"18" лютого 2010 р. м. Київ К-9408/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Рибченка А.О.
Степашка О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 04.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року
у справі №02-7/838-18/455/06-АП
за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»
до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
У квітні 2006 року відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Хортицької міжрайонної державної податкової інспекції (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.04.2006 року № 0000372302/0.
Постановою господарського суду Запорізької області від 04.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2006 року № 0000372302/0, яким відкритому акціонерному товариству «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 168114 грн., з яких 140095 грн. -основний платіж, 28019 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами порушено норми матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено Акт від 10.04.2006 року № 20-23-13604509 (далі -Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акта перевірки позивач неправомірно відніс до складу валових витрат вартість агентських послуг на суму 1720980 грн., які не підтверджено документально, внаслідок чого, у порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон № 334/94-ВР), занижено податок на прибуток у сумі 140095 грн.
За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2006 року № 0000372302/0, яким відкритому акціонерному товариству «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 168114 грн., з яких 140095 грн. -основний платіж, 28019 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Судами попередніх інстанцій також встановлено наступне.
Між ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»та компанією HOLDINGS LLC»укладено агентську угоду від 22.01.2004 року, згідно якій ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»призначає компанію HOLDINGS LLC»своїм представником для просування та продажу продукції в Азербайджані.
На виконання пункту 4 агентської угоди, пунктів 2, 3 Доповнення № 1 від 16.06.2004 року до агентської угоди ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»(принципал) перерахувало агентську винагороду компанії HOLDINGS LLC»(агент) у сумі у сумі 324508,96 дол. США, що становить 8% від суми контракту від 15.06.2004 року № 422, згідно умов якого ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»(постачальник) зобов'язується поставити компанії ENERJI, MMC»(покупець) трансформатори, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити їх вартість на загальну суму 4056362 дол. США.
ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»надано до перевірки акти виконаних робіт (місце складання м. Баку) складені із компанією OOD HOLDINGS LLC»: від 02.07.2004 року № 1 на суму 16225,52 дол. США; від 20.07.2004 року № 2 на суму 81127,2 дол. США; від 29.11.2004 року № 3 на суму 45508,8 дол. США; від 17.12.2004 року № 4 на суму 31266,4 дол. США; від 30.12.2004 року № 5 на суму 38387,6 дол. США; від 03.02.2005 року № 6 на суму 38387,6 дол. США; від 14.03.2005 року № 7 на суму 73605,84 дол. США.
У зв'язку з тим, що ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»не надав документів, що підтверджують знаходження осіб, які підписували акти від його імені у місті Баку у дні складення актів, податковий орган дійшов висновку, що вказані акти не відповідають вимогам Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі -Закон № 996-ХІV), та їх не можна вважати документами первинного обліку.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).
На думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій правомірно не погодились з таким висновком податкового органу у зв'язку з наступним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що акти виконаних робіт, складені між ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів»та компанією ERWOOD HOLDINGS LLC», містять усі передбачені законом реквізити.
Податковий орган посилався на те, що названі акти виконаних робіт не можуть бути визнані первинними документами у зв'язку з тим, що особи, уповноважені ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», фактично не могли підписати вказані акти у місті Баку, оскільки у дні їх підписання ці особи також підписували інші документи у місті Запоріжжі.
Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями податкового органу з огляду на таке.
За змістом частини 2 статті 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні містити, зокрема, місце складання.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що місцем складання текстів актів виконаних робіт є місто Баку, в якому фактично виконані роботи.
Проте, чинним законодавством не заборонено підписання актів однією із сторін в іншому, ніж місце складання місті, що можливо, зокрема, у випадках надсилання таких актів поштою однією стороною іншій.
Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат вартість агентських послуг на суму 1720980 грн., оскільки такі витрати документально підтверджені належним чином.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя без задоволення, а постанови господарського суду Запорізької області від 04.12.2006 року та ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 04.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 -239 КАС України.
Головуючий(підпис)Конюшко К.В.
Судді (підпис)Ланченко Л.В.
(підпис) Пилипчук Н.Г.
(підпис) Рибченко О.А.
(підпис) Степашко О.І.