Номер провадження: 33/813/678/19
Номер справи місцевого суду: 522/5017/19
Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.
Доповідач Дрішлюк А. І.
11 червня 2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Одеського апеляційного суду Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання Півнєві Д.С.
розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Уртаєва Олега Ігоровича на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2019 року та постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2019 року про внесення виправлення в постановуПриморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2019 року в справіпро адміністративне правопорушення за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , -
23 квітня 2019 року постановою Приморського районного суду м. Одеси (суддя Шенцева О.П.) громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. Стягнуто судовий збір з ОСОБА_1 в дохід держави суму в розмірі 384,20 грн. (а.с. 83-85).
24 квітня 2019 року постановою Приморського районного суду м. Одеси внесено виправлення в постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2019 року про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 за п.6 ч.1 статті 212-2 КУпАП. Викладено другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. У іншій частині постанову залишено без змін (а.с. 86-87).
Не погоджуючись з вказаними постановами представник ОСОБА_1 - адвокат Уртаєв Олег Ігорович направив до суду першої інстанції апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова суду першої інстанції винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що обмежило скаржника у його правах та унеможливило з'ясування всіх фактичних обставин справи. Окрім того, суддя Приморського суду м. Одеси Шенцева О.П., згідно відповіді на адвокатський запит, не має права допуску до державної таємниці. Апелянт зазначає що в оскаржуваній постанові відсутній опис обставин, встановлених про розгляді справи, не зазначено, які саме дії (бездіяльність) складають об'єктивну сторону правопорушення. Суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, безпідставно відмовив в задоволенні клопотань про витребування доказів, допит свідка та фіксування судового процесу технічними засобами. Тому апелянт просить скасувати постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 23 та 24 квітня 2019 року та прийняти нову постанову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (а.с. 89-98).
Справа отримана Одеським апеляційним судом 10.05.2019 року, тобто за 4 дні до завершення строку на притягнення особи до відповідальності при триваючому правопорушенні (згідно зі ч. 2 ст. 38 КУпАП).
В судовому засіданні адвокат Уртаєв О.І. та апелянт підтримали апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта та апелянта апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції (суддя Шенцева О.П.) виходив с того, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений пунктом 6 частини 1 статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення №18 від 14.02.2019 року, письмовими поясненнями, актом перевірки №65/11- 1242дск від 14.02.2019 року, а тому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. В подальшому через внесення змін до постанови для внесення виправлення було накладено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Разом з тим, до таких висновків суд першої інстанції прийшов передчасно, до того ж з порушенням процесуальних правил та гарантій, які надаються особі, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не було дотримано зазначених вимог закону та визнає обґрунтованими доводи захисника Уртаєва О.І. щодо допущеної неповноти розгляду справи, яка призвела до передчасного висновку суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Так, в оскаржуваній постанові відсутній опис обставин, встановлених при розгляді справи, оскільки не зазначено які саме дії (бездіяльність) в розумінні диспозиції п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП вчинив ОСОБА_1 . Єдиним посиланням суду першої інстанції в постанові, яка оскаржується стало те, що будучи зобов'язаним бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, із станом справ у підпорядкованій установі, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці в установі, не організувавши та не забезпечивши виконання в установі вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, своїми діями (бездіяльністю), ОСОБА_1 не вжив передбачених чинним законодавством України заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, чим скоїв триваюче адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку про те, що суд першої інстанції в своїй постанові взагалі не виклав суть об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , а лише формально вказав на її наявність.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
При цьому, проаналізувавши зміст протоколу про адміністративне правопорушення №18 від 14.02.2019 року у відношенні ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов висновку про те, що у фабулі протоколу також не викладена суть об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 . Відсутність чіткого викладення фактичних обставин справи, зокрема, об'єктивної сторони правопорушення, позбавляє апеляційний суд можливості зробити висновок щодо наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
В свою чергу, суд першої інстанції на вказані обставини увагу не звернув, формально підійшов до розгляду справи та, маючи можливість направити протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 для доопрацювання та належного оформлення, дійшов до передчасного висновку про його винуватість, чим допустив неповноту судового розгляду.
При цьому судом першої інстанції було змінено міру покарання через процедуру виправлення описки, а також проігнорована та обставина, що при складенні протоколу було відхилено клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду його справи для підготовки заперечень, що в свою чергу підтверджувало посилання сторони щодо неповноти підготовки матеріалів адміністративного провадження.
В частині відсутності допуску до держаної таємниці у суду першої інстанції, то у разі потреби в дослідженні матеріалів відповідної категорії, суддя дійсно повинен мати відповідний допуск, проте оскільки дослідження будь-яких додаткових матеріалів не було здійснено судом першої інстанції, а встановлені порушення допущені при розгляді адміністративних матеріалів обумовлюють необхідність скасування прийнятого процесуального рішення, то вказаний довід лише додатково підтверджує формальний підхід до розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки за встановленими обставинами справи не виявляється належним чином встановити, яке діяння (бездіяльність) інкримінується стороні, то апеляційний суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП вважає за необхідне повернути матеріали справи до органу, який склав протокол, на дооформлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Уртаєва Олега Ігоровича - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2019 року - скасувати.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2019 року про внесення виправлення в постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2019 року - скасувати.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 направити до Управління служби безпеки України в Одеській області на дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк
11.06.2019 року м. Одеса