Справа № 310/1822/19
2/310/1426/19
08 липня 2019 рокум. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в якому зазначив, що 11 січня 2019 року відповідач звернувся до нього з проханням позичити йому в борг грошові кошти в розмірі 10000 тис. доларів США, за його словами на лікування батька. Згідно усної домовленості та відповідно до взятих на себе зобов'язань, які знайшли відображення в тексті розписки, написаною відповідачем, повернення коштів мало відбуватися частинами (з розстроченням) протягом 10 місяців, по 1000 тис. доларів США щомісяця. Перша сплата повинна була відбутися 11.02.2019 року. Однак, ОСОБА_3 у визначений в розписці термін вказані кошти не сплатив. На день звернення до суду 13.03.2019 року борг не сплачено. Крім розписки передачу коштів ОСОБА_3 може підтвердити ОСОБА_4 , який був присутнім при цій події. Сума заборгованості за договором позики (розпискою) від 11.01.2019 року становить 10000 (десять) тис. доларів США, що за офіційним курсом НБУ на станом на 12.03.2019 року складає 263119,55 грн. (двісті шістдесят три тисячі сто дев'ятнадцять грн. 55 коп.), яку просив стягнути з ОСОБА_3 та понесені ним судові витрати.
Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що 11.01.2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики, який оформлено розпискою, за умовами якого ОСОБА_3 отримав 10000 (десять тисяч) доларів США у ОСОБА_1 строком на 10 місяців з встановленням щомісячної виплати в розмірі 1000 (однієї тисячі) доларів США, перша дата виплати 11.02.2019 року (а.с. 9).
Частиною 1 ст. 520 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні, встановлений строк (термін) то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 3 вказаної статті, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 не виконує належним чином умови договору та не сплачує грошові кошти, що підлягають поверненню згідно умов договору позики, тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики в розмірі 10000 доларів США, що складає за офіційним курсом НБУ станом на 12.03.2019 року відповідно до витягу від 12.03.2019 року - 263119,55 грн. (а.с. 10).
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором позики в загальній сумі 263119,55 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 280-282, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 520, 526, 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) 263119,55 грн. та 2631,20 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 12 липня 2018 року.
Суддя