"25" лютого 2010 р. м. Київ К-33113/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Конюшка К.В.
Суддів Карася О.В.
Мироненка О.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
при секретарі: Савченку А.В.
за участю представників:
позивача: не явка
відповідача: не явка
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року
у справі № 2-27/8698-2006 А
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14311»
до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
У квітні 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14311»звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002922301/0 від 27.07.2005 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим не передбачено Законом України «Про систему оподаткування», який містить вичерпний перелік загальнообов'язкових податків та зборів, а тому спірне податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання зі збору на розвиток електротранспорту підлягає визнанню нечинним.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2006 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2006 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим оскаржила їх в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Сторони або їх уповноважені представники в судове засідання не з'явились.
Справу розглянуто відповідно до приписів частини 4 статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.03.2005 року, за результатами якої складено Акт від 22.07.2005 року (далі -Акт перевірки).
За даними Акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим та статті 87 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік».
На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002922301/0 від 27.07.2005 року про визначення податкового зобов'язання за платежем: збір на розвиток електротранспорту в Автономній Республіці Крим у розмірі 19567,50 грн., в тому числі 12705,00 грн. основного платежу та 6862,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, із яким погодився суд апеляційної інстанції, що відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори. Статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» визначено вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Проте, збір на розвиток електротранспорту в Автономній Республіці Крим не входить до переліку податків і зборів, які визначені вищезазначеним Законом, а тому спірне податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може в повній мірі погодитись із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до статті 39 Закону України від 26.12.2002 року № 380-ІV «Про Державний бюджет України на 2003 рік» надано право у 2003 році Верховній Раді Автономної Республіки Крим у вигляді експерименту запроваджувати за погодженням з Кабінетом Міністрів України місцеві податки і збори, виходячи із специфіки соціально-економічного розвитку регіону.
На виконання статті 39 Закону України від 26.12.2002 року № 380-ІV «Про Державний бюджет України на 2003 рік» Кабінет Міністрів України, погодившись з пропозицією Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо запровадження у порядку експерименту в 2003 році справляння місцевих зборів, зокрема збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим, видав відповідну постанову «Про запровадження у 2003 році в Автономній Республіці Крим у порядку експерименту справляння окремих місцевих зборів»від 28.05.2003 року №875.
Згідно зі статтею 88 Закону України від 23.12.2004 року № 2285-ІV «Про Державний бюджет України на 2005 рік»продовжено до 1 січня 2006 року дію експерименту щодо справляння запроваджених у 2003 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України окремих місцевих зборів (збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим).
Підпунктом 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим, який визнано конституційним рішенням Конституційного суду України № 1-рп/2003 від 16.01.2003 року визначено, що до повноважень Автономної Республіки Крим, зокрема, відноситься згідно законодавства України встановлення доходів, що формують бюджет Автономної Республіки Крим, забезпечення його виконання, проведення експериментів в сфері оподаткування, встановлення місцевих податків і зборів, а також патентування окремих видів діяльності, здійснення інших, передбачених законами України, повноважень в сфері бюджету та оподаткування.
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим (додаток 10 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.02.2003 року № 434-3/03) дане положення базується на повноваженнях Автономної Республіки Крим та Верховної Ради Автономної Республіки Крим, визначених у підпункті 14 пункту 1 статті 18, підпункті 8 пункту 2 статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим та статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», та з метою отримання додаткових джерел доходів на розвиток транспорту загального користування, перш за все міжміського пасажирського електротранспорту, придбання шкільних автобусів, визначає умови та порядок сплати суб'єктами підприємницької діяльності, які надають в Автономній Республіці Крим послуги з перевезення пасажирів в автобусах, легкових таксомоторах і маршрутних таксі міського, приміського і міжміського сполучення, збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим.
Таким чином, зазначені положення законодавства щодо сплати збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності, які надають в Автономній Республіці Крим послуги з перевезення пасажирів в автобусах, легкових таксомоторах і маршрутних таксі міського, приміського і міжміського сполучення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач являється суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює перевезення пасажирів на території Автономної Республіки Крим.
За вказаних обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про правомірність визначення податковою інспекцією Відкритому акціонерному товариству «Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14311»суми зобов'язання зі збору на розвиток електротранспорту в Автономній Республіці Крим у розмірі 19567,50 грн.
Отже, оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне на підставі статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року в даній справі скасувати.
Прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 -239 КАС України.
Головуючий(підпис)Конюшко К.В.
Судді (підпис)Карась О.В.
(підпис)Мироненко О.В.
(підпис)Пилипчук Н.Г.
(підпис)Степашко О.І.