вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"09" липня 2019 р. Cправа № 902/312/19
Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)
до: Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)
про стягнення пені в розмірі 51000 грн.
за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,
представників сторін:
позивача Драпак ОСОБА_1 .П. за довіреністю;
відповідача Яворська Л.І. за ордером
15.04.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 52-02/752 від 12.04.2018 Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" пені в розмірі 51 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що рішенням адміністративної колегії Відділення № 04-рш від 19.06.2018, яке залишено в силі рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.12.2018 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 902/439/18, на Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було накладено штраф в розмірі 68 000,00 грн.. Відповідачем штраф сплачено з порушенням строків, встановлених ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що в силу ч. 5 вказаної норми, є підставою для стягнення пені, розмір якої складає 51 000,00 грн.
Ухвалою суду від 19.04.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/312/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.05.2019.
За результатами судового засідання 06.05.2019 підготовче засідання відкладено на 30.05.2019.
10.05.2019 до суду подано відзив № 2549 від 06.05.2019 на позовну заяву, в якому відповідачем визнаються всі обставини, про які повідомлено позивачем та на які містяться посилання в позові, що пов'язані з прийняттям рішення позивачем та відповідних судових рішень. Проте, наведено заперечення щодо періоду та порядку нарахування позивачем пені.
14.05.2019 до суду подано відповідь № 52-02/1051 від 14.05.2019 на відзив, де позивач наводить порядок нарахування пені за прострочення сплати штрафу.
Ухвалою суду від 30.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.06.2019.
Ухвалою суду від 25.06.2019 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті 09.07.2019.
09.07.2019 у судове засідання з'явилися представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та представник відповідача, який проти позову заперечив у повному обсязі.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно із розпорядженням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2017 р. № 14-рк було розпочато розгляд справи № 03-06/14-17 проти Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Вінницької регіональної філії та Подільського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, частиною третьою статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” - антиконкурентні узгоджені дії у вигляді вчинення схожих дій на ринку землевпорядних послуг.
За результатами розгляду справи № 03-06/14-06 адміністративною колегією Відділення прийнято рішення від 19.06.2018 № 04-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Згідно з резолютивною частиною рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2018 № 04-рш:
1. Визнано дії Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Вінницької регіональної філії та Подільського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, що полягають в узгодженні умов надання у користування метричних даних, якими підприємства володіють внаслідок виконання робіт із виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), між собою та для інших суб'єктів господарювання, починаючи з 22 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, частиною першою статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” - антиконкурентні узгоджені дії у вигляді вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку землевпорядних послуг, зокрема робіт із виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), в територіальних межах Вінницької області.
2. За порушення, вказане в пункті 1 цього рішення, накладено штраф у наступних розмірах:
- на Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» - у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
- на Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» - у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
- на Подільське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру» - у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” копія рішення від 19.06.2018 № 04-рш надіслана відповідачу для виконання з супровідним листом від 23.06.2018 № 03-06/734 та отримана відповідачем 26.06.2018, що підтверджується витягом із сайту ПАТ “Укрпошта” про вручення рекомендованого листа № 2102800718010.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Дане рішення відповідач оскаржив у встановленому Законом порядку до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.07.2018 відкрито провадження у справі № 902/439/18 за позовом відповідача про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2018 № 04-рш.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.12.2018 у справі № 902/439/18 у задоволенні позову Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до суду апеляційної ністанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі № 902/439/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 902/439/18 апеляційну скаргу Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 14.12.2018 у справі № 902/439/18 без змін.
Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 902/439/18.
Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 902/439/18 відкрито касаційне провадження.
Постановою Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 902/439/18 рішення Господарського суду Вінницької області від 14.12.2018 у справі № 902/439/18 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 902/439/18 залишено без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» без задоволення.
Таким чином, рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2018 № 04-рш є чинним та підлягає виконанню.
Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.
Враховуючи дату отримання відповідачем рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.06.2018 № 04-рш, штраф мав бути сплачений відповідачем у строк до 27.08.2018.
Згідно із ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:
- справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;
- відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:
згідно з ч.1 статті 48 цього Закону, ч.1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
за результатами перевірки відповідно до ч.5 статті 57 цього Закону;
за результатами перегляду відповідно до ч.3 статті 58 цього Закону,
а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до ч.3 статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Як свідчать матеріали справи, платіжним дорученням від 19.02.2019 № 216 відповідачем перерахувало штраф у розмірі 68000,00 грн. до Державного бюджету України.
Враховуючи наведені норми ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та те, що Господарським судом Вінницької області було ухвалою від 31.07.2018 відкрито провадження у справі № 902/439/18 та прийнято рішення від 14.12.2018 у справі № 902/439/18, позивач розпочав нарахування пені з 15.12.2018. Нарахування пені було зупинено з 28.01.2019 (з дня винесення Північно-західним апеляційним господарським судом ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження) по 12.02.2019 (прийняття постанови Північно-західним апеляційним господарським судом). Нарахування пені поновлено з 13.02.2019 та припинено 18.02.2019, оскільки 19.02.2018 штраф повністю перераховано до Державного бюджету України.
З урахуванням наведеного, позивачем нараховано пеню за період прострочення сплати штрафу за 50 днів (за період з 15.12.2018 по 27.01.2019 - 44 дні, за період з 13.02.2019 по 18.02.2019 - 6 днів) розмір якої склав 51000,00 грн.
Розглянувши позовні вимоги, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що одним із основних завдань Антимонопольного комітету України, є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно зі ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до вказаних норм, позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Відділення є обов'язковим для виконання.
Таким чином, штраф мав бути сплачений у термін до 27.08.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф сплатив з порушенням двомісячного строку з дня одержання рішення про накладення штрафу, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Заперечення відповідача щодо неправильного застосування позивачем норм права встановлених ст.ст. 56, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та відсутності підстав для задоволення позову відхиляються судом як необґрунтовані виходячи з наступного.
Відповідач зазначає, що у разі оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу до господарського суду дія ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині нарахування пені поширюється лише з дати виготовлення повного тексту рішення судом апеляційної інстанції. При цьому, відповідач зазначив, що при винесенні постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 902/439/18 у судовому засіданні 12.02.2019 було оголошено лише вступну та резолютивну частину, і після 12.02.2019 Північно-західний апеляційний господарський суд продовжував вчиняти дії пов'язані з переглядом рішення суду. На думку відповідача, у відповідності до Розділу ІV Господарсько-процесуального кодексу України з назвою «Перегляд судових рішень» до перегляду судових рішень відноситься час подання апеляційної скарги з дня прийняття рішення судом першої інстанції, час попереднього вивчення судом апеляційної скарги, в результаті чого стає можливим прийняти ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Разом з тим, відповідач не вказав дату виготовлення повного тексту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 902/439/18.
Суд, оцінюючи заперечення відповідача, зважає на таке.
У частині другій статті 176 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. У частині дванадцятій статті 176 Господарського процесуального кодексу України вказано, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу, про що суд постановляє відповідні ухвали.
Відповідно до статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу, про що суд постановляє відповідні ухвали.
Частиною третьою статті 232 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Частиною четвертою статті 232 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
Отже, зазначені вище норми Господарського процесуального кодексу України дають визначення часу розгляду чи перегляду господарським судом справи.
Частина п'ята статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» регулює порядок нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України, а частина четверта статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» регулює питання зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України (в тому числі щодо сплати штрафу).
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 викладено висновки:
«Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися».
Крім того, у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18 суд дійшов наступних висновків:
«Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14), оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється».
Враховуючи наведене вище, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 51000,00 грн. пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафу та пені.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 00692127) до Державного бюджету України на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Вінниці (код ЄДРПОУ 38054707) р/р № 31113106002002 в банку одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, код бюджетної класифікації за доходами державного бюджету України 21081100, згідно з рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20096568) від 19.06.2013 № 04-рш пеню у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. (Стягувач - Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20096568)
Стягнути з Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 00692127) на користь Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 20096568) витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., зарахувавши на дохідний рахунок № НОМЕР_1 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172.
Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 11 липня 2019 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)
3 - відповідачу (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)