ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2019Справа № 905/622/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця»
про стягнення 57 055,19 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення 57 055,19 грн. вартості нестачі вугілля, переданого на перевезення відповідачу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.04.2019 матеріали справи були передані за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
10.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивачем додано до позовної заяви комерційні акти складені з порушенням Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, та останні не є належними доказами по справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
У жовтні 2018 позивач відповідно до Технічних умов завантажив вугілля кам'яне Г(Г2)Р(0-200) у вагони № 61841037 вагою 70000 кг, № 56236367 - 69000 кг, № 62256334 - 70000 кг по накладній № 52236585 від 09.10.2018; у вагон № 68730738 - 71000 кг по накладній №52320470 від 15.10.2018; у вагони № 63281778 - 70000 кг, № 61843744 - 69800 кг по накладній № 52304441 від 14.10.2018 та передав вказаний вантаж для перевезення відповідачеві.
Згідно з накладними № 52236585, № 82320470, № 52304441 відповідач прийняв у позивача на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов'язався доставити його на станцію Роя Донецької залізниці ДТЕК Курахівське ТЕС.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Абзацом 8 ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут), визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення
Згідно зі статтею 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Вантаж прибув на станцію Роя Донецької залізниці у справних вагонах. Після прибуття вагонів на вказану станцію, за участю начальника / в.о. станції, комерційного агента та прийомоздавальника проведено контрольне переважування товару та встановлено недостачу вугілля у вагоні № 61841037 вагою 6900 кг, у вагоні № 56236367 - 7420 кг, у вагоні № 62256334 - 6650 кг, у вагоні № 68730738 - 3280 кг, у вагоні № 63281778 - 9250 кг та у вагоні № 61843744 - 7004 кг, що перевищує норму природних втрат (2 % від маси вантажу). У вагонах № 61841037 та № 56236367 над 5,6,7 люком є поглиблення розміром 300*160*40, у вагоні № 62256334 над 2-6 люком є поглиблення на ширину вагону, глибиною 60 см, у вагоні № 68730738 над 1-2 люком є поглиблення на ширину вагону, глибиною 80 см, у вагоні № 63281778 над люком 1-7 є поглиблення довжиною 12,5 м, шириною 2,8 м, глибиною 1,0 м, у вагоні № 61843744 над люком 1-7 є поглиблення довжиною 10,7 м, шириною 2,8 м, глибиною 0,9 м.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі комерційними актами № 481001/197, № 481001/198, № 481001/199 від 15.10.2018, № 481001/200 від 17.10.2018, № 493102/63 та № 493102/64 від 18.10.2018, які складені у відповідності з Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
Відповідно до вимог статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вказаних вагонах проведений позивачем відповідно до Правил перевезення вантажів (фактична вага отриманого вантажу за вирахуванням допустимих природних втрат, помножена на вартість 1 тони відвантаженого вугілля) та становить: по вагону № 61841037 - 8861,26 грн., №56236367 - 9529,06 грн., № 62256334 - 8540,20 грн., № 68730738 - 7093,72 грн., №63281778 - 13106,70 грн., № 61843744 - 9924,25 грн., на загальну суму 57055,19 грн., що зафіксовано у відповідних комерційних актах.
Вартість 1 тони вугілля розрахована позивачем на підставі акту приймання-передачі та рахунку-фактури № 90677837 від 24.10.2018 згідно накладної № 52236585 (досильні накладні № 52304383, №52303930) з урахуванням знижок за показники якості, в т.ч. 20 % ПДВ за 1 тону, становить 1284,24 грн., згідно накладної № 52320470 - 2162,72 грн. та згідно накладної № 52304441 - 1416,94 грн.
Відповідно до статті 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно з приписами статті 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову (пункт "б" статті 130 Статуту). Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред'явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу (частина третя статті 133 Статуту).
З аналізу наведених положень Статуту слідує, що перелік доказів стосовно спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, установлено ст. 130 та 133 Статуту, які не передбачають обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Таким чином, оскільки до матеріалів справи позивачем, як вантажоодержувачем, додано відповідний рахунок відправника на загальну суму 57 055,19 грн., який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу - вугілля кам'яного Г(Г2)Р(0-200), то з урахуванням ст. 115, 130, 133 Статуту, вимоги позивача щодо вартості нестачі вантажу є належним чином обґрунтованими.
Відповідно до приписів ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Таким чином, заперечення відповідача щодо наявності не всіх підписів на комерційних актах не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за втрату вантажу, оскільки останній не довів що така втрата сталася не з його вини.
Згідно положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст.22 ЦК України).
Частиною 1 статті 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.2 ст.22 ЦК України).
Вину у недостачі спірного вантажу на суму 57 055,19 грн., яка є доведеною з огляду та обставини, встановлені вищеописаним комерційними актами відповідач належними засобами доказування не спростував і також не довів, що нестача вантажу виникла з незалежних від нього причин.
Частинами 1 та 2 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості нестачі вантажу у розмірі 57 055,19 грн.
Відповідно до ст. 76 ГПК України господарський суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 86, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна,22; ідентифікаційний код 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська,1-а; ідентифікаційний код 37014600) 57 055 (п'ятдесят сім тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 19 коп. збитків та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Полякова