вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про видачу дубліката наказу
та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання
10.07.2019м. ДніпроСправа № 904/3606/14
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.
та представників:
від позивача: Пац В.О.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання
у справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (м. Павлоград, Дніпропетровської області)
про стягнення 2 753 774 грн. 36 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (далі - відповідач) 2 357 650 грн. 59 коп. заборгованості за природний газ поставлений на підставі договору №13/2323-БО-3 від 21.12.2012 купівлі-продажу природного газу протягом 01.01.2013 по 31.12.2013; пені у розмірі 289 599 грн. 62 коп., інфляційних втрат у розмірі 44 269 грн. 84 коп. та 3% річних у розмірі 62 254 грн. 32 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 у справі № 904/3606/14, яке набрало законної сили 28.07.2014, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 357 650 грн. 59 коп. заборгованості за природний газ, 289 599 грн. 62 коп. - пені, 44 269 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 62 254 грн. 32 коп. - 3% річних, та судовий збір у розмірі 55 075 грн. 49 коп.
На виконання вказаного рішення господарським судом Дніпропетровської області 28.07.2014 видано відповідний наказ, який стягувачем 14.08.2014 було пред'явлено на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції.
Від позивача надійшла заява (вх. суду № 26888/19 від 19.06.2019), у якій він просить суд поновити строк на пред'явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 та видати дублікат наказу № 904/3606/14 від 28.07.2014. В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на втрату виконавчого документу при направленні його з органів державної виконавчої служби.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2019 прийнято до розгляду заяву акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 по справі №904/3606/14 та призначено судове засідання на 27.06.2019.
У зв'язку з перебуванням судді Первушина Ю.Ю. у відпустці, на підставі пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2018 № 1009 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/3606/14.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019 вказану заяву по справі № 904/3606/14 передано для розгляду судді Фещенко Ю.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання прийнято та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2019.
У судове засідання 10.07.2019 з'явився представник позивача (заявника).
Представник відповідача у судове засідання 10.07.2019 не з'явилися, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 01.07.2019 відповідачу - 05.07.2019.
При цьому, судом наголошено, що неявка учасників не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 у справі № 904/3606/14 позов задоволено у повному обсязі та стягнуто з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 357 650 грн. 59 коп. заборгованості за природний газ, 289 599 грн. 62 коп. - пені, 44 269 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 62 254 грн. 32 коп. - 3% річних, та судовий збір у розмірі 55 075 грн. 49 коп.
На виконання вказаного рішення суд видано відповідний наказ суду від 28.07.2014.
Позивач у заяві про видачу дубліката виконавчого документу просить суд видати дублікат виконавчого документу № 904/3606/14 від 28.07.2014, у зв'язку з втратою виконавчого документу при направленні його з органів державної виконавчої служби та поновити строк для його пред'явлення.
Підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Заява про видачу дублікату наказу обґрунтована тим, що 23.03.2015 державним виконавцем відділом державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47004133 з примусового виконання наказу по справі № 904/3606/14 від 28.07.2014.
Оскільки заборгованість у розмірі 2 808 849 грн. 86 коп. боржником не погашена, будь-які інші документи, винесені державним виконавцем в межах вказаного виконавчого провадження на адресу стягувача не надходили, 12.02.2019 стягувач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про здійснення контролю за діями підпорядкованих органів державної виконавчої служби та надання інформації стосовно виконання вказаного судового рішення.
За наслідками перевірки 18.03.2019 на адресу стягувача листом № 34/10478 з Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області надійшла довідка щодо виконання вказаного виконавчого документа та витяг із Спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо виконавчого провадження № 47004569 з яких стягувану стало відомо, що 30.12.2015 державним виконавцем на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" в діючій на момент її винесення редакції Закону від 21.04.1999 № 606-ХІV винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Проте постанова державного виконавця від 30.12.2015 № 47004569 разом з наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 № 904/3606/14 на адресу стягувача від Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області не надходили.
Заявник зазначає, що факт неотримання стягувачем наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 № 904/3606/14 разом з постановою державного виконавця від 30.12.2015 № 47004569 підтверджується довідкою Управління діловодства НАК "Нафтогаз України" від 07.05.2019 № 36-33-19 (а.с. 115).
Однак, як зазначає заявник у поданій заяві, копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого документа не надходила на його адресу, внаслідок чого позивач позбавлений можливості повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Відповідно до частини 5 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Згідно зі статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) встановлений однорічний строк для пред'явлення наказу до виконання.
При цьому, 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закон України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").
Також, у заяві Акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить поновити пропущений строк для пред'явлення наказу по справі № 904/3606/14 від 28.07.2014 до виконання, у зв'язку з тим, що вказаний наказ втрачений, до виконання не пред'являвся.
Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Суд також наголошує, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду", та невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Тобто судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Більше того, норми статті 1291 Конституції України визначають, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Отже, на шляху виконання рішення суду не можуть чинитися перешкоди, та не може бути будь-яких виправдань невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання по справі № 904/3606/14 є обґрунтованою, а підстави для звернення з нею підтверджені належними доказами, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву, поновити строк для пред'явлення наказу та видати дублікат наказу.
Керуючись підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України, статтями 234, 235, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Задовольнити заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
2. Поновити строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 у справі № 904/3606/14.
3. Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 по справі № 904/3606/14 про стягнення з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 357 650 грн. 59 коп. - заборгованості за природний газ, 289 599 грн. 62 коп. - пені, 44 269 грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 62 254 грн. 32 коп. - 3% річних та судового збору у розмірі 55 075 грн. 49 коп.".
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 10.07.2019 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний - 11.07.2019.
Суддя Ю.В. Фещенко