13.02.2019 Єдиний унікальний № 2/1017/413/11
13 лютого 2019 року м. Миронівка
ЄУН 2/1017/413/11
Провадження № 4-с/371/1/19
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі секретаря судових засідань Овчаренко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Савицької Світлани Сергіївни на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик Алла Володимирівна, ОСОБА_1 ,
Представник заявника звернувся до суду із вказаною скаргою, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 16 серпня 2011 року Миронівським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2/1017/413/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 29061,99 грн.
28 грудня 2017 року головним державним виконавцем Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик А.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначив п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що піддягають виконанню; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників-юридичних осіб або від боржників-фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням
Жодним з вищевказаних прав для виконання рішення державний виконавець не скористався, що свідчить про те, що виконавчі дії не проведені належним чином.
Скаргу обґрунтував посиланням на положення ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом якої у разі відсутності у боржника грошових коштів та рухомого майна, державний виконавець має право звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить боржнику. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Державний виконавець таких дій не вчинив.
До заходів примусового виконання рішення слід також відносити здійснення виїзду за місцем проживання боржника та проведення огляду, опису та накладання арешту на рухоме та нерухоме майно з подальшою його реалізацією. За результатами вчинених дій державний виконавець складає Акт.
Дані дії примусового характеру також не були вчинені державним виконавцем.
Вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки він не в повній мірі використав свої повноваження, та не вжив вичерпних заходів щодо розшуку майна, які б носили ефективний характер, безпідставно повернув виконавчий документ стягувачеві.
Строк на оскарження даної постанови не пропущений, оскільки постанова про повернення виконавчого документа була отримана стягувачем 19.02.2018.
Вважає рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними, а постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 грудня 2017 року незаконною та такою, просив її скасувати, зобов'язати державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Миронівським районним судом Київської області 16 серпня 2011 року за № 2/1017/413/11.
Провадження у справі відкрито ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року.
Начальник Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Кармазин Р.М. подав до суду заперечення на скаргу, в яких зазначив, що у Миронівському районному відділі ДВС ГТУЮ у Київській області на примусовому виконанні знаходилося виконавче провадження (АСВП:49831675) по примусовому виконанню виконавчого листа Миронівського районного суду Київської області № 2/1017/413 від 16.08.2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 29061,99 грн.
Вважає скаргу необґрунтованою з наступних підстав.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України, який і діяв з 05.10.2016) передбачено права та обов'язки сторін та учасників виконавчого провадження, а саме право сторони виконавчого провадження ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизі заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчої провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно матеріалів виконавчого провадження стягувач усні та письмові пояснення не надавав, з матеріалами виконавчого провадження не ознайомлювався та до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області не звертався.
Згідно Порядку надання інформації Міністерством доходів і зборів України на запити органів державної виконавчої служби, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.02.2014 № 279/25056, органи Державної виконавчої служби подають запити до Міністерства доходів і зборів України через державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
Державним виконавцем неодноразово направлялися запити до ДФСУ та до ПФУ щодо надання інформації про те, чи перебуває боржник на обліку в ПФУ, про наявність рахунків, відкритих боржником, про надання відомостей про джерела отримання доходів, про що є наявні запити у матеріалах виконавчого провадження.
Згідно відповіді № 1030205250 від 23.10.2017 на запит до ДФС України про номер рахунків, відкритих юридичними та фізичними особами та/або фізичними особами підприємцями, відомості про рахунки за боржником не значаться та відповіді № 1030196641 від 23.10.2017 на запит про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб відомості відсутні.
Згідно відповіді № 1030166984 від 20.10.2017 на запит до ПФУ України про осіб-боржників, які отримують пенсії відомості відсутні та відповіді № 1030170876 від 20.10.2017 на запит про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, відомості відсутні.
Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем перевірено наявність у боржника грошових коштів у гривнях та іноземній валюті, інших цінностей, у тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника у банках та інших фінансові установах.
Відповідно до витягу від 28.12.2017 з Єдиного державного реєстру МВ України, що сформовано по фізичній особі з ІПН НОМЕР_1 , інформація про зареєстровані транспортні засоби відсутня.
На підставі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника грошових коштів та рухомого майна державний виконавець має право звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить боржнику.
