61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
15.07.2019 Справа № 905/843/19
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка Донецької області,
до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення збитків у вигляді недостачі вантажу у розмірі 12596,03грн.,
без повідомлення (виклику) учасників справи -,
Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства "Українська залізниця" збитків, що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні у сумі 12596,03грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при перевезенні вугілля за залізничною накладною №41886516 від 25.11.2018р. не забезпечив збереження вантажу у вагоні №54038658, у зв'язку з чим спірний вагон прибув з нестачею вантажу, що підтверджується складеним комерційним актом №482803/343 від 02.12.2018р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/843/19; встановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлений сторонам строк до 05.06.2019р. для подання в тому числі відповідачем відзиву на позов.
Як вбачається з матеріалів справи, регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 21.05.2019р. отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Акціонерне товариство "Українська залізниця" отримало ухвалу суду про відкриття провадження у справі 21.05.2019р., про що свідчить відстеження за штрихкодовим ідентифікатором з сайту "Укрпошта".
21.06.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання №11/10/403 від 20.06.2019р. про долучення до матеріалів справи копії технічного паспорту вагонних ваг №0380 станції Авдіївка Донецької залізниці.
04.07.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання №11/10/439 від 03.07.2019р. на виконання вимог суду з доданими документами. Відповідно до змісту пояснень, вантажовідправник за спірною накладною ТОВ "Трансінвестсервіс" є експедитором та діяв за дорученням власника вантажу, яким на момент укладання договору перевезення було ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
Станом на 15.07.2019р. відзив на позовну заяву від відповідача до канцелярії суду не надходив, таким чином відповідач не скористався своїм правом на викладення позиції зі спору.
Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Станом на 15.07.2019р. клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:
16.07.2018р. між Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (покупець) був укладений Договір №1428, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити продукцію, вказану у специфікаціях, на умовах, викладених у даному договорі.
Так, у Специфікації №26 від 20.11.2018р. до договору поставки сторони дійшли згоди щодо найменування продукції, її кількості, вартості, показників якості, умов та строків поставки.
25.11.2018р. Товариство з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" (вантажовідправник) зі станції відправлення Чорноморська Одеської залізниці на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці направило Приватному акціонерному товариству "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажоодержувачу) вугілля кам'яне, не пойменоване в алфавіті за залізничною накладною №41886516 у вагоні №54038658 (маса нетто 69800кг).
Вантаж насипом, у вологому стані, маркований. Відправником здійснено контрастне маркування вапняковим розчином за допомогою компресорної установки. Вантаж розміщено і закріплено згідно з п.3.1. гл.14 Додатку 3 до СМГС.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно з ст.52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
На станції призначення Авдіївка Донецької залізниці на підставі акту загальної форми №1753 від 02.12.2018р. станції Авдіївка було здійснено комісійне переважування вагону №54038658, за наслідками якого складений комерційний акт №482803/343 від 02.12.2018р., яким встановлені наступні обставини: у вагоні №54038658 у документі значиться: нетто 69800кг, тара 22650кг, маса брутто відсутня, фактично при переважуванні виявилось: брутто 89400кг, нетто 66750кг, тара 22650кг, що менше, ніж у документі на 3050кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 100-150мм, нерівномірне, марковане вапном, плівкою проти видування не покривалось. У вагоні зліва по ходу потягу над 7 люком виїмка 1,5м х 1,0м х 0,5м, маркування порушено. При повторному переважуванні недостача вантажу підтвердилась. Начальник вантажного району по штату відсутній.
Обґрунтовуючи свої вимоги вказаним комерційним актом, позивач вважає, що відповідач своїх зобов'язань за договором перевезення належним чином не виконав, збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Згідно із ст.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.86 Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Отже, за накладною №41886516 від 25.11.2018р. залізниця прийняла у Товариства з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" (вантажовідправник) вантаж для перевезення і зобов'язалася доставити його на станцію призначення - Авдіївка Донецької залізниці одержувачу - Приватному акціонерному товариству "Авдіївський коксохімічний завод".
Згідно з ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Оскільки спірний вагон був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу п.110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю, тобто на відповідача.
Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності маси вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом №482803/343 від 02.12.2018р.
Відповідно до п.10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційних актів й інших працівників залізниці.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.
Комерційний акт №482803/343 від 02.12.2018р. підписали наступні особи: ДС ОСОБА_1 , інженер ОСОБА_2 , агент комерційний ОСОБА_5 та прийомоздавальник ПрАТ "АКХЗ" ОСОБА_4 .
В світлі приписів ст.73 та ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, в матеріалах справи відсутні докази того, що особи, за підписами яких складені наявні в матеріалах справи комерційні акти, не були призначені відповідальними особами, які мають право підпису комерційних актів ГУ-22 по станції Авдіївка.
Правильність оформлення комерційного акту та його дійсність сторонами не заперечується.
Згідно з п.9 Правил складання актів особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законом відповідальність. Як вже встановлено судом, наявний в матеріалах справи комерційний акт в тому числі підписані начальником станції, отже своїм підписом зазначена посадова особа підтвердила викладені у ньому обставини.
Начальник станції має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
Таким чином, суд визнає наявний у матеріалах справи комерційний акт належним доказом на підтвердження факту незбереження вантажу під час його перевезення.
Відповідно до ст.114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Частиною 1 ст.115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно п.2.7 Роз'яснень Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Посилаючись на акт прийому-передачі вугільної продукції №92298714 від 25.11.2018р. між ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" і ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" та рахунок-фактуру №92298714 від 25.11.2018р. ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", позивач у позові здійснив розрахунок позовних вимог виходячи з вартості однієї тони вугілля кам'яного у вагоні №54038658 - 7633,96грн. з ПДВ.
Акт приймання-передачі вугільної продукції №92298714 від 25.11.2018р. між ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств; рахунок-фактура №92298714 від 25.11.2018р. містить підпис начальника відділу збутового сервісу та скріплений печаткою ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
Позивач у клопотанні №11/10/439 від 03.07.2019р. стверджував, що Товариство з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс» є експедитором та діяв в якості вантажовідправника за дорученням власника вантажу, яким на момент укладення договору перевезення було ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №90667439 від 16.10.2018р. безпосереднього власника вантажу та відповідно особи, за чиїм дорученням було укладено договір перевезення. В силу викладених вище положень суд приймає вказані документи як належні докази у підтвердження розміру вартості втраченого вантажу.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Судом встановлено, що у спірній накладній у графі найменування вантажу зазначено, що вантаж у вологому стані.
Суд, перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог, встановив, що у вагоні №54038658 норма природної нестачі становить 1,396тон, позивачем у розрахунку зазначено 1,4т.
За власним розрахунком суду, вартість недостачі вантажу у спірному вагоні становить 12626грн.57коп., із розрахунку 3050кг (недостача по акту) - 1,396кг (норма природної недостачі 2%) : 1000 х 7633грн.96коп.
Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, заявлені позивачем до стягнення вимоги у розмірі 12596,03грн. не перевищують обґрунтованої до стягнення суми збитків у вигляді недостачі вантажу, позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка Донецької області, до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман Донецької області, Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків, що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні у сумі 12596,03грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (84400, Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; код ЄДРПОУ 00191075) вартість недостачі вантажу у розмірі 12596грн.03коп., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1921грн.00коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019р.
Суддя Ю.В. Макарова