12.07.2019 м.Дніпро Справа № 15/5009/1800/11
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Антоніка С.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Галантос”, м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 про поновлення та зупинення провадження у справі №15/5009/1800/11
за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ
до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіто”, м. Запоріжжя, правонаступник відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю “Галантос”,м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіто Дніпро”, м. Дніпро
про: звернення стягнення на майно та зобов'язання вчинити певні дії
В судовому засіданні Господарського суду Запорізької області 18.06.2019 у справі №15/5009/1800/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіто”, м. Запоріжжя, правонаступник відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю “Галантос”,м. Дніпро, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіто Дніпро”, м. Дніпро про: звернення стягнення на майно та зобов'язання вчинити певні дії, представником відповідача було подано заяву про відвід судді Топчій О.А.
Ухвалю суду від 18.06.2019 вищевказану заяву ТОВ “Галантос” про відвід судді Топчій О.А. у даній справі залишено без задоволення, зупинено провадження у справі №15/5009/1800/11 до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Топчій О.А. іншим складом суду.
Ухвалою суду від 19.06.2019 у справі № 15/5009/1800/11 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Галантос” про відвід судді Топчій Олени Анатоліївни у справі № 15/5009/1800/11 залишено без задоволення.
За наведених обставин на підставі ч. 1 ст. 230 ГПК України у суду виникла необхідність поновлення провадження у справі. В той же час на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла апеляційна скарга від ТОВ “Галантос” на ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.08.2016, від 12.09.2016, від 22.03.2017 та від 15.05.2019 у справі № 15/5009/1800/11.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 поновлено провадження у справі №15/5009/1800/11. Зупинено провадження у справі № 15/5009/1800/11 до перегляду ухвал господарського суду Запорізької області від 15.08.2016, від 12.09.2016, від 22.03.2017 та від 15.05.2019 у справі №15/5009/1800/11 в апеляційному порядку. Справу направлено до Центрального апеляційного господарського суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 24.06.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю “Галантос” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у справі №15/5009/1800/11 та передати справу на розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю “Галантос” було подало апеляційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.08.2016, 12.09.2016, 14.11.2016, 22.03.2017 та від 15.05.2019 у справі №15/5009/1800/11. Заяву ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2015 № 15/5009/1800/11 за нововиявленими обставинами залишити без розгляду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2019 подання ТОВ “Галантос” апеляційної скарги на ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.08.2016, 12.09.2016 про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2015, ухвали від 22.03.2017 і від 15.05.2019 про прийняття заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2015 у справі №15/5009/1800/11 - визнано зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу ТОВ “Галантос”, м. Дніпро повернуто скаржнику.
ТОВ “Галантос”попереджено, що при зловживанні в подальшому процесуальними правами, апеляційним судом може бути застосовано до нього заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Добросовісною має вважатися сумлінна і чесна поведінка сторони, при виконанні суб'єктивних обов'язків і здійснення суб'єктивних прав, уникаючи порушення прав іншої сторони та дій, що можуть ускладнити судовий розгляд.
У статті 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року зазначено, що зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов'язками та відповідно може впливати на хід розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
У рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», в якому Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011
Ухвала Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 про зупинення провадження у справі у зв'язку з направленням матеріалів справи до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою учасника справи на процесуальні ухвали господарського суду вичерпує свою дію за наслідком прийняття Центральним апеляційним господарським судом ухвали від 01.07.2019 про повернення апеляційної скарги і повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
Подання ТОВ “Галантос” апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у справі №15/5009/1800/11, колегія суддів вважає зловживанням особою (відповідачем) процесуальними правами, що полягає в оскарженні судового рішення, дія якого закінчилася станом на момент повернення апеляційної скарги відповідачу на зазначене судове рішення та повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, що спрямовано на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, оскільки відповідач у справі звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, яка вичерпала свою дію у зв'язку з поверненням матеріалів даної справи до Господарського суду Запорізької області.
Такі дії ТОВ “Галантос” створюють перешкоди у справедливому розгляді в межах розумного строку матеріалів заяви ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2015 у справі № 15/5009/1800/11.
Вищий господарський суд України в п. 3.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу, зокрема, апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній.
Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відтак, в даному випадку, подання апеляційної скарги на ухвалу суду дія якої закінчилась (вичерпана) розцінюється судом як безпідставне, невиправдане затягування і перешкоджання розгляду справи та у даному випадку визнається судом, як зловживання процесуальними правами в порядку п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 3ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частина 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України безпосередньо покладає на суд обов'язок вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами, під які у розумінні п. 1 цієї статті у повній мірі підпадають дії Товариства з обмеженою відповідальністю “Галантос” з подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019р.
Частиною 1 ст. 131 Господарського процесуального України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф (ч. 1 ст. 132 ГПК України).
Центральний апеляційний господарський суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Галантос” в порушення ч. 1ст. 43 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зловживає своїми процесуальними правами, а тому апеляційну скаргу від 05.07.2019 слід повернути скаржнику.
Керуючись ст.ст. 43,131, 132, 234,235,281,287 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Подання Товариством з обмеженою відповідальністю “Галантос”, м. Дніпро апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 про поновлення та зупинення провадження у справі №15/5009/1800/11 - визнати зловживанням процесуальними правами.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Галантос”, м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 про поновлення та зупинення провадження у справі №15/5009/1800/11 повернути скаржнику.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга від 05.07.2019р. з додатками на 9 арк.., в т. ч. платіжна квитанція №21531020 від 05.07.2019.
Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю “Галантос”, що при зловживанні в подальшому процесуальними правами, апеляційним судом може бути застосовано до нього заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г.Іванов
Суддя С.Г.Антонік