ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.06.2019Справа № 910/2701/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., за участі секретаря судового засідання Яценко Я. М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (вул.Михайла Бойчука, буд.4-б, м.Київ, 01103, код ЄДРПОУ 03346331)
до Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" в особі голови комісії з припинення або ліквідатор Шапірко Наталія Віталіївна (вул. Заслонова, буд.3, м.Київ, 02096, код ЄДРПОУ 14315687)
про включення вимог у розмірі 997 217,15 грн. до передавального акту
Представники: згідно протоколу судового засідання
Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Господар Дарницького району міста Києва" в особі голови комісії з припинення або ліквідатор Шапірко Наталія Віталіївна про включення вимог у розмірі 997 217,15 грн. до передавального акту.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача направлена вимога від 27.12.2018 № 3470/19 про сплату боргу та визнання позивача кредитором відповідача з грошовими вимогами в розмірі 997 217,15 грн. Проте, відповідачем відповіді на вимогу позивача не надано, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.04.2019.
02.04.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що позивач звернувся до відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог з пропуском строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів.
У підготовчому судовому засіданні 02.04.2019 оголошено перерву на 14.05.2019.
19.04.2019 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив, у якому просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
У підготовчому судовому засіданні 14.05.2019 оголошено перерву на 28.05.2019.
24.05.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав заперечення, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
28.06.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.
Ухвалою від 28.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2019.
У судове засідання, призначене на 20.06.2019, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 27.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
02.10.2002 між Відкритим акціонерним товариством "Київгаз", змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Київгаз" (далі - позивач) та Комунальним підприємством «Господар Дарницького району міста Києва» (далі - відповідач) укладено договір № 7118602 на постачання природного газу, предметом якого є постачання природного газу, технічне обслуговування і ремонт газопроводів, газового обладнання житла, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні відповідача, перелік якого зазначається в додатку № 1 до договору, та їх оплата.
На виконання умов договору позивач, за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року (включно) поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 037 857,84 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу з вересня 2014 по листопад 2014.
У відповідності до пункту 2.9. договору встановлено, що відповідач зобов'язується здійснити оплату позивачу вартості спожитого мешканцями газу в наступні строки: якщо одержувач (відповідач) користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяцем, забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців квартир - безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг. Якщо одержувач не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, перераховувати на рахунок постачальника суму, яку сплатили мешканці квартир за спожитий природний газ.
Згідно із п. 2.10 договору, сума коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню втрат за надання пільг та субсидій з оплати природного газу перераховувати постачальнику протягом 3-х банківських днів з дня отримання.
У разі нездійснення окремими мешканцями квартир до 10 числа кожного наступного за звітним місяця нарахованих їм платежів, або у разі не надходження коштів по відшкодуванню пільг та субсидій по оплаті за газ, одержувач повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення оплати за спожитий газ мешканцями квартир та уповноваженими установами та організаціями по відшкодуванню пільг та субсидій, а саме, шляхом стягнення заборгованості з боржників через суд.
Між сторонами підписаний акт звіряння розрахунків за послуги з газопостачання, згідно із якого станом на 01.04.2015 року по договору №67118602 від 01.12.2007 заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 054 634,37 грн.
Також, відповідач надав позивачу гарантійний лист вих. №3624 від 19.10.2015, відповідно до якого гарантувало позивачу сплату заборговані в сумі 878 018,17 грн.
Позивачем зазначено, що згідно довідки за запитом із сайту Міністерства юстиції України, відповідач перебуває в стані припинення з 31.08.2018, строк для пред'явлення вимог кредиторів визначено до 31.10.2018, головою комісії з реорганізації відповідача призначено Шапірко Н.В. визначено до 10.11.2018.
27.12.2018 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 3475/09 від 27.12.2018 про сплату боргу та визнання позивача кредитором відповідача з грошовими вимогами у 997 217,15 грн.