Згідно Інформаційної довідки № 109526935 від 28.12.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за боржником не зареєстроване нерухоме майно. Майно боржника перебуває під арештом.
До Миронівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від стягувача не надходило клопотання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України, а також відсутнє клопотання про розшук боржника.
28.12.2017 державним виконавцем здійснено виїзд за місцем проживання боржника, перевірено майновий стан боржника та складено акт про те, що у боржника відсутнє майно, на яке згідно закону може бути звернено стягнення, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
28.12.2017 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», копія якої за вих. № 11080 від 28.12.2017 направлена стягувачу.
Згідно ч. 1, 4 , 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудовим спорам та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Вважає рішення державного виконавця таким, що відповідає вимогам закону.
В судове засідання представник заявника не з'явився, подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.
Заінтересовані особи головний державний виконавець Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик Алла Володимирівна та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги були повідомлені належно.
За правилами часин 1 та 2 статті 450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно вказаних правил неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що скаргу належить задовольнити.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Нормами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За правилами частини 2 даної статті виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч. 5 вказаної статті рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено такі обставини.
Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 25 липня 2011 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» стягнено заборгованості за кредитним договором в розмірі 29061,99 грн.
16 серпня 2011 року Миронівським районним судом видано виконавчий лист № 2/1017/413/11 про стягнення коштів з ОСОБА_1 як одного із солідарних боржників.
На підставі виконавчого листа державним виконавцем Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження ВП № 49831675.
З наданих представником виконавчої служби письмових доказів вбачається, що державним виконавцем здійснювалися заходи для виконання судового рішення, направлено відповідні запити до Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України.
Згідно з даними відповіді № 1030166984 від 20.10.2017 Пенсійного фонду України про осіб - боржників, які отримують пенсії, інформацію відносно ОСОБА_1 не знайдено.
Згідно з даними відповіді Державної фіскальної служби України № 1030196641 від 23.10.2017 та № 1030205250 від 23.10.2017 про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб та про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями, інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня та платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває.
28 грудня 2017 року державним виконавцем складено акт державного виконавця, за змістом якого при примусовому виконанні судового рішення було встановлено, що у боржника відсутнє майно, заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними.
Головним державним виконавцем Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик А.В., керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», 28 грудня 2017 року була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 49831675 з підстав відсутності у боржника майна, на яке згідно закону можна звернути стягнення.
Відповідно до положення п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке можу бути звернення стягнення, а здійсненні виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно правил ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження, в тому числі, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Судом встановлено, що головним державним виконавцем Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик А.В. не було вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання судового рішення про стягнення коштів з ОСОБА_1
Неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій не мало місця.
Згідно правил ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Акт держаного виконавця від 28 грудня 2017 року складений з порушенням вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5.
Згідно пункту 8 розділу І Інструкції акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.
У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.
У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.
У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).
Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.
До акта можуть вноситись також інші відомості.
Складений акт не відповідає вказаним правилам, фактично містить відомості, які не відповідають дійсності.
Згідно з даними надано представником виконавчої служби Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 28.12.2017 ОСОБА_1 є власником квартири під номером АДРЕСА_1 , на все належне йому нерухоме майно накладено арешт.
Згідно додатку до Закону України «Про виконавче провадження» «Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами» квартира не є майном, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчим документом.
Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд дійшов висновку, що у справі наявні докази, які є достатніми для висновку про доведеність обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги, тому скаргу вважає обґрунтованою, наявними підстави для визнання оскаржуваного рішення у виконавчому провадженні п у виді постанови виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірним.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Наявні підстави для прийняття рішення про зобов'язання державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст.ст. 4-13, 76-89, 211, 258-273, 447-453 ЦПК України, суд
Скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Савицької Світлани Сергіївни на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик А.В., ОСОБА_1 , задовольнити повністю.
Скасувати постанову державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик Алли Володимирівни від 28 грудня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 49831675.
Зобов'язати державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик Аллу Володимирівну відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Миронівським районним судом Київської області 16 серпня 2011 року за № 2/1017/413/11.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник : Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», адреса місця перебування: місто Миронівка, вулиця Дегтярівська, 27-Т.
Заінтересовані особи :
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Державний виконавець Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Петрик Алла Володимирівна, місцезнаходження : Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 58 А.
Дата складання повного тексту судового рішення 22 лютого 2019 року.
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук