Справа № 490/8766/17
нп 2/490/1007/2018
20 травня 2019 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді - Чулуп О.С.
при секретарі - Балдич Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
До
ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання права власності
Позивач звернувся до відповідачів з позовом про визнання частки у спільній власності подружжя. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.10.1974 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 та від цього шлюбу народилися дві доньки - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що 30.07.1998 року рішення виконкому Центрального району м. Миколаєва за № 64 від 19.06.1998 року на імя чоловіка позивача було видано свідоцтво про право власності на кооперативу квартиру АДРЕСА_1 . Позивач також зазначає, що 31.01.2007 року шлюб між нею та ОСОБА_4 був розірваний, а також те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер та після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що звернулась до Першої миколаївської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні, однак їй було відмовлено, оскільки Правилами ведення нотаріального діловодства передбачено видачу свідоцтва про право власності на частку майна подружжя лише які перебувають у шлюбі. За такого позивач змушена звернутись до суду.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом досліджено свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 згідно якого шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано 31.01.2007 року.
Судом досліджено свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 згідно якого ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом досліджено свідоцтво про право власності на квартиру від 30.07.1998 року згідно якого ОСОБА_4 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 та зареєстрована у Миколаївському МБТІ 30.07.1998 року за реєстровим № 18094.
Судом досліджено роз'яснення першої миколаївської державної нотаріальної контори від 27.09.2017 року згідно якого позивачу - ОСОБА_7 роз'яснено, що правилами ведення нотаріального діловодства передбачено видачу свідоцтва про право власності на частку майна подружжя (перебувають в зареєстрованому шлюбі), яке видається у разі смерті одного з подружжя.
Судом досліджено довідку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 94 від 08.10.2018 року з якої вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Судом досліджено квитанцію № 3 від 12.02.1982 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 внесла 40% пайового внеску у розмірі 3556 руб. за спірну квартиру.
Відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (в редакції станом на 01.04.1996 року) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до ст.28 Кодексу про шлюб та сім'ю України (в редакції станом на 01.04.1996 року) в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності частка учасника спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою частки визначаються рівними.
Отже, судом встановлено, що спірна квартира була придбана спадкодавцем під час перебування у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем, а тому позивач має всі підстави для визнання за нею права власності на Ѕ частку спірної квартири.
За такого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задовленню.
Керуючись ст.ст. 355, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 200, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя