02 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/9493/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.)
у справі № 160/9493/18
за позовом Міського комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств»
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Міське комунальне підприємство «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0258851215 від 09.10.2018 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% від суми 494653,40 грн., у зв'язку з порушенням строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у сумі 49465,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю застосування штрафних санкцій за порушення терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки на адресу позивача податкова вимога про визначення суми податкового боргу не надсилалась. Також відповідач не звертався в установленому порядку із заявою про стягнення податкового боргу у сумі 3197,00 грн. та 12788,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0002202320 від 07.10.2011, отже відповідач протиправно визначає суму нарахованих згідно вказаного податкового повідомлення-рішення податкових зобов'язань як податковий борг в 2017 році. З огляду на приписи п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України строк сплати податкового боргу, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0002202320 від 07.10.2011, сплинув 07.10.2014.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що перевіркою встановлено несвоєчасність перерахування платником узгоджених грошових зобов'язань, ці обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і не спростовані позивачем, підстави для задоволення позову відсутні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено надані позивачем докази.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи, 20.09.2018 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку МКП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, грудень 2017 року, березень 2017 року, червень 2017 року, січень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, травень 2017 року, травень 2018 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, листопад 2017 року, квітень 2018 року, липень 2017 року, квітень 2017 року та згідно податкового повідомлення-рішення № 0002202320 від 07.10.2011, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, від 14.05.2018 № 9091428053 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, від 19.04.2017 № 9068938325.
За результатами перевірки складений акт №54623/04-36-12-15/32679659 від 20.09.2018, яким зафіксовано порушення МКП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» вимог п.50.1 ст.50, п.57.1, п.57.3 ст.57, п.203.2 ст.203, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання за наступними документами:
- податкове повідомлення-рішення № 0002202320 від 07.10.2011 з граничним терміном сплати 08.02.2017, дата фактичного погашення - 24.02.2017, кількість днів затримки 16;
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, від 14.05.2018 № 9091428053 з граничним терміном сплати 14.05.2018, дата фактичного погашення - 24.05.2018 , кількість днів затримки 10;
- податкова декларація з ПДВ за грудень 2017 року №9296287001 від 19.01.2018 з граничним терміном сплати 30.01.2018, дата фактичного погашення - 26.02.2018, кількість днів затримки 27;
- податкова декларація з ПДВ за березень 2017 року №9068907323 від 19.04.2017 з граничним терміном сплати 30.04.2017, дата фактичного погашення - 25.05.2017, кількість днів затримки 25;
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, від 19.04.2017 № 9068938325 з граничним терміном сплати 19.04.2017, дата фактичного погашення - 24.04.2017, кількість днів затримки 5;
- податкова декларація з ПДВ за червень 2017 року №9140257408 від 19.07.2017 з граничним терміном сплати 30.07.2017, дата фактичного погашення - 29.08.2017, кількість днів затримки 30;
- податкова декларація з ПДВ за січень 2017 року №9024480178 від 20.02.2017 з граничним терміном сплати 02.03.2017, дата фактичного погашення - 24.03.2017, кількість днів затримки 22, 53 та 49;
- податкова декларація з ПДВ за січень 2018 року №9025876560 від 20.02.2018 з граничним терміном сплати 02.03.2018, дата фактичного погашення - 23.03.2018, кількість днів затримки 21;
- податкова декларація з ПДВ за лютий 2017 року №9045070028 від 20.03.2017 з граничним терміном сплати 30.03.2017, дата фактичного погашення - 24.04.2017, кількість днів затримки 25;
- податкова декларація з ПДВ за лютий 2018 року №9048817870 від 20.03.2018 з граничним терміном сплати 30.03.2018, дата фактичного погашення - 23.04.2018, кількість днів затримки 24;
- податкова декларація з ПДВ за березень 2018 року №9073080206 від 20.04.2018 з граничним терміном сплати 30.04.2018, дата фактичного погашення - 24.05.2018, кількість днів затримки 24;
- податкова декларація з ПДВ за березень 2018 року №9073080206 від 20.04.2018 з граничним терміном сплати 30.04.2018, дата фактичного погашення - 15.05.2018, кількість днів затримки 15;
- податкова декларація з ПДВ за травень 2017 року №9117335783 від 20.06.2017 з граничним терміном сплати 30.06.2017, дата фактичного погашення - 25.07.2017, кількість днів затримки 25;
- податкова декларація з ПДВ за травень 2018 року №9123811158 від 20.06.2018 з граничним терміном сплати 30.06.2018, дата фактичного погашення - 24.07.2018, кількість днів затримки 24;
- податкова декларація з ПДВ за червень 2017 року №9149773465 від 20.07.2018 з граничним терміном сплати 30.07.2017, дата фактичного погашення - 23.08.2018, кількість днів затримки 24;
