Справа № 628/2569/18
Провадження № 2/628/68/19
10 липня 2019 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
У складі: головуючого - судді Коваленко О.А.
при секретарі - Горбашовій І.М.
з участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Курило М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп'янську цивільну справу за позовом Кредитної спілки «НАДІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
В серпні 2018 року позивач Кредитна спілка «НАДІЯ» (далі - КС «НАДІЯ») звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, вказавши наступне.
11 червня 2014 року ОСОБА_2 уклала Договір кредиту № 4991 з КС «НАДІЯ». Крім того, для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником прийнятих на себе за зазначеним договором зобов'язань, 11 червня 2014 року КС «НАДІЯ» уклала договір поруки № 4991 з ОСОБА_3 . Відповідно до умов укладеного договору поруки, ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед КС «НАДІЯ» за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором № 4991 від 11 червня 2014 року. Відповідно до умов договору кредиту КС «НАДІЯ» зобов'язалась надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 6550 грн., цільове призначення кредиту - кредит на придбання, будівництво, ремонт житла, терміном на 12 місяців, з 11 червня 2014 року по 11 червня 2015 року, під проценти, виходячи із ставки 60% річних. Узяті на себе зобов'язання КС «Надія» виконала вчасно і в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредитні ресурси на суму 6550 грн. У свою чергу, ОСОБА_2 , узяті на себе зобов'язання не виконала, допустивши прострочення платежів, в результаті чого станом на 15 червня 2016 року заборгованість перед КС «НАДІЯ» за даним договором склала 17567, 76 грн. 14 липня 2016 року Куп'янським міськрайонним судом Харківської області з відповідачів на користь КС «НАДІЯ» стягнуто суму заборгованості за договором кредиту № 4991 від 11 червня 2014 року у розмірі 17567, 76 грн., та суму судового збору в розмірі 1378 грн. З дня винесення вказаного рішення суду і до теперішнього часу зобов'язання по договору кредиту не виконані. Всі перемови по погашенню заборгованості по кредиту не дали бажаного результату, тому правлінням КС «НАДІЯ» було прийнято рішення про донарахування процентів за період з 16 червня 2016 року по 21 серпня 2018 року, що становить 8571, 22 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості по процентам за кредитним договором в розмірі 8571, 22 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Згодом, уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості по процентам за кредитним договором у розмірі 10949, 07 грн. станом на 10 січня 2019 року та судовий збір в розмірі 1762 грн.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що сума боргу погашена ним в повному обсязі. В подальшому в судові засідання не з'являвся.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Курило М.І. в судовому засіданні заперечували проти позову, посилаючись на те, що вона виконала рішення суду про стягнення з неї суми боргу на користь позивача в повному обсязі і не має будь-якої заборгованості перед КС «НАДІЯ». Розрахунок заборгованості, наданий позивачем є необгрунтованим та безпідставним. В подальшому відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'являлась.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
11 червня 2014 року між КС «НАДІЯ» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 4991, згідно якого вона отримала кредит в розмірі 6550 грн. строком на 12 місяців, з платою за користування кредитом 60 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 5,6).
Для забезпечення ОСОБА_2 щодо своєчасного повернення кредиту за вищевказаним договором між КС «НАДІЯ» та ОСОБА_3 11 червня 2014 року був укладений договір поруки № 4991, згідно умов якого ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язання ОСОБА_2 , що виплавають із договору кредиту № 4991 від 11 червня 2014 року(а.с. 7).
Відповідно до п.5.1.7 кредитного договору № 4991 від 11 червня 2014 року, у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи в фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.
За умовами п.7.1 даного договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України.
Пункт 10.4 кредитного договору регламентує, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мале місце під час дії договору ( відповідно до ст..631 ЦК України).
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 14 липня 2016 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто на користь КС «НАДІЯ» заборгованість за договором кредиту № 4991 від 11 червня 2014 року у сумі 17567, 76 грн. та судові витрати у розмірі 1378 грн. солідарно. Рішення суду набрало законної сили 26 липня 2016 року.
З розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за період з 16 червня 2016 року по 10 січня 2019 року вбачається, що заборгованість становить 6550 грн., відсотки з урахуванням індексу інфляції - 10474, 23 грн.; відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми - 474, 84 грн. (а.с. 102).
