11 липня 2019 року м. Рівне №460/775/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області, Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення надміру сплаченого податку,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення позивачу надміру сплаченого акцизного податку в розмірі 3829,41грн.;
стягнути з Державного бюджету України через відповідача 2 на користь позивача надміру сплачений акцизний податок у розмірі 3829,41грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 29.12.2018 при переобладнанні транспортного із вантажного у пасажирський було сплачено акцизний податок у розмірі 15317,64грн. Позивачем подано декларацію акцизного податку від 18.01.2019 в якій задекларовано суму акцизного податку в сумі 15318грн. При перерахунку вказаної суми, позивач виявив надміру сплачений податок 3829,18грн., тому 18.03.2019 надіслав до Головного управління ДФС у Рівненській області декларацію з додатками 1, 10 з уточненням акцизного податку на суму 11488,23грн. Крім того, 18.03.2019 позивач надіслав відповідачу 1 заяву, в порядку ст.43 Податкового кодексу України, про повернення коштів в розмірі 3829,18грн. з розрахунком акцизного податку та необхідними документами. Листом від 27.03.2019 відповідач 1 відмовив позивачу у поверненні коштів, мотивуючи тим, що в декларації задекларований акцизний податок в сумі 15310,00грн., при цьому відповідачем 1 не оспорювалась уточнена позивачем сума акцизногоподатку - 11488,23грн. Позивач вважає, що вказана відмова є безпідставною, оскільки наданими доказами підтверджується надміру сплачений позивачем акцизний податок на 3829,41 грн.; заяву про повернення грошового зобов'язання подано в межах 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання; податковий борг у позивача відсутній. Тому, відсутні обмеження для повернення позивачу надміру сплачених сум грошового зобов'язання з акцизного податку на підставі заяви від 18.03.2019. Отже, при наданні відповіді від 27.03.2019 №3357/ФОП/17-00-40-02-09 ГУ ДФС у Рівненській області діяло поза межами власних повноважень та у спосіб, що не передбачений законодавством. Таким чином, позивачеві неправомірно відмовлено у поверненні надміру сплаченого грошового зобов'язання з акцизного податку у сумі 3829,41грн. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідач 1 - Головне управління ДФС у Рівненській області, проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначає, що відповідно до поданої декларації з акцизного податку від 18.01.2019 позивачем задекларовано суму акцизного податку в розмірі 15318,00грн. Позивачем 18.03.2019 подана декларація по акцизному податку, однак у графі 011 дана декларація визначена “звітна”. Враховуючи викладене, перерахування зазначених в позові коштів не можливо, в зв'язку з тим, що позивачем задекларовано суму акцизного податку в сумі 15318,00грн. На підставі викладеного відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідач 2 - Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області, проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначає, що станом на 02.05.2019 в управлінні Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області відсутній висновок Головного управління ДФС у Рівненській області згідно сплачених грошових зобов'язань в сумі 3829,41грн., тому в управління немає правових підстав для повернення зазначеної суми. На підставі викладено відповідач 2 просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 22.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 21.05.2019.
Ухвалою від 21.05.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
29.12.2018 ОСОБА_1 при переобладнанні транспортного засобу марки Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2014, об'єм двигуна1560 куб. см, із вантажного у пасажирський було сплачено акцизний податок у розмірі 15317,64грн. (а.с.11-13).
Позивачем подано декларацію акцизного податку від 18.01.2019 в якій задекларовано суму акцизного податку в сумі 15318 грн.
18.03.2019 позивач надіслав до Головного управління ДФС у Рівненській області декларацію з додатками 1, 10 з уточненням раніше задекларованого акцизного податку на суму 11488,23 грн., яка отримана контролюючим органом 19.03.2019 (а.с.15-25).
Крім того, 18.03.2019 позивач надіслав Головному управління ДФС у Рівненській області заяву, в порядку статті 43 Податкового кодексу України, про повернення коштів в розмірі 3829,18 грн. з розрахунком акцизного податку та необхідними документами (а.с.26, 27).
Головне управління ДФС у Рівненській області листом від 27.03.2019 №3357/ФОП/17-00-40-02-09 відмовив позивачу у поверненні коштів, мотивуючи тим, що в декларації задекларований акцизний податок в сумі 15310,00 грн. (а.с.28).
