вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.07.2019м. ДніпроСправа № 904/736/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» ( м. Дніпро)
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 96296,10грн.
Представники:
від позивача: Фурманюк І.В.
від відповідача: Стребкова О.А.
Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось з позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення штрафу у сумі 96296,10грн, нарахованого ним за несвоєчасну доставку відповідачем вантажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- у вересні 2018 року мало місце порушення відповідачем вимог ст. 41 Статуту залізниць України у вигляді прострочення доставки порожніх власних вагонів на адресу позивача за накладними №№ 33210808, 39571849, 39571872, 39581376, 39581384, 39581392, 39581400, 39581442, 39581459, 39581467, 39581475, 39581483, 39581491, 39581509, 39581517, 45532587, 39461959, 39461991, 33237678, 33237827, 39532163, 39532239, 39537261, 39537279, 41832544, 44071272, 42011312, 42011320, 42011338, 42011353, 42035378, 42035428, 45964558, 46017398, 46609038, 46721650, 46283388, 39660592, 39660642, 46478475, 46769717, 39820741, 39820766, 39656475, 39656483, 44203057, 46981601, 46981627, 46837779, 46837787, 47051743, 46494316, 47013677, 33467200, 33475310, 33475542, 33520156, 33521170, 39811245, 39811286, 44270114, 47233689, 42446476, 46920625, 47218953, 42625210;
- з урахуванням положень ст. 116 Статуту залізниць України сума штрафу склала 96296,10грн.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що:
- вагони, які було направлено на адресу ПРАТ «Північний ГЗК» за накладними №№ 44270114, 46478475, 47233689, є власністю АТ «Українська залізниця», а тому штраф за несвоєчасну доставку вантажів не нараховується з огляду на положення на ст. 116 Статуту залізниць України, ст. 2 Угоди про міжнародне вантажне сполучення;
- за накладною № 33521170 від 16.09.2018 штраф нараховано неправомірно, оскільки вагон знаходився під накопиченням на ст. Знамянка Одеської залізниці про що складено акт загальної форми та внесено відмітку в залізничну накладну.
Також, 27.06.2019 відповідач звернувся із клопотанням про зменшення розміру штрафу на 50%, посилаючись на те, що:
- залізниця перебуває у скрутному фінансовому становищі;
- відповідач виконує стратегічні завдання держави;
- рішеннями судів у справах №№ 904/4172/18, 904/768/19, 904/245/19, 910/3479/19, 904/767/19 було задоволено клопотанням залізниці про зменшення суми штрафу.
Позивач заперечує проти вказаного клопотання, посилаючись на те, що:
- відповідач не здійснив відповідних відміток про затримання вантажу;
- порушення доставки вантажу має системний характер;
- залізниця у 2017, 2018 р.р. мала прибуток;
- відповідачем не зазначено жодних обставин, які мають істотне значення для зменшення штрафу і відповідна зазначена позиція відображена у постановах Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №924/709/17 та від 04.12.2018 у справі №916/65/18.
В судовому засіданні 09.07.2019 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
В матеріалах справи містяться копії залізничних накладних №№ 33210808, 39571849, 39571872, 39581376, 39581384, 39581392, 39581400, 39581442, 39581459, 39581467, 39581475, 39581483, 39581491, 39581509, 39581517, 45532587, 39461959, 39461991, 33237678, 33237827, 39532163, 39532239, 39537261, 39537279, 41832544, 44071272, 42011312, 42011320, 42011338, 42011353, 42035378, 42035428, 45964558, 46017398, 46609038, 46721650, 46283388, 39660592, 39660642, 46478475, 46769717, 39820741, 39820766, 39656475, 39656483, 44203057, 46981601, 46981627, 46837779, 46837787, 47051743, 46494316, 47013677, 33467200, 33475310, 33475542, 33520156, 33521170, 39811245, 39811286, 44270114, 47233689, 42446476, 46920625, 47218953, 42625210.
Згідно з вказаними накладними у вересні 2018 року відповідачем здійснювалась доставка вагонів залізничних, що перевозяться на своїх осях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні вагони), на адресу приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 94549,74грн та відмовити в частині стягнення штрафу в розмірі 1746,36грн з таких підстав.
Відповідно до положень статті 307 Господарського кодексу України і статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 41 Статуту залізниць України встановлено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км. відповідно.
Згідно з пунктом 2.1 Правил, обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
В ході вирішення спору встановлено, що відповідачем за накладними №№ 33210808, 39571849, 39571872, 39581376, 39581384, 39581392, 39581400, 39581442, 39581459, 39581467, 39581475, 39581483, 39581491, 39581509, 39581517, 45532587, 39461959, 39461991, 33237678, 33237827, 39532163, 39532239, 39537261, 39537279, 41832544, 44071272, 42011312, 42011320, 42011338, 42011353, 42035378, 42035428, 45964558, 46017398, 46609038, 46721650, 46283388, 39660592, 39660642, 46769717, 39820741, 39820766, 39656475, 39656483, 44203057, 46981601, 46981627, 46837779, 46837787, 47051743, 46494316, 47013677, 33467200, 33475310, 33475542, 33520156, 39811245, 39811286, 42446476, 46920625, 47218953, 42625210 було прострочено доставку вантажу на дві та більше доби і з урахуванням викладених положень ст. 116 Статуту залізниць України належний до стягнення штраф за вказаними накладними складає 94549,74грн.
В той же час є неправомірним нарахування позивачем штрафу в розмірі 1746,36грн з урахуванням наступного.
Вагони, які слідували за накладними №№ 44270114, 46478475, 47233689 є власністю АТ «Укрзалізниця» (структурний підрозділ «ПВРЗ» (Панютинський вагоноремонтний завод), про що зазначено у графі 20 накладних «Найменування вантажу».
