Справа № 500/1136/19
11 липня 2019 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 20000,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 17.04.2019 року за відповідачем рахується заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 20000,01 грн. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, нарахованих позивачем податковим повідомленням-рішенням. Контролюючим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.
Представник позивача 11.07.2019 року надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління ДФС у Тернопільській області. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДФС у Тернопільській області.
Згідно інформації про реєстрацію про реєстраційні операції, які здійснювалися з 01.01.2015 року центрами ДАІ з легковими транспортними засобами, об'ємом двигуна більше 3000 куб.см., що належать фізичним та юридичним особам Тернопільської області, відповідач є власником легкового автомобіля Toyota, Land Cruiser 200, 2013 року випуску, тип пального - дизель, дата здійснення реєстраційної дії 07.04.2015 року (а.с.18-19).
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, у відповідача виник податковий борг у зв'язку з несплатою платником податків грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2018 року №0016415408, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 20000,01 грн. (а.с.11), винесеного на підставі акта перевірки від 04.12.2018 року №000075/19-00-54-08/ НОМЕР_1 (а.с.12). Таке податкове повідомлення-рішення не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Станом на 17.04.2019 року за відповідачем рахується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб за штрафними санкціями в розмірі 20000,01 грн., що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу по платежах, що контролюються Головним управлінням ДФС у Тернопільській області (а.с.8), а також розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу платника податків (а.с.9).
Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. Заявлена до стягнення сума заборгованості відображена в інтегрованій картці платника податків (а.с.16-17).
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була виставлена та надіслана рекомендованим листом податкова вимога від 11.11.2015 року №23735-23, що повернулась відправнику з відміткою поштового зв'язку "закінчення терміну зберігання" (а.с.15). Вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Так, згідно з пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
У відповідності до пп.267.3.1 п.267.1 ст.267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.267.5.1 п.267.1 ст.267 ПК України).
Як передбачено пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп.267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України).
Згідно п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу..
Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.
Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми грошових зобов'язань по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 20000,01 грн., а тому даний податковий борг (штрафні санкції) підлягає до стягнення в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні штрафи застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (№К/9901/8600/18), висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39403535) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 1 (одна) копійка на р/р31412715019002, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18011000.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 липня 2019 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.