"25" лютого 2010 р. м. Київ К-23424/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Карася О.В.
Мироненка О.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області на постанову Господарського суду Житомирської області від 22.01.2007 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року
у справі № 10/22 «на»
за позовом Закритого акціонерного товариства «Блок»
до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області
про визнання недійсним рішення
У лютому 2000 року Закрите акціонерне товариство «Блок»звернулось до арбітражного суду Житомирської області з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області про визнання недійсним рішення № 102/26-02/102 від 15.02.2000 року.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 22.01.2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення № 102/26-02/102 від 15.02.2000 року. Визнано фінансові операції ЗАТ «Блок»у 1998-1999 роках по придбанню товарно-матеріальних цінностей за запозичені кошти акціонерів ЗАТ «Блок»та нарахування по цих операціях податку на додану вартість в сумі 76607,00 грн. такими, що не суперечили чинному в 1998-1999 роках законодавству. В решті позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року постанову Господарського суду Житомирської області від 22.01.2007 року скасовано в частині визнання недійсним рішення № 102/26-02/102 від 15.02.2000 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 33065,00 грн., застосування фінансової санкції у розмірі 33065,00 грн., нарахування пені в сумі 9212,00 грн. та визнання законним нарахування ЗАТ «Блок»податку на додану вартість в сумі 33065,00 грн. по фінансовим операціям в 1998 році. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволення позову про визнання протиправним рішення № 102/26-02/102 від 15.02.2000 року на суму 75342,00 грн. та визнання законним нарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 33065,00 грн. по фінансовим операціям в 1998 році. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись зі вказаними судовими актами, Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція у Житомирській області оскаржила їх в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог з мотивів порушення названими судами норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з моменту створення по 31.12.1999 року, за результатами якої складено Акт № 21/22-012/02761766 від 29.11.2005 року (далі -Акт перевірки).
За даними Акта перевірки податковим органом встановлено, що протягом вересня 1998 року -грудня 1999 року акціонерами ЗАТ «Блок»за власні кошти було придбано основні засоби та матеріали на суму 343354,00 грн., які в подальшому оприбутковано та віднесено підприємством на рахунки з учасниками. При купівлі акціонери використовували реквізити ЗАТ «Блок», внаслідок чого податкові накладні складені в порушення пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165. В порушення положень вказаного пункту Порядку в графі «Покупець»вказано реквізити ЗАТ «Блок, коли фактичним покупцем -кінцевим споживачем були акціонери підприємства. За вказаних обставин, податкова інспекція дійшла висновку про те, що ЗАТ «Блок»було придбано матеріальні цінності у акціонерів, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято рішення № 102/26-02/102 від 15.02.2000 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76607,00 грн.; 9212,00 грн. пені та 76607,00 грн. фінансових санкцій, всього на суму 162426,00 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що факт придбання товарно-матеріальних цінностей саме ЗАТ «Блок», а не його акціонерами підтверджується наступними доказами: протоколом загальних зборів підприємства № 2 від 26.08.19998 року про придбання обладнання та матеріалів за рахунок безвідсоткової позики коштів у акціонерів товариства та інших фізичних осіб; договорами позики, відповідно до яких ОСОБА_1. надавав позивачу грошові кошти у тимчасове користування для придбання обладнання та матеріалів; даними товарно-касової книги за 1998 рік і касової книги за 1998-2000 роки про отримання підприємством позичених коштів по приходним касовим ордерам; товарно-касовими звітами про рух готівки, про видачу грошей за видатковими касовими ордерами для закупівлі обладнання та матеріалів, авансовими звітами про призначення авансу і його використання; журналом реєстрації видачі довіреностей працівниками ЗАТ «Блок»на придбання товарно-матеріальних цінностей; договором поставки устаткування від 10.11.1999 року, укладеного між ЗАТ «Блок», як замовником та ПП «Міккон», як поставщиком; податковими накладними, накладними, складеними приватними підприємствами «Нортіс», «Осінь», «Тісса», «Ріторн», «Міккон», згідно з якими покупцем товару є ЗАТ «Блок»та квитанціями до приходних касових ордерів про отримання продавцями коштів від ЗАТ «Блок»; даними книги розрахунків з акціонерами.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що матеріалами справи підтверджується укладання та виконання договорів купівлі-продажу (поставки) саме ЗАТ «Блок». Придбання товару за кошти, запозичені у акціонерів, не змінювало правової природи цих договір і не позбавляло ЗАТ «Блок»права на формування податкового кредиту.
Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що ЗАТ «Блок» було здійснено ряд господарських операцій з ТОВ «Агротрейд», яке не було зареєстроване платником податку на додану вартість.
Відповідно до листа УПМ ДПА у м. Києві від 21.02.2000 року та листа Київського міського управління статистики від 08.02.2000 року ТОВ «Агротрейд»м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 88 ідентифікаційний код 22987356 не зареєстровано, як платника податків і не внесено до Єдиного державного реєстру, а номер 22987356 не є ідентифікаційним кодом.
Згідно з даними листів державних податкових інспекцій у Святошинському, Дарницькому, Дніпровському, Шевченківському, Оболонському районах міста Києва ТОВ «Агротрейд»код ЄДРПОУ 22987356 на обліку не перебуває.
За повідомленням ДПА у м. Києві від 26.06.2007 року ТОВ «Агротрейд», починаючи з 1998 року на податковому обліку в органах ДПС м. Києва не перебувало.
Пунктом 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних підприємства, державна реєстрація якого не здійснювалась, є неправомірним.
Що стосується частини позовних вимог про визнання фінансових операцій ЗАТ «Блок»у 1998-1999 роках по придбанню товарно-матеріальних цінностей за запозичені кошти акціонерів ЗАТ «Блок»та нарахування по цих операціях податку на додану вартість в сумі 76607,00 грн. такими, що не суперечили чинному в 1998-1999 роках законодавству, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Проте, даною нормою матеріального права не передбачено права на звернення до адміністративного суду з позовом про визнання фінансових операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей такими, що не суперечать чинному законодавству.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо наявності підстав для часткового скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог про визнання фінансових операцій ЗАТ «Блок»у 1998-1999 роках по придбанню товарно-матеріальних цінностей за запозичені кошти акціонерів ЗАТ «Блок»та нарахування по цих операціях податку на додану вартість в сумі 76607,00 грн. такими, що не суперечили чинному в 1998-1999 роках законодавству. В іншій частині оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Житомирської області від 22.01.2007 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року в даній справі скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання фінансових операцій ЗАТ «Блок»у 1998-1999 роках по придбанню товарно-матеріальних цінностей за запозичені кошти акціонерів ЗАТ «Блок»та нарахування по цих операціях податку на додану вартість в сумі 76607,00 грн. такими, що не суперечили чинному в 1998-1999 роках законодавству. Провадження у справі в цій частині закрити.
В решті ухвалені у справі судові рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 -239 КАС України.
Головуючий
(підпис)
Конюшко К.В.
Судді
(підпис)
Карась О.В.
(підпис)
Мироненко О.В.
(підпис)
Пилипчук Н.Г.
(підпис)
Степашко О.І.