- податкова декларація з ПДВ за серпень 2017 року №9191935478 від 20.09.2017 з граничним терміном сплати 30.09.2017, дата фактичного погашення - 27.10.2017, кількість днів затримки 27;
- податкова декларація з ПДВ за вересень 2017 року №9217992455 від 20.10.2017 з граничним терміном сплати 30.10.2017, дата фактичного погашення - 23.11.201, кількість днів затримки 24;
- податкова декларація з ПДВ за жовтень 2017 року №9244343826 від 20.11.2017 з граничним терміном сплати 30.11.2017, дата фактичного погашення - 27.12.2017, кількість днів затримки 27;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2017 року №9272571598 від 20.12.2017 з граничним терміном сплати 30.12.2017, дата фактичного погашення - 26.01.2018, кількість днів затримки 27;
- податкова декларація з ПДВ за квітень 2018 року №9097802801 від 21.05.2018 з граничним терміном сплати 30.05.2018, дата фактичного погашення - 23.06.2018, кількість днів затримки 22;
- податкова декларація з ПДВ за липень 2017 року №9167878060 від 21.08.2017 з граничним терміном сплати 30.08.2017, дата фактичного погашення - 27.09.2017, кількість днів затримки 28;
- податкова декларація з ПДВ за квітень 2017 року №9094160461 від 22.05.2017 з граничним терміном сплати 30.05.2017, дата фактичного погашення - 26.06.2017, кількість днів затримки 27.
На підставі акту перевірки №54623/04-36-12-15/32679659 від 20.09.2018 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0258851215 від 09.10.2018, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 494653,40 грн. до МКП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% у сумі 49465,34 грн. за платежем податок на додану вартість.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
За правилами п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Судом встановлено, позивачем не спростовано, що в спірному випадку суми сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до платіжних доручень із призначенням платежу в рахунок сплати поточних грошових зобов'язань з податку на додану вартість контролюючим органом зараховувались на погашення податкового боргу, що виник раніше, без врахування визначеного в платіжних документах призначення платежу.
При цьому, при визначенні суми недоїмки з податку на додану вартість контролюючим органом врахована наявність не тільки самостійно узгоджених платником грошових зобов'язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період жовтень 2017 року, грудень 2017 року, березень 2017 року, червень 2017 року, січень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, травень 2017 року, травень 2018 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, листопад 2017 року, квітень 2018 року, липень 2017 року, квітень 2017 року, уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а й грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002202320 від 07.10.2011, узгодженого за результатами оскарження в судовому порядку (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 у справі № 2а-0470/14012/11).
Твердження позивача, що строк сплати грошового зобов'язання за означеним податковим повідомленням-рішенням № 0002202320 від 07.10.2011 сплинув 07.10.2014, вірно не прийняті судом першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пп.56.17.5 п.56.17 ст.56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (пп.56.17.1 п.56.17 ст.56 ПК України);
днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (пп.56.17.2 п.56.17 ст.56 ПК України).
За правилами п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, оскільки в даному випадку рішення у справі № 2а-0470/14012/11 набрало законної сили 14.10.2014, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість доводів позивача, що строк сплати зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002202320 від 07.10.2011, сплинув 07.10.2014.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП (інтегрованій картці платника) окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Згідно даним інтегрованої картки платника - позивача у справі податкове повідомлення-рішення № 0002202320 від 07.10.2011 відображено контролюючим органом із граничним терміном сплати 08.02.2017.
З цього приводу апеляційний суд також погоджується з судом першої інстанції про помилковість доводів позивача щодо безпідставного врахування відповідачем грошового зобов'язання згідно вказаного вище податкового повідомлення-рішення при розрахунку суми штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, предметом розгляду даної справи є несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто порушення граничних строків сплати таких зобов'язань, що призвело до нарахування контролюючим органом штрафу, а не встановлення факту наявності податкового боргу або його стягнення.
З огляду на встановлені у справі обставини є вірним висновок контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, про порушення позивачем строку сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість враховуючи, що погашення податкового боргу правомірно проводилось в календарній черговості у зв'язку з наявністю у платника податків податкового боргу, що виник раніше.
Аналіз наведеної вище норми п.87.9 ст. 87 ПК України свідчить, що контролюючий орган наділений повноваженнями самостійно зараховувати в рахунок погашення податкового боргу кошти платника з черговістю його виникнення, що в свою чергу не виключає відповідальність платника у вигляді застосування до нього санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №160/9493/18 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко