Яготинський районний суд Київської області
Cправа №: 382/1124/19
3/382/316/19
12 липня 2019 року суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 , 1967 року народження, мешканки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.06.2019 року до Яготинського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з котрого вбачається, що 27 травня 2019 року о 15 години 00 хвилин під час проведення перевірки магазину ФОП ОСОБА_1 , який розташовано в АДРЕСА_1 , встановлено факт реалізації продавцем даного магазину ОСОБА_2 слабоалкогольного напою сильно газованого «Смак Ром Кола» об'ємом 0,33 л. міцністю 8 %о, виробництва ПрАТ «Оболонь», дата виробництва 14.05.2019 року, по ціні 29,00 грн. за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
За змістом ст. 278 КУпАП суддя при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду вирішує, зокрема, питання про правильність складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 256 КупАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ста. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 26 від 19.06.2019 року він не підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності або (при відмові) відсутній запис про відмову особи від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, а тільки вказано, що підпис відсутній у зв'язку з неявкою.
Крім того з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області направлялося ОСОБА_1 29.05.2019 року, вбачається що конверт повернувся до відправника без вручення адресату.
З копії Акта відмови від підписання акта перевірки від 27.05.2019 року та копії Акта відмови від отримання акта перевірки від 27.05.2019 року вбачається, що зазначені акти відмовилася підписати продавець ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Як вбачається з копії листа Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області без дати та номера ОСОБА_1 направлено другий примірник протоколу від 19.06.2019 року № 26 про адміністративне правопорушення, проте немає підтвердження отримання даного листа ОСОБА_1 .
Таким чином, немає підтвердження того факту, що ОСОБА_1 знає про наявність протоколу про адміністративне правопорушення № 26 складеного відносно неї та їй невідомо, що в суді перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно неї.
Крім того, надані до суду матеріали не містять копії паспорту або іншого документу, який засвідчує особу правопорушниці та в протоколі не вказано точної дати народження ОСОБА_1 ..
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до положення ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Також суд звертає увагу на дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи викладене, а також враховуючи застосування аналогію закону з КПК України, тому вважаю, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області для дооформлення.
Керуючись ст. ст. 9, 245, 251, 256, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області для дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Кисіль О. А.