ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.07.2019Справа № 910/4264/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Бонус"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпром"
про стягнення 36 121,92 грн.
за участю представників:
від позивача: Мороз І.В.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Бонус" (далі - ТОВ "ЮК "Бонус", позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпром" (далі - ТОВ "Вудпром", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 36 121,92 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору перевезення вантажів № 14400 від 01.08.2018 р. в частині оплати послуг перевезення, виконаних ТОВ «Мікс Агро». Право вимоги на вказане грошове зобов'язання було відступлене позивачу (ТОВ "ЮК "Бонус") від ТОВ «Мікс Агро» за договором відступлення права вимоги (цесії) № 17265 від 27.02.2019 р.
У позові ТОВ "ЮК "Бонус" просить суд стягнути з ТОВ "Вудпром" заборгованість з оплати вартості наданих послуг у сумі 27 377,40 грн., пеню у сумі 6 170,69 грн., інфляційне збільшення суми боргу у сумі 2 058,22 грн., 3 % річних у сумі 515,61 грн., а всього - 36 121,92 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2019 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини його неявки визнані судом неповажними.
Суд, розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2018 р. між ТОВ «Мікс Агро» (виконавець) та ТОВ "Вудпром" (замовник) був укладений договір перевезення вантажів № 14400 (далі - договір перевезення). Відповідно до умов цього договору виконавець виконує для замовника перевезення вантажів в межах України на умовах, визначених цим договором (п. 1.1).
Перевезення вантажів автомобілями виконується виконавцем на підставі заявок, що подає замовник (п. 2.1 договору перевезення). Надання послуг підтверджується складенням актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (п. 1.2).
Вартість транспортних послуг за цим договором вказується в рахунках-фактурах та актах виконаних робіт (п. 3.1 договору перевезення). Розрахунки між виконавцем та замовником здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 банківських днів після виконання послуг з перевезення за відповідною заявкою (п. 3.2).
Договір перевезення діє з 01.08.2018 р. по 01.08.2019 р. (п. 6.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявки на перевезення вантажу від 06.08.2018 р. ТОВ «Мікс Агро» зобов'язався надати замовнику - ТОВ "Вудпром" транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: с. Прилісне, Волинська обл. - с. Ірдинь, Черкаська обл., дата прибуття: 07.08.2018 р.; а також за заявкою від 07.08.2018 р. за маршрутом: с. Прилісне, Волинська обл. - смт. Коцюбинське, Київська обл, дата прибуття: 09.08.2018 р.
Судом встановлено, що ТОВ «Мікс Агро» надав відповідачу передбачені заявками від 06.08.2018 р. та від 07.08.2018 р. послуги з перевезення вантажу на загальну суму 27 377,40 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 468 від 07.08.2018 р., № 468 від 07.08.2018 р., підписаними відповідачем без зауважень.
Однак, відповідач зі свого боку, зобов'язання з оплати вартості наданих послуг ТОВ «Мікс Агро» не виконав, вартість послуг з перевезення вантажу не сплатив. Таким чином, за договором перевезення № 14400 від 01.08.2018 р. у ТОВ "Вудпром" утворилась заборгованість перед ТОВ «Мікс Агро» у сумі 27 377,40 грн.
У подальшому, як встановлено судом, між ТОВ «Мікс Агро» (цедент) та ТОВ "ЮК "Бонус" (цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) № 17265 від 27.02.2019 р. (далі - договір відступлення права вимоги). Відповідно до умов цього договору цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові на суму 27 377,40 грн., яке виникло між цедентом та ТОВ "Вудпром" (боржник) за договором перевезення № 14400 від 01.08.2018 р. та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 468 від 07.08.2018 р.; № 468 від 07.08.2018 р. (п. 1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 27.02.2019 р., п.п. 2, 3 договору).
Копії документів, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною (п. 4).
Договір відступлення права вимоги вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін (п. 9).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору, 28.02.2019 р. ТОВ "ЮК "Бонус" листом повідомило боржника - ТОВ "Вудпром" про відступлення новому кредитору - ТОВ "ЮК "Бонус" права вимоги за договором перевезення.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Ураховуючи наведені норми законодавства та умови договору відступлення права вимоги, суд встановив, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимагати від боржника - ТОВ "Вудпром" належного виконання зобов'язань за договором перевезення № 14400 від 01.08.2018 р. щодо сплати вартості послуг перевезення у межах відступленої суми - 27 377,40 грн.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості у сумі 27 377,40 грн. перед позивачем або первісним кредитором - ТОВ «Мікс Агро», як передбачено договором відступлення права вимоги, суду не надав, доводів позивача не спростував. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Вудпром" заборгованості у сумі 27 377,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 6 170,69 грн., нараховану за прострочення грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Так, у пункті 5.2 договору перевезення сторони домовились, що у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором, винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.
Також відповідно до п. 5 договору відступлення права вимоги до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника, в тому числі право на стягнення усіх штрафних санкцій, пені, 3 % річних та індексу інфляції.
За таких обставин, ТОВ "ЮК "Бонус" набуло право вимоги від ТОВ "Вудпром" сплати пені за невиконання ним обов'язку оплатити послуги перевезення за договором № 14400 від 01.08.2018 р.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 6 170,69 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.
Крім того, ТОВ "ЮК "Бонус" просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 2 058,22 грн. та 3 % річних у сумі 515,61 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так само, відповідно до п. 5 договору відступлення права вимоги ТОВ "ЮК "Бонус" набуло права вимагати від ТОВ "Вудпром" сплати інфляційних втрат та 3 % річних, а тому вимоги про стягнення матеріальних втрат є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши власний перерахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 2 058,22 грн. та 3 % річних у сумі 515,61 грн., тобто у сумах, яких просить стягнути позивач.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 202, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Бонус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпром" про стягнення заборгованості у сумі 36 121,92 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпром" (03115, м. Київ, Святошинська площа, буд. 1, кв. 237, ідентифікаційний код 37395329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Бонус" (02116, м. Київ, вул. Волкова, буд. 22, кв. 62, ідентифікаційний код 40904740) заборгованість у сумі 27 377 (двадцять сім тисяч триста сімдесят сім) грн. 40 коп., пеню у сумі 6 170 (шість тисяч сто сімдесят) грн. 69 коп., інфляційне збільшення боргу у сумі 2 058 (дві тисячі п'ятдесят вісім) грн. 22 коп., 3 % річних у сумі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 61 коп., судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 1 липня 2019 року.
Повний текст рішення складений 11 липня 2019 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.