справа №619/2198/19
провадження №3/619/646/19
Постанова
іменем України
11 липня 2019 року суддя Дергачівського суду Харківської області Нечипоренко І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «Арктиль», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 КУпАП,-
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Горлівка Донецької області, має вищу освіту, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ст. 124 КУпАП, -
установив:
06.06.2019 о 10 год 00 хв в с. Подвірки по Сумському шляху, 47-а, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mersedes Bens» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на автомобіль Шевролет Еванда під керуванням ОСОБА_2 реєстраційний номер НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.13.1 ПДР.
06.06.2019 поліцейським СРПП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ст. с-ом поліції Лелюк В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №247661, згідно даним якого 06.06.2019 о 10 год 00 хв в с. Подвірки по Сумському шляху, 47-а, ОСОБА_2 керував автомобілем Шевролет Еванда реєстраційний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на автомобіль Деу Ланос реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , автомобіль ВАЗ 21112 реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.13.1 ПДР.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний про складання у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно розгляд справи у суді, про що свідчать дані з протоколу БД №247662.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі та письмові пояснення, з яких вбачається, що він вину не визнає у повному обсязі та зазначає, що 06.06.2019 він рухався на автомобілі Шевроле Еванда від смт Солоницівка в сторону м. Харкова та у с. Подвірки попереду нього рухалися автомобілі «Ланос» НОМЕР_3 та ВАЗ НОМЕР_4 , а позаду нього рухався автомобіль Мерседес АХ4949НЕ. Автомобіль ВАЗ зупинився перед пішохідним переходом, з метою надати можливість пішоходу перейти дорогу, водій автомобіля Ланос, з метою уникнення зіткнення здійснив маневр об'їзду автомобіля ВАЗ з лівої сторони , після чого він відчув удар у задню частину свого автомобіля внаслідок наїзду автомобіля Мерседес. Внаслідок чого за інерцією його автомобіль здійснив наїзд на транспортні засоби Ланос і ВАЗ, що стояли попереду. Вважає, що ним не було допущено порушень п.13.1 ПДР, оскільки з відеозапису вбачається, що він зупинився завчасно на безпечній дистанції приблизно за 3-4м, після чого на його автомобіль було здійснено наїзд автомобілем Мерседес.
Суд зазначає, що правова позиція по справі ОСОБА_2 є його засобом захисту та підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Дослідивши матеріали справи, наданий ОСОБА_2 відеозапис, суддя дійшов наступного висновку.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавство (п. 1.9 ПДР).
Згідно ч.1 ст.9 КпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст.252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суддя дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх даних, які б вказували на вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, пунктом 13.1. Правил дорожнього руху передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У п.1.10. ПДР зазначено, що безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Під дорожньою обстановкою розуміється сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху /наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан/, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Оглянутим відеозаписом встановлено, що автомобіль Шевролет Еванда під керуванням ОСОБА_2 реєстраційний номер НОМЕР_2 зупинився на безпечній відстані від автомобіля Деу Ланос реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , а водій автомобіля «Mersedes Bens» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснив наїзд на стоячий попереду автомобіль, внаслідок чого автомобіль під керуванням ОСОБА_2 здійснив наїзд на автомобіль Ланос, який стояв попереду нього.
Так, водій ОСОБА_2 у даній дорожній обстановці, діяв у відповідності з п.11.3 ПДР, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Додана схема наслідків ДТП не встановлює будь-яких винних дій водія ОСОБА_2 .
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже за таких обставин в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, оскільки у його діях немає такого елементу складу адміністративного правопорушення, як вина, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Згідно ч.2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доказана у повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, підписаною останнім без зазначення зауважень.
При цьому, письмові пояснення ОСОБА_1 , які маються в матеріалах справи про те, що автомобіль Шевролет ударив автомобіль Ланос, а у нього не було технічної можливості уникнути зіткнення і він здійснив наїзд на автомобіль Шевролет, є неспроможними та спростовуються даними оглянутого відеозапису.
Порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, суддя дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, у межах санкції ст.124 КУпАП.
Відповідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 352,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 провадженням закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 /триста сорок/ гривень.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко