Справа № 420/2838/19
11 липня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТМ ІНЖИНІРИНГ” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТМ ІНЖИНІРИНГ” про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 21037,50грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 265,02грн., разом - 21302,52грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив, що згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2018 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ «ТМ ІНЖИНІРИНГ» склала 8 осіб та у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, однак не створив жодного. Позивач, посилаючись на п.3.2.5 Інструкції зі статистики чисельності працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. №286, зазначив, що на підприємстві протягом 2018року працювала одна особа з інвалідністю, ОСОБА_1 (3міс.) 3:12=0,25=0. Отже, як зазначив позивач, ТОВ «ТМ ІНЖИНІРИНГ» не створив жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» було розраховано суму адміністративно - господарських санкцій у розмірі 21037,50грн. та пеню у розмірі 265,02грн.
Ухвалою суду від 11.05.2019р. відкрито провадження у вказаній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач повідомлялася про розгляд справи за адресою, зазначеною в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак відзив на позовну заяву до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ТОВ «ТМ ІНЖИНІРИНГ» було подано до відділення Фонду звіт про зайнятість та прцевлаштування інвалідів за 2018 рік форми №10-ПІ, з якого вбачається, що середеньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) за 2018рік склала - 8 осіб; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа (а.с.8).
Згідно наданого ТОВ «ТМ ІНЖИНІРИНГ» до відділення Фонду списку працюючих інвалідів за 2018 рік у товаристві з 19.09.2018р. працювала людина з інвалідністю - ОСОБА_1 , 2 група інвалідності (а.с.9).
Згідно розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2018 звітний рік №03-1/403 від 18.02.2019р., складеного Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та адресованого ТОВ «ТМ ІНЖИНІРИНГ», кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю = 0; середньорічна заробітна плата 42075,00грн. Сума адміністративно-господарських санкцій = 21037,50грн.(а.с.10).
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року N 875-XII визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Частиною 1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно із ч.9 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Згідно із ч.10,11 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
При цьому, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005р. за N1442/11722. У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Пунктом 3.4 Інструкції №42 встановлено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Як вбачається з п. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. N 286 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 працював у 2018 році на ТОВ “ТМ ІНЖИНІРИНГ” 3 місяці (3:12=0,25=0), суд вважає обґрунтованим висновки Фонду соціального захисту інвалідів про те, що товариством не створено жодного робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю
Таким чином відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року відповідачем не виконано.
Разом з тим, ТОВ «ТМ ІНЖИНІРИНГ» до суду не надано жодних доказів того, що у 2018 році відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а отже, виконані обов'язки, покладені на нього ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Відповідно до ч.1-3 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Проте, всупереч ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2019 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не сплатив. Докази іншого надано не було.
Враховуючи викладене та недотримання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд вважає, що позовні вимоги Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 21037,50грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 265,02грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Танцюри К.О. у період з 09 липня 2019 року по 10 липня 2019 року у відрядженні, в силу положень ст.120 КАС України, повний текст рішення суду складено суддею 11 липня 2019 року (перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів -задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТМ ІНЖИНІРИНГ” ( код ЄДРПОУ 40459214, м.Роздільна, вул. Тираспольська 35Д) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13901271, м.Одеса, вул. Канатна,83) на рахунок управління Державної казначейської служби в Одеській області/Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач-УК м.Роздільна, Роздільнянський район/50070000, МФО 899998, р/р31214230015381 код ЄДРПОУ 37958382, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідінстю у 2018 році у розмірі 21037,50грн.(двадцять одна тисяча тридцять сім гривень п'ятдесят копійок) та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 265,02грн.(двісті шістдесят п'ять гривень дві копійки ).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.