"25" лютого 2010 р. м. Київ К-20688/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Карася О.В.
Мироненка О.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.Е.Д.»на постанову Господарського суду Донецької області від 26 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року
у справі № 34/11пн (22-а-2447/07)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.Е.Д.»
до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя,
Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області
про зобов'язання повернути суму зайво сплачених податкових зобов'язань
У січні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.Е.Д.»звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобов'язання повернути суму зайво сплачених податкових зобов'язань.
Постановою господарського суду Донецької області від 26 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.Е.Д.»(далі -ТОВ «Т.Е.Д.») оскаржило їх в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги .
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем за результатами проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662343/0 від 03 квітня 2003 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 23-3-1-25577930/6906 від 23 червня 2003 року, № 56-23-1-25577930/11305 від 30 жовтня 2001 року.
Визначену позивачу суму податкових зобов'язань останнім частково сплачено платіжними дорученнями, а саме на суму 7316 грн., а інші суми донарахувань були погашенні шляхом проведення заліку переплат.
За результатами оскарження зазначених рішень відповідача в судовому порядку вони були визнані недійсними.
11 жовтня 2006 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених податкових зобов'язань на суму 15 741 грн. 09 коп.
Однак, листом від 18 жовтня 2006 року відповідачем було відмовлено позивачу у поверненні зайво сплачених сум податкових зобов'язань з посиланням на необхідність надання копій платіжних документів, якими було погашено податкові зобов'язання, а також на те, що суми податку на додану були сплачені не грошовими коштами, а шляхом проведення заліку переплат.
Листом від 08 грудня 2006 року відповідачем було повідомлено позивача про те, що за результатами розгляду наданих позивачем документів було сформовано та направлено висновки про повернення з бюджету зайво сплачених сум податків до управління Державного казначейства України м. Маріуполя, однак дані висновки були повернуті без виконання.
Відповідно до приписів пункту 21.4 статті 21 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР) сума податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування (донарахування) податковим органом, підлягає поверненню з відповідного бюджету з урахуванням сум, сплачених за фінансовими санкціями або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів на підставі заяви, що подається платником податку такому податковому органу, якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством. При цьому починаючи з дня внесення зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (заліку) на зазначену суму провадиться нарахування у розмірі 120 процентів облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого повернення (заліку).
Згідно з приписами підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ВР «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-ВР) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Як зазначалось вище, позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання повернути надмірно сплачені податкові зобов'язання лише у січні 2007 року, тоді як переплата здійснена в липні 2001 року.
А відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем пропущено визначений приписами підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ВР 1095 денний строк давності на заявлення вимог щодо повернення надміру сплачених сум податкових зобов'язань.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону і матеріалам справи. Підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
У X В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.Е.Д.»залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 26 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановленим і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 -- 239 КАС України.
Головуючий(підпис)К.В. Конюшко
Судді (підпис)О.В. Карась
(підпис) О.В. Мироненко
(підпис)Н.Г. Пилипчук
(підпис)О.І. Степашко