Яготинський районний суд Київської області
Cправа №: 382/1127/19
3/382/318/19
12 липня 2019 року суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП України в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт НОМЕР_1 , виданий Яготинським РВ ГУ МВС України в Київській області 14.09.2000 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.06.2019 року до Яготинського районного суду Київської області надійшов матеріал з протоколом про адміністративне правопорушення серія ГР № 379058 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-1 КупАП, в якому зазначено, що у квітні 2019 року гр. ОСОБА_1 розмістив неправдиву інформацію відносно ОСОБА_2 у мережі «Фейсбук».
При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП суддя вирішує питання щодо правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об"єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та зясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, згідно п. 18 наказу МВС України від 06.11.2015 року № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому (ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення. КУпАП розгляд даної категорії справ віднесено до компетенції суду.
У випадках складання протоколу без додержання вимог ст. 256 КУпАП суддя зобов'язаний своєю постановою повернути протокол відповідному органу для належного оформлення (п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року).
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Згідно п. 2.3 Інструкції про порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення затвердженої наказом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини від 16.02.2015 року №3/02-15 у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата i місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків i потерпілих, якщо вони є; наявність або відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пунктом 12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 року передбачено, що суди мають повертати протоколи про адміністративне правопорушення, у разі недодержання при їх складанні вимог ст. 256 КУпАП, для доопрацювання.
Суть адміністративного правопорушення має бути зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому обвинувачення є неконкретним.
Обвинувачення повинно бути конкретним і не порушувати прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист, так як захищатися від не конкретного звинувачення не можливо.
Без цього суду на початку судового розгляду неможливо роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності суть обвинувачення, прийняти правильне рішення щодо визнання ним фактичних обставин справи і визначити обсяг доказів, які підлягають дослідженню.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, учасники процесу, суд повинні чітко знати і розуміти суть обвинувачення, предмет судового розгляду.
Наявність вказаних недоліків перешкоджає у відповідності до ст. 245 КУпАП розглянути справу своєчасно, всебічно та повно з'ясувати усі обставини справи.
Диспозиція ст. 173-1 КУпАП передбачає відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП, полягає у поширюванні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. ОСОБА_3 - це раптове замішання, розгубленість або прояв страху у випадку небезпеки.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року), серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При вивченні протоколу про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, а саме: в чому проявлялось поширювання ОСОБА_1 неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, а також в протоколі відсутні відомості про потерпілого та незазначено повністю диспозиції ч. 1 ст. 173-1 КУпАП, а саме не незаначено, що поширені неправдиві чутки, можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, що являється обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому не зазначено конкретної дати з часом вчинення адміністративного правопорушення, що також позбавляє суд можливості пересвідчитися в обставинах вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також враховуючи застосування аналогію закону з КПК України, приймаючи до уваги те, що суд невправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, вважаю, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає поверненню до Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП України в Київській області для дооформлення.
Також суд звертає увагу на дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 256, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 року, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП України в Київській області для дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Кисіль О. А.