Справа № 420/3160/19
12 липня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, Позивач просить суд:
- Визнати протиправними та скасувати рішення № 1150708/41740807 від 26.04.2019 року, № 1150705/41740807 від 26.04.2019 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
- Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ «Південний хліб» податкові накладні №255 від 31.03.2019 року, № 242 від 31.03.2019 року датою їх фактичного подання.
- Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області виключити ТОВ «Південний хліб» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані усі належні документи. Проте, відповідачем прийняті рішення про відмову у реєстрації, які, на думку позивача, є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
14.06.2019 року, від представника Відповідачів надійшов відзив на позов (а.с. 173-175). В обгрунтування зазначено, що позивачем направлені на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкові накладні. За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДФС України, підприємству було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена та висловлено пропозицію щодо надання пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надалі платник податку, направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій. Проте у зв'язку з не наданням позивачем разом із повідомленнями, всіх необхідних документів, ГУ ДФС в Одеській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Заяви, клопотання учасників справи.
09.07.2019 року від представника Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с. 189).
11.07.2019 року від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника Позивача (а.с. 195).
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії судом не вчинялись.
Сторони у судове засідання на 11.07.2019 року не з'явились, повідомленні належним чином.
За таких обставин, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за клопотанням відповідача.
В силу частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини справи.
ТОВ «Південний хліб» (код ЄДРПОУ 41740807, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14 зареєстроване в якості юридичної особи 16.11.2017 року, перебуває на обліку в якості платника податку в ДПІ Малиновського району м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та являється платником ПДВ з 01.01.2018 року (ІПН 417408015521).
ТОВ «Південний хліб» є підприємством, яке здійснює господарську діяльність відповідно до наступних КВЕД: 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах.
ТОВ «Південний хліб», як платником податку на додану вартість у сфері своєї господарської діяльності, були складені та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 242 та № 255 від 31.03.2019 року, щодо договірних відносин з ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код 40720198), ТОВ «ТРАПІ» (код 40688123 ).
Відповідно до квитанцій, Головним управлінням ДФС в Одеській області, була зупинена реєстрація податкових накладних та віднесено підприємство до «ризикових» платників податку відповідно до п.п.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішеннями комісії ГУ ДФС в Одеській області №1150708/41740807 від 26.04.2019р., №1150705/41740807 від 26.04.2019р., про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було відмовлено у реєстрації податкових накладних № 242 та № 255 від 31.03.2019 року, підставою для відмови стало не надання платником податку копій документів.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями 1150708/41740807 від 26.04.2019р., №1150705/41740807 від 26.04.2019р, якими відмовлено Позивачу у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог п. 74.2 ст. 72 ПК України, в ЄРНП забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року № 2245-VIII пункт 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України був викладений у новій редакції, та з 1 січня 2018 року передбачає, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРНП з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації регулюється ПК України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 117), Наказом Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року № 137 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зі змінами та доповненнями), Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” № 1246 від 29 грудня 2010 р. із змінами (далі за текстом - Постанова № 1246).
Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 201.3 та 201.9 ст. 201 ПК України, для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015; наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується, факту реєстрації/зупинення реєстрації/ відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 6 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку 117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 14 цього Порядку встановлено, що Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них:
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
2) первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні:
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Згідно з вимогами п. 16 Порядку № 117, Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п. 19 Порядку № 117).
Зазначені комісії приймають рішення про:
- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку' коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку).
Підставами для прийнятая комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п. 21 Порядку).
Відповідно до п. 23 Порядку N 117, Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Згідно з п. 28 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, такої події:
- прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пп.1.6.п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у листі від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі наявності хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.
Висновки суду.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неправомірних, на думку Позивача, рішень Комісії Головного управління ДФС в Одеській області №1150708/41740807 від 26.04.2019р., №1150705/41740807 від 26.04.2019 року.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за результатами розгляду податкової накладної, Відповідачем на адресу ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» надіслана квитанція, у якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.п. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Тобто, судом встановлено, що Відповідачем у квитанції зазначено лише посилання на відповідність розрахунків критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП. Проте пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, які включені до п.п. 1.6 зазначених Критеріїв із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що зазначення Відповідачем у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Таким чином, контролюючим органом, у даному випадку, порушено вимоги Порядку № 117, оскільки у квитанції не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Також, суд зазначає, що Комісією прийняті спірні рішення щодо відмови в реєстрації зазначеної податкової накладної, у яких зазначено, що підставою для відмови у реєстрації розрахунків коригування стало ненадання платником податку копій первинних документів.
Натомість, судом встановлено, що ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» до органу державної фіскальної служби додатково надані Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, докази щодо здійснення господарських операцій, та їх документальне підтвердження, зокрема первинні документи щодо постачання, придбання товарів, транспортування, зберігання, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» рішення Комісії №1150708/41740807 від 26.04.2019р., №1150705/41740807 від 26.04.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкових накладних № 242, № 255 від 31.03.2019 року, містить встановлений Порядком № 117 загальний перелік первинних документів, які ненадані, що не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
При цьому, факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Беручи до уваги викладене, а також враховуючи надання з боку ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій, суд дійшов висновку щодо протиправності прийняття оскаржуваних рішень № 1150708/41740807 від 26.04.2019р., № 1150705/41740807 від 26.04.2019 року, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для їх скасування.
Пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Відповідно до п. 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання прийняти рішення про виключення ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваних рішень Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п.10 Порядку №117.
Згідно з доказами, які міститься в матеріалах справи, а саме: доповідної записки, витягу з протоколу засідання Комісії щодо внесення платників до Журналу ризикових платників від 25.01.2019 року №37, копії бази АІС, саме ГУ ДФС в Одеській області вносила відомості щодо ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» до Журналу ризикових платників (а.с. 200-207).
Водночас належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України відповідачем не зазначено. З доповідної записки лише вбачається, що за результатами проведеного аналізу встановлено наявність ознак ймовірного «вигодотранспортуючого суб'єкта» та ймовірного «постачальника сумнівного податкового кредиту». З інформації про придбання/реалізацію товарів вбачається, що за результатами доперевірочного аналізу діяльності Позивача встановлено ризики з придбання великої кількості борошна від контрагентів-постачальників з ознаками ризику, по операціям з придбання борошна у кількості 15864,3 тон має ознаки ймовірного «вигодонабувача». Правомірність та реальність здійснення господарської діяльності ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» можливо підтвердити після проведення документальної перевірки.
Інших матеріалів, в тому числі актів перевірки, які свідчать про наявність конкретних критеріїв, передбачених пп.1.6.п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі яких позивача віднесено до ризикових платників податків, що розглядались Комісією, не надано.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що до позивача не може застосовуватись п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що реєстрація податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняється і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.
Таким чином, суд вважає за необхідне, зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області виключити ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
З урахуванням наведеного, Відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2. ст. 2 КАС України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, рішення Комісії № 1150708/41740807 від 26.04.2019р., № 1150705/41740807 від 26.04.2019 року, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 242, № 255 від 31.03.2019 року, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати рішення № 1150708/41740807 від 26.04.2019 року, № 1150705/41740807 від 26.04.2019 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» податкові накладні №255 від 31.03.2019 року, № 242 від 31.03.2019 року датою їх фактичного подання.
Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області виключити ТОВ «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» (код ЄДРПОУ 41740807) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» (65078, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.№ 14, код ЄДРПОУ 41740807) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.
Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕННИЙ ХЛІБ” (65078, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, буд.№ 14, код ЄДРПОУ 41740807) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бутенко А.В.
.