р. сторони внесли зміни в "Графік виконання будівельних робіт" (Додаток №1), а саме, встановили строк виконання загальнобудівельних робіт - до 31.03.2018 р., монтажних робіт - до 31.03.2018 р., благоустрою - до 31.03.2018 р.
Додатковою угодою №3 від 06.11.2017 р. сторони погодили зміни до "Графіку поставки устаткування" (Додаток №5 до Договору), та передбачили, що поставка устаткування за найменуваннями №9 здійснюється до 19.09.2017 р.; №№7, 10, 42 - до 20.09.2017 р.; №№6, 17 - до 08.11.2017 р.; №4 - до 17.11.2017 р.; №1 - до 24.11.2017 р.; №№2, 16 - до 01.12.2017 р.; №№11, 20, 74, 86 - до 15.12.2017 р.; №№3, 5, 8, 12-15, 18-19, 21-41, 43-73, 75-85, 87-161 - до 03.02.2018р.
Укладеними в подальшому додатковими угодами №4 від 29.12.2017 р. та №5 від 23.03.2018 р. вносились зміни до Графіку поставки устаткування та до Специфікації вартості устаткування; строки постачання та вартість устаткування не змінювались.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є змішаним договором, який поєднує умови договорів підряду та поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Згідно з ч.1 ст. 843 Кодексу, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 883 Кодексу, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач допустив прострочення виконання зобов'язань з поставки устаткування, яке було поставлено за Актами прийому-передачі №№22 від 12.02.2018 р., 23 від 19.02.2018 р., 25 від 20.02.2018 р, 26 від 20.02.2018 р., 27 від 21.02.2018 р., 28 від 27.02.2018 р., 29 від 05.03.2018 р., 30 від 05.03.2018 р., 31 від 12.03.2018 р., 32 від 13.03.22018 р., 34 від 15.03.2018 р., 35 від 16.03.2018 р., 36 від 16.03.2018 р., 38 від 20.03.2018 р., 39 від 21.03.2018 р., 40 від 26.03.2018 р., 41 від 28.03.2018 р., 42 від 29.03.2018 р., 43 від 02.04.2018 р., 45 від 05.04.2018 р., 46 від 10.04.2018 р., 48 від 04.05.2018 р., 49 від 08.05.2018 р., 50 від 19.06.2018 р., 51 від 30.08.2018 р.
Також, позивач зазначає, що відповідачем було прострочено виконання робіт за Договором, а саме, відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3): від 24.05.2018 р. на суму 815 490,88 грн., від 29.05.2018 р. на суму 985 200,63 грн., від 22.06.2018 р. на суму 3 928 729,38 грн., від 27.06.2018 р. на суму 19 049,05 грн., від 27.06.2018 р. на суму 5 718 107,61 грн.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.
Умовами п. 8.2. Договору сторони погодили, що у разі невиконання Підрядником взятих на себе зобов'язань з поставки устаткування у строки, зазначені у Графіку поставки устаткування до даного Договору, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого устаткування.
Відповідно до п. 8.5. Договору, у разі порушення з вини Підрядника строків виконання робіт (етапів робіт) Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт (етапів робіт) з яких допущено прострочення виконання.
Як передбачено ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач, у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки устаткування, просить стягнути з останнього 88 731,24 грн. пені (0,1% вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення) та 87 514,63 грн. штрафу (7% вартості товару, поставленого з простроченням понад 30 днів), на підставі п. 8.2. Договору.
Також, у зв'язку з простроченням виконання робіт у встановлені Договором строки, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 146 657,76 грн. (10% вартості несвоєчасно виконаних робіт), відповідно до п. 8.5. Договору.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що прострочення виконання робіт за Договором відбулось не з вини відповідача та зумовлено несприятливими погодними умовами, що підтверджується листом Полтавського обласного центру з гідро метрології №33-03-41/117 та сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати №8105 від 23.04.2018 р.
Відповідно до п. 9.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором, якщо це є наслідком дії обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли позо волею сторін (пожежа, повінь, землетрус, інші стихійні лиха, війна і військові дії, блокада, страйк, дії урядів. Строк виконання зобов'язань відкладається на термін дії таких обставин. Дія обставин непереборної сили повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України або організацією, на яку покладені обов'язки по ліквідації таких обставин.
Згідно зі ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Дослідивши лист Полтавського обласного центру з гідро метрології №33-03-41/117 та сертифікат Полтавської торгово-промислової палати №8105 від 23.04.2018 р., суд погоджується із доводами позивача про те, що зазначені форс-мажорні обставини впливають на виконання лише частини робіт за Договором та жодним чином не впливають на виконання зобов'язань з постачання устаткування.
Відтак, суд зазначає, що наданих відповідачем доказів недостатньо для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання умов Договору, проте такі обставини мають бути враховані при визначення розміру штрафних санкцій за порушення умов договору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум штрафів та пені, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
Водночас, згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008р., якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Дослідивши наявні у справі матеріали, враховуючи розмір несвоєчасно виконаних зобов'язань, періоди прострочення, наявність обставин непереборної сили, розмір нарахованих штрафних санкції, суд вважає законним та обґрунтованим зменшити суми нарахованих штрафів на пені, а саме:
- за порушення строків поставки устаткування суму пені зменшити до 50 000,00 грн., суму штрафу - до 50 000,00 грн.;
- за порушення строків виконання робіт суму штрафу зменшити до 574 328,88 грн.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. пені та 50 000,00 грн. штрафу за порушення строків поставки устаткування, та 574 328,88 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє у зв'язку зі зменшенням штрафних санкцій на підставі ст. ст. 233, 551 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" (03118, м. Київ, просп. Лобановського, 96; код ЄДРПОУ 04715664) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173; код ЄДРПОУ 00153100) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. за порушення строків поставки товару, 574 328 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі триста двадцять вісім) грн. 88 коп. штрафу за порушення строків виконання робіт та 19 843 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн. 56 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.07.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна