11.07.2019 м.Дніпро Справа № 908/388/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Антоніка С.Г., Широбоковї Л.П.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Шипіленко Р.О., ордер АЕ №1000893 від 09.07.2019, адвокат
від відповідача-1: представник не з'явився;
від відповідача-2: представник не з'явився;
від відповідача-3: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19
за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ
до відповідача-1: Приватного сільськогосподарського підприємства "Кузьмич", с.Новопавлівка, Приморський район, Запорізька область
до відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Новопавлівка, Приморський район, Запорізька область
до відповідача-3: ОСОБА_2 , с.Новопавлівка, Приморський район, Запорізька область
про солідарне стягнення грошових коштів,
У лютому 2019 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про солідарне стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Кузьмич", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 199 935 грн. 15 коп. поточної заборгованості за кредитом, 15 030 грн. 74 коп. поточної заборгованості за відсотками та 41 грн. 68 коп. пені.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019 відкрито провадження у справі №908/388/19 за вищезазначеним позовом.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що предметом розгляду справи є солідарне стягнення з позичальника (відповідача-1) та поручителів (відповідачів-2,3) заборгованості за кредитним договором №011/10892/400273 від 04.05.2018 у розмірі 215 007, 57 грн., яка складається з: 199 935, 15 грн. поточної заборгованості за кредитом, 15 030, 74 грн. поточної заборгованості за відсотками та 41,68 грн. пені.
Однак, позивач належних та допустимих доказів перерахування позичальнику грошових коштів (транш) на його розрахунковий рахунок суду не надав, в матеріалах справи відсутні докази виконання Банком зобов'язань щодо надання кредитних коштів позичальнику в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 200 000 грн. і, як наслідок, наявність заборгованості в розмірі, що зазначена у позові.
Ухвалами суду від 20.03.2019 та від 17.04.2019 у справі №908/388/19 позивача зобов'язано, зокрема, надати докази часткової сплати коштів відповідачем-1 на виконання кредитного договору; письмові пояснення до розрахунку позовних вимог, в яких зазначити конкретні календарні дати початку та закінчення нарахування відсотків та пені (по кожній нарахованій сумі відсотків та пені), для кожної суми відсотків зазначити суму кредиту, від якої розраховані відсотки, для кожної суми пені вказати суму боргу (кредиту та/або відсотків), на яку нарахована пеня.
Як зазначено в ухвалі місцевого господарського суду, невиконання позивачем вимог суду, а саме: ненадання доказів наявності заборгованості за кредитним договором №011/10892/400273 від 04.05.2018; детального обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум (кожної окремо) із зазначенням конкретних календарних дат початку та закінчення нарахування, відсутність доказів відправки зазначеного розрахунку на адресу відповідачів, позбавляє суд можливості об'єктивно та всебічно надати правову оцінку заявленим позовним вимогам, визначити правильність та правомірність заявлених вимог щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором та нарахування процентів за користування кредитними коштами і пені.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що підстави для призначення справи до розгляду по суті відсутні, оскільки судом не було досягнуто визначених Господарським процесуальним кодексом України завдань підготовчого провадження, тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу, в якій просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про відсутність в матеріалах справи допустимих доказів перерахування позичальнику грошових коштів на рахунок, оскільки до позову надані виписки з особових рахунків клієнтів та банківські виписки, які є належними доказами видачі кредиту.
Не погоджується апелянт і з висновком місцевого господарського суду щодо ненадання доказів наявності заборгованості за кредитним договором, детального обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум (кожної окремо) із зазначенням конкретних календарних дат початку та закінчення нарахування та доказів направлення зазначених доказів відповідачам, оскільки, за його твердженням, до позовної заяви долучений обґрунтований розрахунок суми позову та докази направлення усіх додатків до позову (в тому числі й розрахунку) на адресу відповідачів. Окрім того, вказує, що відкриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не дослідив надані позивачем докази та не надав належної їм оцінки, а фактично ухилився від вирішення спору по суті, безпідставно залишивши позов без розгляду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2019 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19, розгляд скарги призначений у судове засідання на 11.07.2019.
