12 липня 2019 року м. Рівне №460/508/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО"
доРівненської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (далі - позивач, ТОВ "ЗІПКАРГО") до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ТОВ «ЗІПКАРГО» здійснено поставку товарів, а саме автомобільних запчастин з Республіка Туреччина від контрагента 5M FREN SIST. YEDEK PARKA ITH.IHR. SAN. TIC. LTD. STI. контракт ZC-006-5M від 14.05.2018р. та подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію №UA204010/2018/021134 від 10.09.2018р. з переліком документів зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України необхідних для здійснення розмитнення за основним методом. Поданий пакет документів є повним та не містить будь-яких розбіжностей. Вказує, що Рівненською Митницею ДФС протиправно прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспорних засобів комерційного прийзначення та рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов від 19.03.2019 №2550/09/17-70-10. Обґрунтовуючи свої заперечення вказав, що 08.08.2018 для митного оформлення товарів подано митну декларацію (далі - МД) №UA204010/2018/021134 від 10.09.2018р., митна вартість в якій визначена за основним методом за ціною договору.
При проведенні, у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України, контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, Рівненською митницею ДФС було встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до частини 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені окремі розбіжності.
Крім того, у митниці ДФС була інформація про те, що митне оформлення товарів здійснене за вартістю вищою, ніж задекларована.
З огляду на наведене, відповідач вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості товарів законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача (а.с.54-63).
Ухвалою суду від 07.03.2019р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 03.04.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті і витребувано у відповідача завірену копію митної декларації від 23.06.2018 № UA100120/2018/386428 та документів, які подавалися імпортером при її оформленні.
Ухвалою суду від 08.07.2019 вирішено розгляд справи проводити у письмовому провадженні.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, ТОВ «ЗІПКАРГО» укладено контракт на поставку автомобільних запчастин з 5M FREN SIST. YEDEK PARKA ITH.IHR. SAN. TIC. LTD. STI. контракт ZC-006-5M від 14.05.2018р. В рамках виконання зовнішньоекономічного контракту ТОВ «ЗІПКАРГО» здійснено поставку товару митне оформлення якого відбувалось у Рівненській митниці ДФС.
До митного оформлення ТОВ «ЗІПКАРГО» подано МД 204010/2018/021134 від 10.09.2018р.;контракт ZC-006-5M від 14.05.2018р.; додаток (специфікація) № 5 від 31.08.2018р. до контракту ZC-006-5M від 14.05.2018р.; митна декларація країни експортера 18341300EX554120.; CMR 0069692.; сommercial invoice №641593-641594 від 31.08.2018р.; Сертифікат походження товару № 0596155; пакувальний лист № 641593-641594 від 31.08.2018р.; proforma invoice № ZC-006-5M-PI03.; платіжне доручення в іноземній валюті № 120 від 16.08.2018р.; TIR CARNET MX81914622; договір доручення № МВП 24/04/2018р. щодо надання послуг з декларування товарів від 24.04.2018р.; прайс лист від 01.08.2018р.; лист 3135050 ( код 5509 в митній декларації).
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації МД 204010/2018/021134 від 10.09.2018р та доданих до неї документів, Рівненською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA204010/2018/000089/2 від 10.09.2018 року, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України).
Також на підставі частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Рівненською митницею ДФС винесено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204010/2018/00236 від 10.09.2018 року, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.15, 74).
Надаючи правову оцінку спірним рішенням суду слід зазначити наступне.
Так, згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття рішень про відмову у митному оформленні та рішень про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до ч.1 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч.3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною 2 та п.1 ч.6 ст.321 Митного кодексу України, передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Частиною 1 статті 248 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч.2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до ч.2, 3 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 4 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч.11-12 ст.264 Митного кодексу України, якщо митну декларацію подано з порушенням вимог, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів відмовляє у її прийнятті, про що посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Так, приймаючи оскаржувані рішення Рівненська митниця ДФС дійшла висновку, що поданий пакет документів не є достатнім для митного оформлення товару за основним методом (ціною контракту) і додатково зазначила, що подані документи містять розбіжності, а саме: згідно специфікації до контракту ZC-006-5M від 14.05.2018р. вартість товару складає 5490 дол.США., попередню оплату за поставлений товар проведено на суму 5470 дол.США. відповідно до платіжного доручення № 120 від 16.08.2018р.
