25 червня 2019 року Справа № 915/464/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі трейд груп”, Рильський провулок, будинок 4, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 36716332)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фермерське господарство “Рідний край”, вул. Шевченка, будинок 59-а, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 35722984)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів”, вул. Прокопенка, 10, м. Ромни, Сумська область, 42006 (код ЄДРПОУ 00955880)
про стягнення грошових коштів в сумі 556 576, 23 грн.
за участю представників:
від позивача: Петруша О.В. (довіреність № 11/94 від 20.05.2019 року)
від відповідача: представники не з'явились
від третьої особи: представники не з'явились
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерджі трейд груп” з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фермерське господарство “Рідний край” грошові кошти в розмірі 556 576, 23 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019 року позовну заяву ТзОВ “Енерджі трейд груп” (вх. № 3380/19 від 04.03.2019 року) до відповідача ТзОВ “Фермерське господарство “Рідний край” про стягнення грошових коштів в сумі 556 576, 23 грн. залишено без руху.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 02.05.2019 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів”.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.05.2019 року відмовлено ТзОВ “Енерджі трейд груп” у задоволенні клопотання (вх. № 6210/19 від 17.04.2019 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 915/464/19, у зв'язку з відсутністю технічної можливості.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.05.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 21.05.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.05.2019 року задоволено клопотання позивача ТзОВ “Енерджі трейд груп” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.05.2019 року задоволено клопотання третьої особи ДП Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” про участь у судовому засіданні 21.05.2019 року в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.05.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 30.05.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/464/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 25.06.2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.06.2019 року задоволено клопотання позивача ТзОВ “Енерджі трейд груп” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 25.06.2019 року не з'явились.
Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 183). Причини неявки суду не повідомлені.
Ухвали господарського суду Миколаївської області, направлені на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фермерське господарство “Рідний край”, вул. Шевченка, будинок 59-а, м. Миколаїв, 54001 (адреса вказана в позовній заяві та Витязі з ЄДРЮОФОП) повернуті до суду поштовою установою із відмітками «за закінченням терміну зберігання», «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (арк. 116-119, 170-172, 184-190).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019 року відмовлено позивачу ТзОВ “Енерджі трейд груп” в задоволенні заяви вх. № 9828/19 від 12.06.2019 року про поновлення строку для збільшення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019 року заяву позивача ТзОВ “Енерджі трейд груп” про збільшення позовних вимог у справі (вх. № 9827/19) залишити без розгляду.
В судовому засіданні 25.06.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
Заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поруки № С/2018-117/П від 29.11.2018 року, укладеного між сторонами, за яким відповідач поручився за виконання споживачем ДП ДАК “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” грошового зобов'язання по договору № П-173/2016 від 18.08.2016 поставки природного газу, внаслідок чого заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за поставлений природний газ, пені та 3 % річних відповідно до умов договору та вимог законодавства. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 173, 174, 193, 231 ГК України, ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 599, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та умовами договорів.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Правова позиція третьої особи.
Третя особа не скористалась наданим ст. 168 ГПК України правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
18.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерджі трейд груп” (постачальник) та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” (споживач) було укладено договір поставки природного газу № П-173/2016 (арк. 66-70).
Відповідно до 9.1 Договору договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині поставок газу до 31.12.2016 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. Якщо жодна із сторін протягом 30 днів до закінчення терміну дії даного договору не сповістить іншу сторону в письмовому вигляді про його розірвання, термін дії договору буде автоматично продовжуватись на кожен наступний рік.
До договору між сторонами було укладено додаткові угоди № 1 від 20.09.2016 року, № 2 від 20.10.2016 року, № 3 від 21.11.2016 року, № 2017-1 від 16.12.2016 року, № 2017-2 від 25.01.2017 року, № 2017-3 від 25.02.2017 року, № 2017-4 від 25.03.2017 року, № 2017-5 від 25.04.2017 року, № 2017-6 від 25.04.2017 року, № 2017-7 від 25.07.2017 року, № 2017-10 від 27.09.2017 року, № 2017-11 від 23.10.2017 року, № 2017-12 від 21.11.2017 року, № 2018-01 від 28.12.2017 року, № 2018-02 від 22.01.2018 року, № 2018-3 від 20.02.2018 року, № 2018-4 від 20.03.2018 року, № 2018-05 від 12.07.2018 року, № 2018-05 від 21.08.2018 року, № 2018-06 від 12.09.2018 року, № 2018-07 від 24.09.2018 року, № 2018-08 від 22.10.2018 року, якими сторони змінювали ціну газу, обсяги газу, реквізити сторін (арк. 71-93).