Однак, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, вимог позивача у сумі 997 217,15 грн. до передавального акта не включив, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як підтверджено наявними в матеріалами справи , позивач на виконання договору № 7118602 на постачання природного газу від 01.12.2007 у період з вересня 2014 року по листопад 2014 року (включно) поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 037 857,84 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів, з цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по договору №7118602 на постачання природного газу від 01.01.2002 у розмірі 997 217,15 грн.
Відповідачем у відзиві на позову, не наведено заперечень щодо суми заборгованості по договору №7118602 на постачання природного газу від 02.10.2002.
Судом встановлено, що згідно довідки за запитом із сайту Міністерства юстиції України, відповідач перебуває в стані припинення з 31.08.2018, строк для пред'явлення вимог кредиторів визначено до 31.10.2018, головою комісії з реорганізації відповідача призначено Шапірко Н.В. визначено до 10.11.2018.
У відповідності до ч. 1 ст.104 Цивільного кодексу України вказано, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно з частиною першої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Частиною 3 ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Як встановлено судом, 27.12.2018 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 3475/09 від 27.12.2018 про сплату боргу та визнання позивача кредитором відповідача з грошовими вимогами у 997 217,15 грн.
Відповідач вказує, що їм відмовлено у задоволенні вимоги позивача щодо включення до передавального акту, у зв'язку із пропуском строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів. Згідно із долученого до відзиву витягу з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" відправлення вказаного листа здійснено відповідачем 27.12.2019 .
У відповідності до ч. 1 ст. 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Згідно із ч. 3 ст. 107 Цивільного кодексу України передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Зі змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України).
У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов'язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов'язаннями в повному обсязі (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12).
При універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва праводавцю, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття окремих прав або обов'язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати. Вказана позиція наведена у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 по справі №910/1879/17.
У постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі №910/5811/16 викладено правову позицію про те, що згідно з частиною першої статті 107 ЦК України кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання. Тобто кредитор не наділений в силу Закону прямим обов'язком пред'являти кредиторські вимоги до юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №925/1143/17, в якій кредитор (позивач у справі) заявив свої кредиторські вимоги до боржника, який реорганізувався, після пропуску строку на заявлення кредиторських вимог та після складення комісією з реорганізації передавального акту, Верховним Судом вказано, що перебування боржника в стані припинення не припинило зобов'язання, у зв'язку з чим в силу статті 107 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов'язання так і включення кредиторських вимог за такими зобов'язаннями до передавального акту.
З урахуванням наведеного, оскільки у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників на підставі ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України шляхом універсального правонаступництва (переходять всі існуючі зобов'язання) позивач не наділений обов'язком звертатися до відповідача із вимогою про включення його кредиторських вимог до передавального акту.
За таких обставин, посилання відповідача на наявність у нього підстав для відмови включити до передавального акту кредиторські вимоги позивача, у зв'язку із пропущенням позивачем строку заявлення вказаних кредиторських вимог, визнаються судом безпідставними.
Суд зазначає, що статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, судом підлягає захисту право особи, що порушене іншими особами, чи не визнається.
З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, а тому, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом заявлення вимоги про зобов'язання відповідача в сумі 997 217,15 грн. до передавального акта, відповідає ефективному засобу захисту.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Комунальне підприємство "Господар Дарницького району міста Києва" в особі голови комісії з припинення або ліквідатор Шапірко Наталія Віталіївна (вул. Заслонова, буд.3, м.Київ, 02096, код ЄДРПОУ 14315687) включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (вул.Михайла Бойчука, буд.4-б, м.Київ, 01103, код ЄДРПОУ 03346331) в сумі 997 217 (дев'ятсот дев'яносто сім тисяч двісті сімнадцять) грн.. 15 коп. до передавального акту.
Стягнути з Комунальне підприємство "Господар Дарницького району міста Києва" в особі голови комісії з припинення або ліквідатор Шапірко Наталія Віталіївна (вул. Заслонова, буд.3, м.Київ, 02096, код ЄДРПОУ 14315687) на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (вул.Михайла Бойчука, буд.4-б, м.Київ, 01103, код ЄДРПОУ 03346331) 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 12.06.2019
Суддя Н.І. Ягічева