Представники Приватного сільськогосподарського підприємства "Кузьмич", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання, яке відбулося 11.07.2019, не з'явились, відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало до Господарського суду Запорізької області позов про солідарне стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Кузьмич", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором №011/10892/400273 від 04.05.2018 215 007, 57 грн., які складаються з: 199 935, 15 грн. поточної заборгованості за кредитом, 15 030, 74 грн. поточної заборгованості за відсотками та 41,68 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2019 позовну заяву визнано такою, що відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/388/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.03.2019.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.03.2019 відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 17.04.2019 та, зокрема, зобов'язано позивача надати докази часткової сплати коштів відповідачем-1 на виконання кредитного договору; письмові пояснення до розрахунку позовних вимог, в яких зазначити конкретні календарні дати початку та закінчення нарахування відсотків та пені (по кожній нарахованій сумі відсотків та пені), для кожної суми відсотків зазначити суму кредиту, від якої розраховані відсотки, для кожної суми пені вказати суму боргу (кредиту та/або відсотків), на яку нарахована пеня.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 21.05.2019; відкладено підготовче засідання на 10.05.2019; позивача повторно зобов'язано надати докази часткової сплати коштів відповідачем-1 на виконання кредитного договору; письмові пояснення до розрахунку позовних вимог, в яких зазначити конкретні календарні дати початку та закінчення нарахування відсотків та пені (по кожній нарахованій сумі відсотків та пені), для кожної суми відсотків зазначити суму кредиту, від якої розраховані відсотки, для кожної суми пені вказати суму боргу (кредиту та/або відсотків), на яку нарахована пеня.
У судове засідання, яке відбулося 10.05.2019, представники сторін не з'явилися, витребувані господарським судом документи позивач не надав.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що ненадання доказів наявності заборгованості за кредитним договором №011/10892/400273 від 04.05.2018; детального обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум (кожної окремо) із зазначенням конкретних календарних дат початку та закінчення нарахування, відсутність доказів відправки зазначеного розрахунку на адресу відповідачів позбавляє суд можливості об'єктивно та всебічно надати правову оцінку заявленим позовним вимогам, визначити правильність та правомірність заявлених вимог щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором та нарахування процентів за користування кредитними коштами і пені.
Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та зазначає, що до позовної заяви долучені: виписки з особових рахунків клієнтів та банківські виписки, які є належними доказами видачі кредиту; обґрунтований розрахунок суми позову та докази направлення усіх додатків до позову (в тому числі й розрахунку) на адресу відповідачів.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що підстави для призначення справи до розгляду по суті відсутні, оскільки судом не було досягнуто визначених Господарським процесуальним кодексом України завдань підготовчого провадження, тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Матеріалами справи підтверджується, що до позовної заяви Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" зокрема надано: «обґрунтований розрахунок суми, яка стягується по кредиту станом на 11.12.2018 (пункт 3 частини 3 статті 164 Господарського процесуального кодексу України), а також копії: кредитного договору №011/10892/400273 від 04.05.2018 із заявами про надання кредиту та договорів поруки із вимогами про виконання зобов'язань за ними».
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Між тим, відкриваючи провадження у справі №908/388/19 місцевий господарський суд зазначив про відповідність позовної заяви Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, відсутністю підстав для залишення позову без руху.
В подальшому місцевим господарським судом додатково витребувано (зобов'язано надати) позивача докази наявності заборгованості за кредитним договором №011/10892/400273 від 04.05.2018; детальний обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум (кожної окремо) із зазначенням конкретних календарних дат початку та закінчення нарахування, докази відправки зазначеного розрахунку на адресу відповідачів та, у зв'язку із ненаданням вищезазначених доказів позивачем залишено позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов:
- документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто, за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач без поважних причин не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
У розумінні наведених положень процесуального закону залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином ненадання витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій.
Залишаючи позов без розгляду, місцевий господарський суд зазначив, що відсутні підстави для призначення справи до розгляду по суті, оскільки судом не було досягнуто визначених Господарським процесуальним кодексом України завдань підготовчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" стверджує, що на підтвердження заявлених вимог ним під час подання позову надані усі докази, в тому числі й щодо наявності заборгованості та її обґрунтований розрахунок; витребування місцевим господарським судом додатково доказів наявності заборгованості за кредитним договором №011/10892/400273 від 04.05.2018, детального обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум (кожної окремо) із зазначенням конкретних календарних дат початку та закінчення нарахування, відсутність доказів відправки зазначеного розрахунку на адресу відповідачів, вважає ухиленням місцевого господарського суду від вирішення спору по суті на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Апеляційний господарський суд погоджується із такими доводами апелянта, оскільки за приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" вважає подані ним разом із позовом докази достатніми для вирішення спору, збирання (витребування) додаткових доказів у господарських справах не є обов'язком суду, відсутність в ухвалі суду першої інстанції обґрунтування неможливості розгляду спору за наявними матеріалами справи, апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1955 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, чим позбавив позивача реалізувати своє право на отримання судового захисту.
За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, наведеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19 прийнято з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, вказана ухвала підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладених обставин справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19 - скасуванню, а справа передається на розгляд суду першої інстанції.
У зв'язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.
З огляду на викладене та керуючись ст. 275, ст. 280, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.05.2019 у справі №908/388/19 скасувати.
Справу №908/388/19 передати на розгляд Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя С.Г. Антонік
Суддя Л.П. Широбокова
(Повний текст постанови складено 12.07.2019).