Справа № 204/8075/18
Провадження № 2/204/338/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
6 червня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки на його користь заборгованість у розмірі 15 080 грн. 88 коп. та судові витрати по справі. В обґрунтування вимог зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 25.03.2009 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг та тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 04.10.2018 року має заборгованість у розмірі 15 080 грн. 88 коп., яка складається з: нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 14 108 грн. 40 коп., нарахованої пені у розмірі 5 058 грн. 51 коп., а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 694 грн. 33 коп. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду для стягнення вказаної вище суми заборгованості.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу без його участі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
У відповідності до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
У судовому засіданні встановлено, що 25 березня 2009 року відповідачка ОСОБА_1 підписала Заяву (а.с.9), в якій виявила бажання оформити на своє ім'я кредитну карту «Універсальна» з кредитним лімітом у розмірі 250 грн. Також, у вказаній заяві міститься відмітка банку про відкриття рахунку відповідачці, номер карти НОМЕР_1 .
Положеннями статті 638 ЦК України, закріплено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що 25 березня 2009 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № б/н саме із встановленням відповідачці кредитного ліміту у розмірі 8 000 грн., отримання відповідачкою кредитної картки та використання даного кредитного ліміту, стороною позивача до суду не надано, а з заяви відповідачки вбачається, що бажаною сумою кредитного ліміту для нього була сума у розмірі 250 грн.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У позовній заяві позивачем зазначено, що кредитний договір № б/н від 25 березня 2009 року складається з заяви відповідача, Умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.
Однак, Умови та правила надання банківських послуг підпису відповідача не містять. Доказів того, що Умови та правила надання банківських послуг, які додані позивачем до позовної заяви, є складовою укладеного між сторонами договору, матеріали справи також не містять, як відсутні і докази, що саме такі умови та правила надання банківських послуг діяли на момент підписання відповідачкою 25 березня 2009 року Заяви, та в подальшому такі умови не змінювались.
Крім того, не надано доказів того, що позивач надав відповідачу кредит у розмірі та на умовах, зазначених позивачем у позовній заяві, а відповідачка відповідно взяла на себе зобов'язання з повернення кредиту, сплати винагороди та неустойки у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, а також не доведено, що саме такі умови та правила надання банківських послуг і тарифи банку, як зазначені позивачем у позовній заяві, розуміла відповідачка підписуючи Заяву від 25 березня 2009 року.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначає позивач. Підписом у заяві відповідачка погодилася з умовами та правилами, однак з цієї заяви не вбачається суми наданого кредитного ліміту, тому застосування умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.
Матеріали справи не містять також доказів на підтвердження строку дії виданої відповідачці карти, а також розміру наданого кредиту, що позбавляє суд можливості перевірити розмір нарахованих процентів, пені та штрафів. Крім того, у Розрахунку заборгованості відповідача за договором № б/н від 25 березня 2009 року заборгованості відповідачки за тілом кредиту не зазначено, у зв'язку з чим незрозумілим є те, з чого були нараховані пеня та штрафи.
У Заяві відповідача від 25 березня 2009 року зазначено, що відповідачці було відкрито рахунок та видано карту НОМЕР_1 , однак виписки з вказаного рахунку до позовної заяви також не надано.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Подання позивачем доказів на підтвердження обставин справи є обов'язковим, оскільки в цій частині між сторонами виникає спір про право та такі докази мають значення для ухвалення рішення по справі.
Вищенаведене узгоджується також з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року по справі № 700/3902/15-ц, від 07 червня 2018 року по справі № 755/17553/16 та від 03 квітня 2019 року по справі № 221/5089/16-ц.
За таких обставин, суд приходить до переконливого висновку, що заявлені банком позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості у загальному розмірі 15 080 грн. 88 коп., є недоведеними.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» слід відмовити в повному обсязі за недоведеністю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то судові витрати Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263- 265, 280-282, 288 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т.О. Дубіжанська