Справа №500/282/19
02 липня 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
за участю: секретаря судового засідання Риндюк В.Т.
представника позивача адвоката Середзінської Т.Ф.
представників відповідача Тернопільської митниці ДФС Васильчук І.Б., довіреність від 30.01.2019, Неділеньки В.І., довіреність від 28.01.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -
23 січня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, в якій позивач просить скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/201800474 від 28.12.2018 Тернопільської митниці державної фіскальної служби України, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів призначення Тернопільської митниці державної фіскальної служби України за №UA403000/2018/000269/2 від 28.12.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем Тернопільською митницею ДФС 28.12.2018 в порушення вимог статті 57 Митного кодексу України визначено митну вартість транспортного засобу - FORD, модель "FOCUS", 2000 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , який імпортовано позивачем, за резервним методом, а не за ціною договору. Такі дії відповідача є протиправними та вчинені всупереч положенням статті 57 Митного кодексу України. У зв'язку з наведеним, відповідачем безпідставно відмовлено в митному оформленні згаданого транспортного засобу.
Так, митна вартість імпортованого позивачем ОСОБА_1 транспортного засобу повинна складати ціну визначену в договорі, за яким автомобіль придбано, а саме в розмірі 2000,00 польських злотих. Натомість, відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого автомобіля в розмірі 8614,00 польських злотих.
Відповідачем не взято до уваги пояснення позивача від 26.12.2018 про те, що йому не було відомо про допущену помилку в експортній декларації (графа 46), де помилково вартість автомобіля зазначено в сумі 2000,00 євро замість - 2000,00 польських злотих, що стало наслідком розбіжностей із зазначеною валютою, вказаною в договорі купівлі-продажу від 01.12.2018. В порушення вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України відповідачем не витребувано додаткові документи.
Не надавши позивачу можливості представити докази, які б підтвердили, що в експортній декларації було допущено виявлену відповідачем описку, 26.12.2018 відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №0268/40300/18.
В підтвердження своїх пояснень разом із заявою 27.12.2018 позивачем Тернопільській митниці ДФС було долучено лист ТзОВ "ВЕГА" (sp.zоо.VEGA) від 27.12.2018, який стосується митної експортної декларації МRN18PL402010Е1223655 від 17.12.2018 і з якого вбачається, що агенція митних органів ВЕГА, Перемишль, вул. Катинь, 26 потерпілих повідомляють, що через помилку (допущення помилки) у митній декларації 18РL402010E1223655 від 17.12.2018 було введено неправильний код валюти: 1. Є євро (ЕUR - валюта Європейського Союзу); 2. Повинен бути РLN (польські гроші).
Внаслідок допущеної помилки вартість товару FORD FOCUS VIN НОМЕР_1 , збільшилася до 8614,00 польських злотих, що є невірно. ТзОВ "ВЕГА" підтверджує, що правильна вартість автомобіля - це заявлена в договорі купівлі -продажу, тобто 2000,00 злотих, а не як зазначено 2000,00 євро. Інші записи в документі залишаються незмінними. Також з листа вбачається, що ТзОВ "ВЕГА" письмово приносить вибачення за ситуацію.
Митну вартість транспортного засобу позивачем визначено за основним методом - за ціною договору (2000,00 польських злотих). Однак, в митній декларації 18РL402010E1223655 помилково в графі 22 "валюта і вартість товару" зазначено 2000,00 (дві тисячі) євро, в графі 45 "коригування" як наслідок помилково вказано 8614,00 (вісім тисяч шістсот чотирнадцять) польських злотих.
28.12.2018 відповідач відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів №UA403030/2018/00474 від 28.12.2018.
Відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA403000/2018/000269/2 від 28.12.2018, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом, тобто другорядним методом, у розмірі 8614,00 (вісім тисяч шістсот чотирнадцять) польських злотих, чим порушив права позивача.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання у справі на 25.02.2019.
13.02.2019 у строк встановлений судом від відповідача Тернопільської митниці ДФС через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечила.
25.02.2019 підготовче засідання відкладено, у зв'язку із необхідністю ознайомлення з додатковими документами до 25.03.2019.
26.02.2019 представником позивача через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив.
13.03.2019 представником відповідача Тернопільської митниці ДФС до суду подано заперечення на відповідь на відзив.
25.03.2019 підготовче засідання відкладено до 22.04.2019.
22.04.2019 ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання підготовче засіданні закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2019.
22.05.2019 в судовому засіданні розгляд справи відкладено до 12.06.2019.
12.06.2019 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено до 25.06.2019.
25.06.2019 розгляд справи відкладено до 02.07.2019 за клопотанням позивача.