Договір та додаткові угоди підписані та скріплені печатками сторін.
Умовами договору поставки сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2016 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах передбачених даним договором.
Відповідно до п. 5.1 та 5.1.1 Договору порядок оплати встановлюється наступним чином:
Споживач зобов'язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника на наступних умовах:
- 30 % вартості - до 10 числа місця поставки природного газу;
- 30 % вартості - до 20 числа місця поставки природного газу;
- 30 % вартості - до 30/31 місця поставки природного газу.
- остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).
Відповідно до п. 2 договору (в редакції додаткової угоди № 2018-01 від 28.12.2017 року) в зв'язку з продовженням дії договору на 2018 рік сторони погодили річні обсяги постачання природного газу на 2018 рік на наступному рівні: постачальник передає споживачу в 2018 році природний газ в обсязі 225,000 тис. куб. м., в тому числі за місяцями (тис. м куб.): січень 20,000 тис., лютий 10, 000 тис., березень 10,000 тис., квітень 5, 000 тис., травень 0,000 тис., червень 0,000 тис., липень 0,000 тис., серпень 0,000 тис., вересень 50, 000 тис., жовтень 50, 000 тис., листопад 50,000 тис., грудень 30,000 тис. Вказані обсяги є плановими та можуть зменшуватись або збільшуватись в порядку, передбаченому договором (арк. 85)
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору передано, а третьою особою ДП ДАК “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” прийнято у власність природний газ на загальну суму 874 018, 16 грн. за період з жовтня по грудень 2018 року включно, що підтверджується Актами приймання - передачі природного газу (арк. 97-99), а саме:
- акт приймання - передачі природного газу № 00000007075 від 31.10.2018 року на суму 673 671, 40 грн. (в силу п. 5.1, 5.1.1 договору остаточний розрахунок за природний газ мав бути здійснений до 05.11.2018 року);
- акт приймання - передачі природного газу № 00000007850 від 30.11.2018 року на суму 180 823, 43 грн. (в силу п. 5.1, 5.1.1 договору остаточний розрахунок за природний газ мав бути здійснений до 05.12.2018 року);
- акт приймання - передачі природного газу № 00000009191 від 31.12.2018 року на суму 19 523, 33 грн. (в силу п. 5.1, 5.1.1 договору остаточний розрахунок за природний газ мав бути здійснений до 05.01.2019 року).
Акти підписані та скріплені печатками сторін.
ДП ДАК “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” оплату за отриманий природний газ проведено частково на загальну суму 404 795, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (арк. 105-108), а саме:
- платіжне доручення № 4268 від 09.11.2018 року на суму 100 000, 00 грн.;
- платіжне доручення № 4294 від 15.11.2018 року на суму 100 000, 00 грн.;
- платіжне доручення № 4298 від 19.11.2018 року на суму 100 000, 00 грн.;
- платіжне доручення № 4426 від 07.02.2019 року на суму 104 795, 00 грн.
Отже, заборгованість ДП ДАК “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” перед позивачем з урахуванням переплати станом на 31.10.2018 року в сумі 48 026, 78 грн. (відображеної в підписаному позивачем акті звірки взаєморозрахунків та яка не заперечується позивачем) становить 421 196, 38 грн. (874 018, 16 грн. - 404 795, 00 грн. - 48 026, 78 грн.).
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказано вище, позивачем передано, а ДП ДАК “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” отримано природний газ в період з жовтня по грудень 2018 року включно на загальну суму 874 018, 16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (арк. 97-99).
ДП ДАК “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” частково сплатив за отриманий природний газ. Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 421 196, 38 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Судом встановлено, що ДП Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” свої зобов'язання в частині здійснення своєчасної оплати за отриманий газ не виконав, у зв'язку з чим позивачем нараховано 3 % річних та пеню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).
Позивачем нараховано ДП ДАК “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” 5 343, 94 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 10.10.2018 року по 26.02.2019 року (арк. 44-45).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до п. 6.2, п. 6.2.1 Договору в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу: споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Позивачем нараховано ДП Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” 130 035, 91 грн. - пені від суми заборгованості за період з 10.10.2018 року по 26.02.2019 року (арк. 44-45).
29.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енерджі трейд груп” (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фермерське господарство “Рідний край” (поручитель) та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Роменський комбінат хлібопродуктів” (боржник) було укладено договір поруки № С/2018-117/П (арк. 94-96)
Відповідно до п. 6.1 Договору це договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє два місяці з моменту терміну остаточної оплати за поставлений у грудні 2018 року природний газ.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Умовами договору поруки сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору згідно з цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошових зобов'язань по договору на поставку природного газу № П-173/2016 від 18.08.2016 року, укладеного між кредитором та боржником, з урахуванням додаткових угод, листів до договору (далі - основний договір).