Водночас зі змісту досліджених судом документів вбачається, що ТОВ «ЗІПКАРГО» фактично отримано товар на суму 5490 дол.США., така ж сума зазначена в графі 29 МД204010/2018/021134 від 10.09.2018р., згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 120 від 16.08.2018р. продавцю за поставлений товар сплачено 5470 дол.США. В судовому засідання представник позивача надав пояснення згідно яких слідує, що 16.08.2019р. позивачем було здійснено оплату товару на суму 5470дол.США., 31.08.2018р. після завантаження товару виявилось, що в автомобілі залишилось вільне місце, у зв'язку з чим було вирішено довантажити металеві кришки гальмівного супорту вартістю 20 дол. США. таким чином і вартість товару в МД204010/2018/021134 від 10.09.2018р. зазначена 5490 дол. США., тобто реальна вартість товару. В подальшому позивачем погашено заборгованість в сумі 20дол. США перед продавцем згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 185 від 25.10.2018р. на суму 6458,90дол.США. Судом встановлено, що сума контракту ZC-006-5M від 14.05.2018р. становить 45 000 дол. США. оборот по даному контракту станом на 05.03.2019р. згідно платіжних доручень № 50 від 04.06.2018р, № 83 від 09.07.2018р., № 120 від 16.08.2018, № 185 від 25.10.2018р. складає 20 309,25 дол. США.
Таким чином, з урахуванням досліджених доказів судом встанвлено, що позивачем вірно вказано в графі 29 МД204010/2018/021134 від 10.09.2018р. загальну вартість поставленого товару в сумі 5490 дол.США., а твердження відповідача про обгрунтованість розбіжності у документах у зв'язку із недоплатою позивачем продавцю 20 дол. США. за дану партію товару, судом оцінюється критично.
Рівненська митниця ДФС також зазначає, що наданий на вимогу органу доходів і зборів прайс-лист від №01/08/2018р. не містить комерційних умов поставки, а отже ціну пропозиції не можливо використати для оцінки заявленої партії поставки, на заявлених комерційних умовах.
Разом з тим, судом встановлено, що сторонами зовнішньо-економічної діяльності погоджено про поставку товару на умовах СРТ UA/Rivne, як визначено в наступних документах: контракт ZC-006-5M від 14.05.2018р.; додаток (специфікація) № 5 від 31.08.2018р. до контракту ZC-006-5M від 14.05.2018р.;сommercial invoice №641593-641594 від 31.08.2018р.;рroforma invoice № ZC-006-5M-PI03;пакувальний лист № 641593-641594 від 31.08.2018р. Тобто вказаними доказами підтверджено можливість встановлення митним органом ціни пропозиції для даної партії товару на заявлених умовах та безпідставність вказаних висновків Рівненської митниці ДФС.
Рівненська митниця ДФС також зазначає, що володіє інформацією, стосовно митної вартості подібних товарів, що є вищою за заявлену, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості заявленої декларантом. В рішенні про коригування митної вартості товарів за № UA204010/2018/000089/2 від 10.09.2018 року зазначається, що Рівненською митницею ДФС під час коригування митної вартості товару № 1 здійснено на основі митної вартості ідентичних/подібних товарів розмитнених за МД від 23.06.2018р. № UA100120/2018/386428. За результатом дослідження МД від 23.06.2018р. № UA100120/2018/386428 судом встановлено, що згідно графи 15 митної декларації слідує, що країною відправлення/ експорту товару є Республіка Польща, виробником ідентичного/подібного товару № 17 згідно графи митної декларації 34 EU ( країна Європейського Співтовариства). В свою чергу судом встановлено, що в спірних правовідносинах згідно МД 204010/2018/021134 від 10.09.2018р. країною відправлення товару є Республіка Туреччина графа 15, та виробником товару є Республіка Туреччина графа 34.
Таким чином судом встановлено, що товари завезені за МД від 23.06.2018р. № UA100120/2018/386428 та МД 204010/2018/021134 від 10.09.2018р. відрізняються країною виробництва та країною відправлення, що вказує на те, що дані товари не є подібними/ідентичними між собою.
Аналізуючи дане твердження, судом враховується Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року", у якій зазначено, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.
Та обставина, що в інформаційній системі ДФС є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому інші обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, вага, наявність знижок тощо).
Крім того, суду слід зазначити, що відповідно до вказаних норм права витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченні ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 по справі №21-53а15, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи, що позивачем було надано митному органу всі підтверджуючі митну вартість товарів документи, які наведенні в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, відповідач безпідставно виніс рішення про коригування митної вартості та, відповідно, картку відмови в прийнятті митної декларації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини щодо правомірності прийнятих ним рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене вище на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС судові витрати понесені відповідно до квитанції від 06.03.2019 № 0.0.1288040742.1 у розмірі 3842,00 грн., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 3).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (вул. Курчатова, буд. 53, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 41902959) до Рівненської митниці ДФС (вул.Соборна,104, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2018/00236.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2018 №UA204010/2018/000089/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (вул. Курчатова, буд. 53, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 41902959) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС (вул.Соборна,104, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 39420640) судові витрати у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 12 липня 2019 року.
Суддя Зозуля Д.П.