Справа № 264/5066/18
2-а/264/43/2019
"03" липня 2019 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області капрала поліції Бондаренко Катерини Ігорівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області капрала поліції Бондаренко Катерини Ігорівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування якого зазначив, що 17 серпня 2018 року він керував транспортним засобом Богдан А-09201 номерний знак НОМЕР_1 , рухався по проспекту Луніна м. Маріуполя та був зупинений співробітниками поліції за те, що він нібито керував транспортним засобом в якому відсутні бризковики та протектор шин менше, ніж 2,0 мм. Вважає, що постанова винесена за відсутністю будь-яких доказів вчинення ним правопорушення та містить у собі посилання на обставини, що в дійсності не мали місце, оскільки ПДР України він не порушував. Вказав, що відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, позбавив його права та можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений ст.ст.278,279 КУпАП.
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 14.09.2018 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області капрала поліції Бондаренко Катерини Ігорівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними доказами, які містяться в матеріалах справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив відзив на позов, в якому просив справу розглянути у відсутність представника відповідача та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови серії ЕАВ №542275 від 17.08.2018 року, винесеної інспектором батальйону 1 роти №1 УПП в Донецькій області Бондаренко К.І. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КУпАП, встановлено, що 17.08.2018 року останній по просп.. Луніна, 77 в м. Маріуполі, керував транспортним засобом «УАЗ 2206» номерний знак НОМЕР_1 , у якого шини мали пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п.31.4.5 Правил дорожнього руху України.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до статті 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху.
Тож, складаючи оскаржувану постанову, відповідач як інспектор поліції діяв в межах своїх повноважень і у спосіб, передбачений діючим КУпАП.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.121 КУпАП відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Також Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеорегістратори.
На представленому відповідачем відеозаписі з нагрудної камери інспектора поліції безпосереднього руху мопеду позивачем взагалі не зафіксовано, а записано лише момент спілкування інспектора з позивачем.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип невинуватості особи та орієнтує на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 17.08.2018 року серії ЕАВ №542275 відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, оскільки в матеріалах справи та наданому відеозапису відсутні дані, які підтверджують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, оскільки відповідачем доказів порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 9, 10, 11, 242, 246 КАС України, ч. 2 ст. 121, ст. ст. 251, 280, 284, 293 КУпАП, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 роти Управління патрульної поліції в Донецькій області капрала поліції Бондаренко Катерини Ігорівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.
Постанову серії ЕАВ №542275 від 17.08.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 680 гривень скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Суддя: Н. В. Литвиненко