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є, зокрема, особа - власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.
Відповідно до підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками, зокрема, автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв'язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД:
ставка податку (Ставка) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою:
Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік,
де Ставка базова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:
з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об'ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50,0;
з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об'ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів - 100,0;
з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об'ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) - 75,0;
з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об'ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів - 150,0;
К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об'єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;
К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п'ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).
Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.
Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома), 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку.
Згідно з пунктом 216.11 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу.
Судом встановлено, що 29.12.2018 позивачем здійснено реєстрацію транспортного засобу марки Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2014, об'єм двигуна 1560 куб. см., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - тип загальний пасажирський, переобладнано з вантажного (а.с.11).
Враховуючи показники вказаного транспортного засобу, позивачем підлягав сплати акцизний податок в розмірі 11488,23грн.
Відповідно до пункту 217.1 статті 217 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.
Пунктом 223.2 статті 223 Податкового кодексу України платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивачем у зв'язку із здійсненням 29.12.2018 реєстрації переобладнаного транспортного засобу марки Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2014, об'єм двигуна 1560 куб. см., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 18.01.2019 подано декларацію акцизного податку за грудень 2018 року та задекларовано до сплати акцизний податок в розмірі 15318,00грн.
Водночас пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
З матеріалів справи встановлено, що 18.03.2019 позивачем подано декларацію акцизного податку за грудень 2018 року та задекларовано до сплати акцизний податок в розмірі 11488,23грн. З додатків до додано декларації встановлено, що вона стосується переобладнання транспортного засобу марки Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2014, об'єм двигуна 1560 куб. см., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Таким чином, суд зазначає, що декларацією від 18.03.2019 позивач уточнив показник акцизного податку, який був вказаний у декларації від 18.01.2019. Тому суд критично оцінює покликання відповідача на те, що декларація подана позивачем 18.03.2019 є звітною, оскільки з доданих до неї матеріалів встановлено, що вона є уточнюючою, а при її заповненні позивачем допущено описку.
Крім того, суд зазначає, що при подачі заяви на повернення помилкового сплаченого акцизного податку, позивачем додано весь пакет документів, якими підтверджується переплата акцизного податку в розмірі 3829,41грн.
Підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України.
Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 ПК України).
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статі 43 Податкового кодексу України).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 статті 43 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5 статті 43 ПК України).
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
З нормами статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються положення Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (далі - Порядок № 1146).
Даний Порядок №1146 регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.
Таким чином, обов'язковими умовами для повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов'язань та відсутності податкового боргу. Наявність вказаних обставин, зобов'язує контролюючий орган вжити заходи до прийняття рішення про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.
Як видно з матеріалів справи позивач сплатив акцизний податок в розмірі 15317,64грн. Помилково і на підставі заяви, яку подано на адресу Головного управління ДФС у Рівненській області від 18.03.2019 просив повернути помилково сплачені кошти в сумі 3829,41грн.
Враховуючи зазначені норми, а також те, що у позивача на момент звернення з заявою про повернення надміру сплачених коштів відсутній податковий борг, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Рівненській області щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення позивачу надміру сплаченого акцизного податку в розмірі 3829,41грн.
Стосовно позовних вимог у частині стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченого акцизного податку в розмірі 3829,41грн., суд зазначає, що вказані питання належать до дискреційних повноважень Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області.
Як встановлено судом висновок про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань у розмірі 3829,41грн. органу, що здійснює казначейське обслуговування не подавався.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.
Положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Покликання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №826/7380/15, суд вважає необґрунтованим, оскільки вказана постанова не стосується предмету спору в даній справі.
Враховуючи невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області надати вищезазначений висновок Управлінню Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області. В задоволенні позовних вимог до Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сплачена сума судового збору у розмірі 768,40грн. згідно з квитанцією від 16.04.2019 №16, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217), Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 24; код ЄДРПОУ 38012714) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення надміру сплаченого податку - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Рівненській області щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого акцизного податку в розмірі 3829,41грн.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області надати Управлінню Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області висновок на повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого акцизного податку в розмірі 3829,41грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Управлінню Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області на користь ОСОБА_1 надміру сплачений акцизний податок у розмірі 3829,41грн. - відмовити.
Сягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в сумі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 11 липня 2019 року.
Суддя Щербаков В.В.