Відповідно до п. 1.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за порушення грошового зобов'язання боржником по оплаті поставленого кредитором боржнику газу у жовтні, листопаді та грудні 2018 року.
Відповідно до п. 1.3 Договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи основного боргу, процентів, пені, штрафу, які передбачені основним договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, передбаченого основним договором, поручитель відповідає перед кредитором за порушення божником цього зобов'язання.
Відповідно до п. 2.2 Договору у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання в строки, обумовлені основним договором, поручитель зобов'язується виконати дане зобов'язання перед кредитором шляхом перерахування суми вартості наданих послуг на розрахунковий рахунок кредитора в термін до 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання вимоги кредитора.
Як вказано вище, остаточний розрахунок по акту приймання - передачі природного газу № 00000009191 від 31.12.2018 року на суму 19 523, 33 грн. в силу п. 5.1, 5.1.1 договору поставки мав бути здійснений до 05.01.2019 року.
Отже, в силу п. 6.1 договору поруки цей договір діяв два місяці з моменту терміну остаточної оплати за поставлений у грудні 2018 року природний газ, тобто до 05.03.2019 року.
Позивач вказує, що 30.11.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача ТзОВ «Фермерське господарство “Рідний край» вимогу № вих/1407, в якій позивач вимагав від поручителя сплатити суму основного боргу в розмірі 325 644, 70 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту отримання даної вимоги (арк. 103).
Позивач у заяві про усунення недоліків (вх. № 4773/19 від 25.03.2019 року) повідомив суд, що вимога № 1407 від 30.11.2018 року надіслана відповідачу засобом електронної пошти, відповідно надати підтвердження відправлення позивач не має можливості (арк. 64-65).
Враховуючи викладене, в силу ст. 74, 76, 77 ГПК України факт виставлення позивачем відповідачу вимоги № 1407 від 30.11.2018 року по договору поруки є недоведеним належними доказами, оскільки умовами договору поруки не передбачено виставлення вимоги до поручителя шляхом надіслання електронною поштою. Крім того, в суду відсутня можливість встановлення дати її отримання поручителем (жодних доказів на підтвердження вказаної обставини позивачем суду не подано).
Судом також встановлено наступне.
22.02.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача ТзОВ «Фермерське господарство “Рідний край» вимогу № вих/1779, в якій позивач вимагав від поручителя сплатити суму основного боргу в розмірі 421 196, 16 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту отримання даної вимоги (арк. 104).
Вимога № 1779 виставлена лише на суму основного боргу. Вимога про сплату пені та 3 % річних позивачем поручителю не виставлялась.
Факт направлення вимоги № 1779 підтверджується описом вкладення, поштовою квитанцією та накладною за № 0100107383756. Фактично вимога була відправлена 26.02.2019 року (арк. 48).
За результатом відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0100107383756 поштове відправлення 14.03.2019 року повернуто за зворотною адресою (арк. 191).
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 року днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
За таких обставин, в спірному випадку днем пред'явлення вимоги кредитором ТзОВ "Енерджі Трейд Груп" поручителю ТзОВ "ФГ "Рідний край" є 14.03.2019 року (дата оформлення поштовим підприємством повідомлення про те, що відправлення не вручено).
Враховуючи вищевикладене, кредитором пред'явлено вимогу після закінчення строку дії договору поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 555 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Умовами договору поставки (основне зобов'язання) сторони чітко погодили строки виконання зобов'язання з оплати за поставлений газ (до 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки). Умовами п. 6.1 договору поруки сторони також чітко погодили як строк його дії (в спірному випадку до 05.03.2019), так і строк виконання поручителем зобов'язання з оплати (протягом трьох робочих днів з моменту отримання вимоги поручителем - п. 2.2 договору поруки). Кредитор (позивач) фактично звернувся до поручителя (відповідача) після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.
Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право (постанова ВС України від 17 вересня 2014 року у справі N 6-6цс14; постанова ВП ВС від 17.04.2018 року по справі № 545/1014/15-ц (провадження № 14-54 цс 18)).?
Позивач ТзОВ "Енерджі Трейд Груп" фактично пред'явив вимогу поручителю ТзОВ "ФГ "Рідний край" поза межами строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України (поза межами строку дії договору поруки), відтак, не може просити про захист у судовому порядку його права на виконання основного зобов'язання поручителем.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, у зв'язку з чим в позові слід відмовити.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 8 348, 65 грн. слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.07.2019 року.
Суддя Е.М. Олейняш