В судовому засіданні 02.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача в судовому засіданні 02.07.2019 просили відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
20.12.2018 агентом з митного оформлення було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UА403030/2018/015128. Заявлений до митного оформлення товар - автомобіль легковий, що використовувався, марка: FORD; модель: FOCUS; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; модельний рік випуску: 2000; календарний рік випуску: 2000; об'єм циліндрів двигуна: 1796 см. куб.; тип двигуна: бензиновий; потужність двигуна: 85 кВт; загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2; тип кузова: універсал; колір: червоний; повна маса: 1695 кг. Торгова марка: FORD. Виробник: FORD/DE/ Одержувач вантажу - ОСОБА_1 .
Згідно інформації, яка міститься в гр. 44 митної декларації №UА403030/2018/015128 від 20.12.2018, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) № б/н від 01.12.2018;
- декларація про походження товару № DR/ВАN4717256 від 09.11.2017;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 /ВАN4717256 від 09.11.2017;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/73084 від 17.12.2018;
- договір про надання послуг митного брокера №89/18 від 12.12.2018;
- витяг з онлайн-каталогу Schwac від 19.12.2018;
- копія митної декларації країни відправлення №18PL402010Е1223655 від 17.12.2018.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості посадовою особою підрозділу митного оформлення було здійснено консультацію декларанта з митним органом, а саме: уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення з проханням надати оригінали товаросупровідних документів згідно вимог пункту 2 статті 264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-УІ, надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пунктів 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України.
20.12.2018 посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено запит №331 щодо правильності визначення митної вартості товарів до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання прийнято рішення про коригування митної вартості №UА403000/2018/000269/2 від 28.12.2018 у зв'язку з тим, що декларантом до митного оформлення не поданий повний пакет документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України; надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; подані документи містили розбіжності щодо вартості транспортного засобу, а також не подано додаткових, згідно із частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, документів для підтвердження заявленої митної вартості.
У рішенні про коригування митної вартості №UА403000/2018/000269/2 від 28.12.2018 описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України.
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення від 28.12.2019 №UА403000/2018/000269/2 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2018/00474 у митному оформленні митної декларації №UА403030/2018/015128.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012).
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин першої, другої, третьої статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, пункту 1 частини шостої статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини першої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною другою якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. (частина третя статті 57 Митного кодексу України)
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої статті 58 Митного кодексу України).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини другої статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про митну вартість, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (надалі - Порядок №631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Згідно із частиною другою статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України).
Згідно із положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
Нормами частини шостої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що згідно листа ТзОВ "ВЕГА" (sp.zоо.VEGA) від 27.12.2018 агентство митних органів ВЕГА, Перемишль, вул. Катинь,26 потерпілих повідомляють, що через помилку (допущення помилки) у митній декларації 18РL402010E1223655 від 17.12.2018 було введено неправильний код валюти: 1. Є євро (ЕUR - валюта Європейського Союзу); 2. Повинен бути РLN (польські гроші).
Внаслідок допущеної помилки вартість товару FORD FOCUS VIN НОМЕР_1 , збільшилася до 8614,00 польських злотих. Правильна вартість автомобіля - це заявлена в договорі купівлі -продажу, тобто 2000,00 злотих, а не як зазначено 2000,00 євро. Інші записи в документі залишаються незмінними.
Крім того, відповідно до рішенням начальника Підкарпатського митного та податкового управління в м. Перемишль (справа 402010-ОС.4001.133.2019.МС) змінено запис у митній декларації МRN 18РL402010E1223655 від 17.12.2018 наступним чином: номер поля 22, що є ЕUR змінено на РLN.
Згідно рішення начальника Підкарпатської митного - податкової служби у Перемишлі номер справи 402010-ОС.4001.133.2019.МС від 12.03.2019 змінено запис у митній декларації МRN 18РL402010E1223655 від 17.12.2018 наступним чином: номер поля 23 записано 4,3070 змінено на 1,000 та номер поля 46 записано 8614 змінено на 2000.
В листі Державної фіскальної служби України щодо відповіді митних органів Республіки Польща зазначено, що Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії отримано відповідь митних органів Республіки Польща на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи при ввезенні на митну територію України транспортного засобу FORD FOCUS (VIN: НОМЕР_1 ) на адресу громадянина України ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаної відповіді Республіки Польща в результаті проведеної перевірки встановлено наступне: що громадянин ОСОБА_2 підписував договір купівлі - продажу автомобіля FORD FOCUS, VIN НОМЕР_1 з громадянином України ОСОБА_3 . Вартість вищезазначеного автомобіля складає 2000 злотих.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000269/2 від 28.12.2018 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2018/00474 від 28.12.2018 є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення з порушенням вимог частини другої статті 2 КАС України, а отже підлягають скасуванню.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2018/00474 від 28.12.2018 Тернопільської митниці ДФС.
Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів призначення Тернопільської митниці ДФС за №UA403000/2018/000269/2 від 28.12.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір на загальну суму 1536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. згідно квитанцій №0.0.1247382434.1 від 22.01.2019 та №0.0.1247379154.1 від 22.01.2019.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ),
відповідач - Тернопільська митниця ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ 39420537).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 липня 2019 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.