Постановою про відкриття виконавчого провадження № 55092007 державний виконавець Міжрайонного відділу ДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ ГТУЮ у Харківській області 10 листопада 2017 року відкрив виконавче провадження за виконавчим листом № 628/2216/16-ц про стягнення з ОСОБА_3 18 945, 76 грн. заборгованості (а.с. 127).
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження № 55077369 від 31 жовтня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 628/2216/16-ц, виданого 30 серпня 2018 року Куп'янським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 18945, 76 грн. закінчено (а.с.105).
З довідки № 325, виданої 14 вересня 2018 року ТОВ «ГІС ПОЛІМЕР» вбачається, що згідно постанови від 27 листопада 2017 року про звернення стягнення на заробітну плату згідно виконавчого листа № 628/2216/16-ц від 30 серпня 2016 року з ОСОБА_2 т ОСОБА_3 подальше стягнення не можливе, в зв'язку із погашенням суми боргу по даному виконавчому провадженню. За період з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2018 року з ОСОБА_2 за виконавчим листом № 628/2216/16-ц утримано 11076, 11 грн. (а.с. 106, 107).
Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 25 січня 2019 року та від 10 липня 2019 року ОСОБА_3 значиться як боржник, номер виконавчого провадження 55092007 про стягнення коштів, орган в якому перебуває на виконанні: Міжрайонний відділ ДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ ГТУЮ у Харківській області, та номер виконавчого провадження 55138396 про стягнення коштів, орган в якому перебуває на виконанні: Міжрайонний відділ ДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ ГТУЮ у Харківській області (а.с. 126).
Станом на 28 січня 2019 року виконавчих документів у відношенні ОСОБА_2 на виконанні в відділі не перебуває, що підтверджується довідкою, виданою 28 січня 2019 року Міжрайонним відділом ДВС по Куп'янському, Шевченківському районах та місту Куп'янськ ГТУЮ у Харківській області (а.с. 128).
26 червня 2018 року за вих. № 33 позивач КС « НАДІЯ» на адресу відповідачів направив досудову претензію по поверненню боргу з пропозицією добровільно в триденний термін з дня отримання даної претензії розрахуватися по заборгованості. ( а.с. 13).
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона виносила постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , яке на теперішній час перебуває на примусовому виконанні.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості закінчено в жовтні 2018 року на підставі даних підприємства ТОВ "ГІС ПОЛІМЕР". Вказане виконавче провадження було закрито згідно розрахунків, які проводились бухгалтерією відділу виконавчої служби.
Проте, відрахування з заробітної плати ОСОБА_2 здійснювались після закриття виконавчого провадження, що підтверджується платіжними дорученнями № 5584 від 18 вересня 2018 р., № 6297 від 11 жовтня 2018 р., № 7073 від 07 листопада 2018 року, № 1795 від 27 грудня 2018 року ,що свідчить про те, що ОСОБА_2 не повному обсязі розрахувалась із заборгованістю.
Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.
Згідност. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням -ст. 610 ЦК України.
Згідно з ч.1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, другастатті 1054 ЦК України).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 цього Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторонни від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статтей 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст..554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції ВСУ викладеної у постанові від 23 вересня 2015 року, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов'язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором.
Таким чином, на момент звернення позивачем до суду заборгованість відповідачів за кредитним договором № 4991 від 11 червня 2019 року становить 6550 грн., що свідчить про неповне виконання відповідачами зобов'язання, встановленого договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи немає, відповідач ОСОБА_3 станом на 10 липня 2019 року значиться боржником за ВП № 55092007, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність законних підстав щодо стягнення з відповідачів на користь позивача простроченої заборгованості у розмірі 10949, 07 грн., з якої: відсотки з урахуванням індексу інфляції - 10474, 23 грн.; відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми - 474, 84 грн.
Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. стягується з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 351,352,354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 610, 611, 612, 623, 625, 1054, 1048-1050 ЦК України, суд,-
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд, -
Уточнені позовні вимоги Кредитної спілки «НАДІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Кредитної спілки «НАДІЯ» суму заборгованості у розмірі 10949, 07 грн. (десять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять грн.. 07 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «НАДІЯ» в повернення понесених судових витрат по 881, 00 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп'янський міськрайонний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 12 липня 2019 року.
Головуючий Коваленко О.А.