Згідно зі статтею 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини).
Пунктом 1 Загальних положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 визначено, що власний вагон - вантажний вагон, яким юридична особа (крім перевізника) або фізична особа - підприємець володіє на праві власності або іншій правовій підставі, що має загальномережеву нумерацію та ознаку в АБД ПВ «власний вагон».
У зв'язку з викладеним, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що статтею 116 Статуту залізниць України встановлена відповідальність за прострочення в доставці порожніх власних і орендованих вагонів, які не належать перевізнику. Законодавством не встановлена відповідальність перевізника перед вантажоодержувачем за несвоєчасну доставку рухомого складу, що належить ПАТ «Укрзалізниця», а тому відсутні підстави для застосування до відповідача вказаної суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажів.
На підставі зазначеного, штраф за накладними №№ 44270114, 46478475, 47233689 на загальну суму 1404,30грн нарахований неправомірно.
Також, суд зазначає, що стаття 116 Статуту є спеціальною нормою у даних відносинах, яка визначає відповідальність залізниці за невчасну доставку як вантажу, так і порожніх вагонів, які в даному випадку зазначені як окремий вид доставки, тому посилання позивача на те, що до спірних відносин стосовно цих накладних слід застосовувати ст.116 Статуту в частині визначення порожніх вагонів вантажем, не беруться судом до уваги.
Разом з тим, посилання відповідача на статтю 2 Угоди про міжнародне залізничне сполучення вантаж є безпідставним, оскільки в даному випадку мало місце переміщення вагонів в межах країни.
Відповідно до п. 4.1 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства.
Пунктом 4.2 Правил встановлено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць.
Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда.
Порожній власний вагон за накладною №33521170 затримувався на шляху прямування через технічні несправності, тобто з причин, що залежать від вантажовласника і в таких випадках, термін доставки, відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, збільшується на термін затримки, що трапилась не з вини залізниці.
Позивачем за вказаною накладною заявлено до стягнення штраф у розмірі 345,06грн.
На думку суду за наведеною накладною заявлено штраф неправомірно з урахуванням наступного.
За накладною № 33521170 від 16.09.2019 прийнято до перевезення за маршрутом Вишневе - Терни вагон № НОМЕР_1 , власності ООО «Лемтранс», про що зазначено у графі 20 накладної «Найменування вантажу». Вагон № 62312863 знаходився на станції Знамянка Одеської залізниці під накопиченням, що підтверджується актом загальної форми від 20.09.2018 №255.
Згідно з розрахунком відповідача за накладною № 33521170 норма доставки: 6 діб (3 доби на відстань 498 км) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 2 доби (на збільшення терміну доставки згідно з п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, про що зазначено в графі 49 накладної - тимчасова перерва в перевезенні, яка трапилася не звини залізниці). Факт: 6 діб. Прострочення - відсутнє.
Підставою для збільшення терміну доставки згідно з п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, про що зазначено в графі 49 накладної № 33521170 - тимчасова перерва в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці (акт загальної форми від 20.09.2018 №255).
Заперечення позивача в частині невідповідності дат акту та наказу зазначеним у графі 49 накладної № 33521170 даним є формальними.
Дійсно спірна графа містить посилання на акт загальної форми від 16.04.2018 №255, тоді як вірною датою є 20.09.2018 №255, а також міститься посилання на наказ №644 від 21.11.2000.
Відповідачем додано до матеріалів справи копію акту загальної форми від 20.09.2018 №255.
Помилковість вказівки дати в графі 49 накладної не змінює фактичні обставини справи.
Крім того, позивач був належним чином повідомлений про причини затримки. Акт від 20.09.2018 №255 є належним доказом.
Таким чином, є безпідставним нарахування позивачем штрафу за вказаною накладною в сумі 345,06грн.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафу до 50%, з підстав не віднесення даного випадку до виключних обставин, з якими закон пов'язує зменшення розміру неустойки.
Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тому він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов'язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Посилання заявника на те, що залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.
Організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі.
Питання розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливає на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, які мав здійснити відповідач у встановлені законом строки та які він порушив.
При цьому відповідачем не надано жодного доказу до матеріалів справи, який би пояснював чому допущено несвоєчасне перевезення за вказаними накладними.
Зменшення обігових коштів відповідача не впливає на обов'язковість належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Посилання відповідача на необхідність здійснення військових перевезень взагалі не має бути предметом дослідження у цій справі, стосовно неналежного виконання зобов'язань перед позивачем за укладеним з ним договором про надання послуг.
Надані відповідачем докази, а саме: акт загальної форми №255, листи Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 25.01.2019 №12-06/890 «Щодо надання інформації про безспірне списання на користь РФ «Придніпровська залізниця» та від 14.02.2019 №12-06/1473 «Щодо розгляду заяви», інформація щодо відправлення вантажів по регіональній філії «Придніпровська залізниця», Інформація про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, по регіональній філії «Придніпровська залізниця» за 2017, 2018 роки, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2018 року, довідка про розрахунки по обов'язковим платежам на 31 грудня 2018 року інформація про дебіторську заборгованість станом на 31 грудня 2018 року, інформація про кредиторську заборгованість на 31 грудня 2018 року, не підтверджують збитковість підприємства відповідача.
Викладене є підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафу на 50%.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 94549,74грн та відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення штрафу в сумі 1746,36грн.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості у сумі 96296,10грн задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680 м. Київ, вул. Тверська, б. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) 94549,74грн - штрафу, 1886,23грн - витрат по сплаті судового збору.
Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680 м. Київ, вул. Тверська, б.5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) 1746,36грн - штрафу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні клопотання акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про зменшення штрафу на 50%.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено - 12.07.2019.
Суддя В.О. Татарчук