Справа № 302/196/19
Закарпатський апеляційний суд
05.07.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Мишинчук Н.С., з участю потерпілого ОСОБА_1 та його представника - адвоката Шусти В.В., розглянув апеляційну скаргу адвоката Дубчак Н.С. в інтересах ОСОБА_2 на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2019 року щодо нього.
Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 384 грн. судового збору.
За постановою судді ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . визнаний винним у тому, що він 07.02.2019, о 16 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки «Фіат Добло» номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки на слизькій ділянці дороги в с. Гукливе, Воловецького району Закарпатської області, не впорався з керуванням і виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем марки «БМВ-Х5» номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 11.3, 11.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_2 суд обґрунтував протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №278480 від 07.02.2019, схемою ДТП від 07.02.2019, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , відеозаписом з камер спостереження з житлового будинку, фото здійсненими поліцейськими під час фіксації обставин правопорушення.
Захисник Дубчак Н.С. в апеляційній скарзі порушила питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що суд безпідставно дійшов до висновку, що ОСОБА_2 порушив п.п. 11.3, 11.4 ПДР, оскільки останній їхав по своїй смузі руху і жодних дій для виїзду на зустрічну смугу руху не вчиняв, тобто він умисно не виїжджав на бік дороги зустрічного руху. Автомобіль, яким керував ОСОБА_2 через ожеледицю став некерованим і виключно по цій причині його винесло на зустрічну смугу руху. Крім того, ОСОБА_2 рухався з дозволеною швидкістю в населеному пункті с. Гукливе, Воловецького району, перед поворотом знизив швидкість, але через ожеледицю дорога стала «льодовим катком» і він не зміг заїхати у поворот в межах своєї смуги руху, внаслідок чого частково виїхав на зустрічну смугу руху. А тому, стверджувати, що ОСОБА_2 порушив ПДВ немає підстав. Наполягає на тому, що суд безпідставно відхилив ту обставину, що причиною ДТП причиною ДТП стала ожеледиця. Так, ОСОБА_2 ні свідомо, ні умисно не виїжджав на зустрічну смугу руху і лише із-за ожеледиці на дорожньому покритті втратив керування над своїм автомобілем та виїхав на зустрічну смугу руху. Вказане також підтверджується матеріалами справи, зокрема, схемою ДТП, показами ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та фотознімками.
Вважає, що суд, всупереч ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не встановив чи вбуло вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Також судом не враховано та не взято до уваги того, що за експлуатаційний стан доріг відповідальність несе ДП «Закарпатський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», а тому, саме винна поведінка наявна виключно у бездіяльності вказаної установи, а не в діях водіїв транспортних засобів.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Оскільки в діях ОСОБА_2 відсутня вина (як у формі умислу, так і у формі необережності) як обов'язків елемент суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, апелянт зіслалась на статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги», якою передбачено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів; на п. 3.1.18 ДСТУ 3587-97 - що усунення зимової ожеледиці на автомобільних дорогах загального користування здійснюється з моменту її виявлення до повної ліквідації; на ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», згідно якого: при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснюються відповідні заходи в тому числі для своєчасної заборони або обмеження руху. А тому вважає, що вина в даному випадку наявна тільки в бездіяльності ДП «Закарпатський облавтодор» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», посадові особи якої не виконали обов'язків установи, яка здійснює утримання та експлуатацію дороги, що і спричинило зіткнення автомобілів (не було попереджувальних дорожніх знаків щодо небезпечної ділянки дороги, ожеледиці, а також рух не був обмежений, чи заборонений).
Не погоджується також з висновком суду щодо призначеного покарання та висновку, що через дії ОСОБА_2 , автомобіль потерпілого ОСОБА_1 з'їхав на узбіччя дороги, що є берегом річки, перекинувся на дно річки. Вказує, що у зв'язку з тим, що вздовж дороги одразу є обрив та протікає річка, дорожньо-експлуатаційна служба зобов'язана була встановити конструкції дорожнього відбійника, за наявності якого, автомобіль ОСОБА_1 зазнав би виключно пошкоджень передньої частини автомобіля.
Апеляційний розгляд здійснюється на підставі ч.6 ст. 294 КУпАП, у відсутності ОСОБА_2 та його захисника Дубчак Н.С., які були завчасно та належним чином повідомлені про час і місце апеляційного розгляду, про що наявні поштові розписки ( а.с. 85, 86).
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника - адвоката Шусти В.В., які заперечили проти доводів апеляційної скарги, перевіривши та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Убачається, що суд першої інстанції з повнотою дослідив усі докази в справі, дав їм ретельну оцінку і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 247 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи. Постанова суду винесена з дотриманням вимог ст. 245, ст. 280 КУпАП та є законною і обгрунтованою.
Доводи апелянта про відсутність вини ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху жодними доказами не підтверджені, при цьому, суд першої інстанції у своїй постанові навів докладні мотиви прийнятого рішення. Інших обставин, ніж ті, що були з'ясовані та встановлені у суді першої інстанції, апеляційний суд не здобув. Те, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем у зимню пору року та у гірській місцевості допустив грубі порушення правил дорожнього руху, що й призвело до зіткнення із зустрічним транспортним засобом, - підтверджено поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , відеозаписом з місця події, схемою місця ДТП та фото до нього, поясненнями самого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Те, що ОСОБА_2 вину не визнав, як зазначила апелянт, вважаючи, що причиною ДТП стала ожеледиця, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки водій керуючи транспортним засобом повинен ураховувати дорожню обстановку, що склалася та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його та безпечно керувати ним.
Між тим, як видно з відео, подія відбулась у денну пору доби, було сонячно, та підтверджень того, що водія ОСОБА_2 "занесло", візуально не вбачається, натомість видно, що водій рухався не по своїй смузі руху та при здійсненні повороту, швидкості не збавляв та на свою смугу руху не намагався заїхати.
Також апеляційний суд не вправі давати оцінку апеляційним твердженням захисника про те, що у ДТП винен ДП "Закарпатський облавтодор". Останній не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд підстав для зміни чи скасування постанови з наведених в апеляційній скарзі не вбачає, як і не знаходить інших, в тому числі і щодо накладеного адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу адвоката Дубчак Н.С. в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2019 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя :